Судове рішення #2626674
Справа № 2-1448-2007

Справа № 2-1448-2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2007 року. Дебальцевський міський суд у складі:

головуючого - судді Кучменко Л.А.,

при секретарі - Ротар Я.Б.

розглянувши в відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморстрой» до ОСОБА_1про зобов'язання виконати умови Договору доручення та до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт» про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Черноморстрой» подало до Дебальцевського міського суду Донецької області позовну заяву про визнання незаконними дій Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт» по відмові у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти без нарахування та утримання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання останнього вчинити дії по виконанню заяви на купівлю іноземної валюти без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 серпня 2007 року між ним та відповідачем -ОСОБА_1. було укладено Договір доручення.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався вчинювати юридичні дії пов'язані з представленням інтересів позивача в банківських установах при відкритті, обслуговуванні (здійсненні розрахунково-касового обслуговування) та закритті всіх рахунків, що відкриваються або будуть відкриті останнім в фінансових установах України.

В процесі здійснення господарської діяльності позивачем було укладено декілька договорів комісії, в тому числі і з фізичною особою, нерезидентом, громадянином Республіки Молдова - ОСОБА_2.

На виконання вказаного договору комісії позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт на придбання електрообладнання.

Відповідно до п. 4.3 Контракту валютою контракту та валютою платежів являється долар США.

Згідно із п. 5.3 Контракту оплата вартості товару здійснюється позивачем протягом 10 банківських днів від дати підписання документів зазначених в Контракті.

В зв'язку з цим, на виконання умов контракту від 01 травня 2007 року позивачем через Відповідача 1 було подано заяву про купівлю іноземної валюти № 1 від 08.08.2007 року на суму 1810 доларів США приклавши до неї всі передбачені п. 2 Глави 1 розділу НІ Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281.

Однак, 08 серпня 2007 року відповідач - ВАТ «КБ «Національний стандарт» відмовив у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 08.08.2007 року.

Одночасно з цим, відповідач також відмовився від виконання умов укладеного з ним договору доручення.

Позивач вважає, що така відмова ОСОБА_1. є безпідставною та суперечить вимогам законодавства України.

 

Також, позивач вважає, що дії ВАТ «КБ «Національний стандарт» по відмові у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти являються незаконними та такими, що порушують його майнові права та інтереси.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 - ОСОБА_1. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами та за його відсутності.

Відповідач 2 - ВАТ «КБ «Національний стандарт» та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що банком не було порушено норм діючого законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Черноморстрой» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 серпня 2007 року між ним та відповідачем 1 - ОСОБА_1. було укладено Договір доручення.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач 1 зобов'язався вчинювати юридичні дії пов'язані з представленням інтересів позивача в банківських установах при відкритті, обслуговуванні (здійсненні розрахунково-касового обслуговування) та закритті всіх рахунків, що відкриваються або будуть відкриті останнім в фінансових установах України.

Згідно п. 1.1. Договору доручення, відповідач 1 зобов'язався від імені позивача вчиняти усі необхідні дії по представництву інтересів та прав позивача в ВАТ «КБ «Національний стандарт», що витікають з Договору банківського рахунку та Угоди про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті та розрахунково-касове обслуговування.

08 серпня 2007 року позивачем було отримано повідомлення відповідача 1 в якому він відмовився від виконання укладеного договору доручення.

Суд вважає, що відмова ОСОБА_1. від виконання умов Договору від 06.08.2007 р. є необгрунтованою та суперечить вимогам діючого законодавства України.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в процесі здійснення господарської діяльності позивачем було укладено декілька договорів комісії, в тому числі і з фізичною особою, нерезидентом, громадянином Республіки Молдова - ОСОБА_2

На виконання вказаного договору комісії позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт на придбання електрообладнання.

Відповідно до п. 4.3 Контракту валютою контракту та валютою платежів являється долар США.

