ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

13 листопада 2006 р.                                                             Справа  № 8/122

За позовом  Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі,                    м. Тячів

до   Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у тячівському районі,                 м. Тячів

про визнання дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Тячівському районі Закарпатської області незаконними та зобов’язати відповідача включити невідшкодовану суму пенсій в Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за весь період з квітня 2001 року по лютий                    2006 року.

Суддя       РУСНЯК В.С.

Представники:

від позивача:  Тиводар М.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність              № 4539/01 від 04.05.06   

від відповідача:  не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Управлінням Пенсійного фонду України у Тячівському районі, м. Тячів заявлено позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Тячівському районі Закарпатської області незаконними та зобов’язати відповідача включити  невідшкодовану суму виплаченої пенсії Ковач М.Ю. в Акт  щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих за період з квітня 2001 року по лютий 2006 року на суму 7034,57 грн., посилаючись при цьому на статті 3, 5 Угоди  про гарантії  прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. згідно якої усі витрати пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає пенсійне забезпечення. Дія Угоди поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав учасниць Угоди.

          Відповідач проти позову заперечує в цілому, при цьому посилаючись на те, нещасний випадок стався за межами України, а потерпілі, які отримали  каліцтво за межами України, а на даний час проживають в Україні, не були застраховані в Україні на час отримання ушкоджень і за них не сплачувались  до Фонду страхові внески, тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням. Крім того, відповідач посилається на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків від 09.09.1994 р., згідно якої відшкодування шкоди заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на працівника  під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, у разі смерті.

          Роботодавець, відповідальний за вчинення шкоди, проводить  відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

                                            ВСТАНОВИВ:

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону України  „Про пенсійне забезпечення” здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності в наслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.

З набранням чинності Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв’язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування  виникають спори щодо понесених витрат, виплата  здійснюється страховиком, до якого звернувся  застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований  має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Законом України  „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили  втрату працездатності” (ст. 7) передбачено, що органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 р. відшкодовують органам Пенсійного Фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 затверджено „Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (далі –Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування  таких витрат.  

Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та Списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництва або професійного  захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових  справах потерпілих, яким виплачено  пенсії по інвалідності... та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК, областях, міста Києва та Севастополі.

Лише на підставі даних особових справ інвалідів, занесених до актів звірки, робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню в централізованому порядку.

Відповідно до п. 5 Порядку УПФ у Тячівському районі був складений акт звірки витрат по особових справах  потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.  Але останній відмовився підписати акт відносно громадянина Ковач М.Ю. за період з  квітня  2001 року по лютий 2006 року  на суму 7034,87 грн. Нещасний випадок з  яким стався в Росії, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві  від 15.02.1989 року № 2, із мотивів настання нещасного випадку на території колишнього СРСР, що на думку відповідача не є підставою для відшкодування сум сплаченої пенсії по інвалідності, оскільки потерпіла не є застрахована за законодавством України.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівникам внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ст. 3 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від  13.03.1992 р. всі витрати, які зв’язані із здійсненням пенсійного забезпечення по цій Угоді, несе держава, яка надає забезпечення. Взаєморозрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Обґрунтування відповідачем своєї позиції по відмові  виконати дії по підписанню актів про взаємні розрахунки із позивачем положенням Угоди про  взаємне визнання прав на відшкодування шкоди заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків від 09.09.1994 р. є неправомірним, оскільки вказана Угода  передбачає відшкодування працівникові шкоди, завданої каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків і не регулює питання виплати пенсій, що відповідає і вимогам цивільного законодавства зокрема  ст. 1195  ЦК України  та  ст.  456 ЦК УРСР.

Тобто відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв’язку з трудовим каліцтвом  - це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тячівському районі Закарпатської області  вчинити дії по підписанню Актів  щомісячних звірок витрат по  особовій справі Ковач М.Ю. якому  виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень 2001 року по  лютий 2006 року.

3.          Повний текст постанови виготовлений і підписаний 16.11.2006 р.

4.          Постанова набирає законної сили і підлягає оскарженню в порядку і строки,  визначені ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                        В.С.Русняк