Згідно із п. 3.5 Контракту оплата вартості товару здійснюється позивачем протягом 10 банківських днів від дати підписання документів зазначених в Контракті.

В зв'язку з цим, на виконання умов контракту, 01.08.2007 року позивачем через

відповідача 1 було подано заяву про купівлю іноземної валюти № 1 від 08.08.07.2007 року на

суму 1810 доларів США приклавши до неї всі передбачені п. 2 Глави 1 розділу III Правил торгівлі

іноземною валютою, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10

серпня 2005 року №281.                                                                              .

Однак, 08.08.2007 року відповідач - ВАТ «КБ «Національний стандарт» відмовив у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 08.08.2007 року.

Відповідно до п. 4 Розділу II Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених Постановою правління Національного банку України № 281 від 10 серпня 2005 року (надалі -Правила) суб'єкти ринку, тобто уповноважені банки здійснюють операції зокрема за дорученням

 

і за кошти клієнтів - резидентів, які є суб'єктами господарювання, на підстав договору банківського рахунку, який передбачає надання клієнту комісійних послуг.

Пунктами 1, 2 Правил визначено, що юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності мають праві купити іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями; підставі документів, перелік яких визначено в зазначених пунктах відповідно.

Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 1016 ЦК України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

При цьому, майно придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України).

Судом встановлено, що 27 липня 2007 року позивач уклав два договори комісії з фізичною особою - ОСОБА_2, який є громадянином Республіки Молдова і який не є платником додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за українським законодавством.

На виконання договору комісії від 27.07.2007 року, позивачем 03.08.2007 року було укладено зовнішньоекономічну угоду - зовнішньоекономічний контракт № 1 з Компанією «MALTA INTERNATIONAL LIMITED», яка зареєстрована та діє у відповідності з законодавством.

Згідно з умовами контракту № 1 від 01.08.2007 року позивач, діючи на підставі договору комісії від 27.07.2007 року здійснив придбання електрообладнання у нерезидента та зобов'язався сплатити на користь останнього вартість придбаного обладнання в строки та у валюті, визначені в Розділі 5 Контракту.

В подальшому, для купівлі іноземної валюти позивачем було надано відповідачу заяву на купівлю іноземної валюти № 1 від 08 серпня 2007 року на суму 1810 доларів США з метою проведення розрахунків з нерезидентом за імпорт обладнання, який здійснюється без увезення із-за кордону цього обладнання, а також всі документи, визначені в п. 2 глави 1 розділу III Правил, як підставу для купівлі відповідачем 2 на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти за поточними торгівельними операціями.

Позивачем були надані наступні документи:

1.  Договір комісії на придбання товару від 27.07.2007 року.

2.    Контракт № 1 від 01.08.2007 року, який є зовнішньоекономічним договором з

нерезидентом і який оформлений згідно вимог чинного законодавства.

3.  Специфікація від 08.08.2007 року до цього Контракту.

4.  Рахунок-фактуру № 1 від 08.08. 2007 року.

5.  Акт прийому-передачі електрообладнання в якості підтвердження факту виконання Контракту в частині продажу обладнання і її імпорту без ввезення із-за кордону.

6.  Зовнішньоекономічний договір - контракт № 2 від 01.08.2007 року," який передбачає продаж обладнання нерезиденту за межами України.

7.  Специфікація до даного контракту № 2 від 08.08.2007 року.

8.  Рахунок-фактуру № 1 від 08.08.2007 року на суму специфікації.

9.  Акт прийому-передачі обладнання і прав власності на нього на території Російської Федерації.

Надання будь-яких інших або додаткових документів (в тому числі і документів про сплату додаткового збору чи доручення на перерахування якого-небудь збору за рахунок клієнта) Правилами або іншим законодавчим актом України не визначено.

Однак не дивлячись на це, відповідач 2 відмовив у виконанні заяви на купівлю іноземної валюти посилаючись на те, що позивачем не було додатково перераховано суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а сама заява не містить вказівки на про те, що

 

позивач доручає відповідачу 2 утримати та перерахувати 1% від суми покупки у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховими внесками являються - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону;

При цьому, згідно п. 8 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору. Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 5-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

При цьому, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (п. 15 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Отже, Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» станом на 29 серпня 2007 року діє лише частково.

Визначення платників додаткового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як складової частини страхових внесків до Пенсійного Фонду України базується на нормах Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

За даним законом цього збору є юридичні і фізичні особи, що здійснюють операції купівлі-продажу валют.

Разом з тим, за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені в ст. 14 Закону, і застраховані особи (п. 1 ст. 15 Закону).

До визначених в пунктах 1-4 статті 14 Закону страхувальників Комісіонер -ОСОБА_3, як громадянин Республіки Молдова не належить через те, що не має найманих осіб - працівників.

Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону платниками страхових внесків зокрема є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 і частини першої статті 12 цього Закону.

Отже, застрахованими особами є:

1)  за п. 4 ст. 11 Закону - особи, що забезпечують себе роботою самостійно: адвокатська, нотаріальна діяльність і т.д.

2)  за ч. 1 ст. 12 Закону - особи, що мають право на добровільне страхування. Іноземці, що постійно проживають або працюють на території України, мають право на добровільну участь у системі українського загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення.

3)  за п.3 ст. 11 Закону - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування.

До жодної з перелічених категорій - ОСОБА_2. не відноситься.

До того ж, норма пункту 3 ст. 11 Закону має загальний характер і спрямоване на пенсійне забезпечення громадян України - підприємців.

Загальною є також і норма ст. 89 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні особи-резиденти

 

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України)

ОСОБА_2 має статус громадянина іншої держави - Республіки Молдова і тому при застосуванні норм українського законодавства обов'язковим є врахування норм міжнародних договорів та спеціального законодавства в сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

29 жовтня 1996 року Україна ратифікувала міжнародну Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 2 даної Угоди ця Угода поширюється на державне пенсійне забезпечення громадян, яке встановлене або буде встановлене законодавством кожної з держав.

Згідно ст. 5 вказаної міжнародної Угоди пенсійне забезпечення громадян України і громадян Республіки Молдова та ч.1енів їх сімей здійснюється по законодавству тієї держави, на території якої вони постійно проживають.

Отже, за міжнародним договором встановлено інше правило у порівнянні з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо визначення осіб, на яких поширюється даний закон, зокрема, які є застрахованими особами в його розумінні і відповідно, повинні сплачувати страхові внески і додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тому, фізичні особи - громадяни Республіки Молдова - нерезиденти, які мають статус фізичної особи, постійно не проживають на території України не являються платниками страхових внесків в тому числі і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Своїми діями по відмові у виконанні зави на купівлю валюти відповідач фактично безпідставно позбавляє можливості позивача в повній мірі, своєчасно виконати взяті на себе зобов'язання як за договорами комісії, так і за зовнішньоекономічними договорами.

Крім того, вказаними діями, відповідач порушує права позивача передбачені умовами укладених з ним договорів банківського рахунку та угоди про відкриття поточного рахунку в іноземній валюті та розрахунково-касове обслуговування.

 

За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови у виконанні заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 2 травня 2007 року є незаконними та такими, що порушують майнові права та інтереси позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 10, 15, 30, 60, 212 - 216 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморстрой» задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати ОСОБА_1виконати умови Договору доручення від 06.08.2007 року.

Визнати дії Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт» по відмові у виконанні заяви на купівлю іноземної валюти № 1 від 08.08.2007 року протиправними.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Національний стандарт» вчинити дії по виконанню заяви про купівлю іноземної валюти № 1 від 08.08.2007 року та всіх наступних заяв про купівлю іноземної валюти без утримання та перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути з ОСОБА_1та Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморстрой"» 51 гривню сплаченого судового збору в рівних частках.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Айеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація