АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2650/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 6 Ребрина К.Г.

Доповідач в апеляційній інстанції

Дмитренко М. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоДмитренка М.І.

суддівСкіця М.І.,Храпка В.Д,

при секретаріБєлан О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Уманської міської ради, третьої особи Черкаської обласної інспекції архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на житлову прибудову до будинку, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2010 року ОСОБА_7 звернувся до суду із позовною заявою до Уманської міської ради, третя особа Черкаська обласна інспекція архітектурно-будівельного контролю вказуючи, що у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, 1/8 частка якого належить йому згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2005 року на земельній ділянці, яка надана в постійне користування рішеннями Уманського міськвиконкому за №399 від 11.08.1953 року та №545 від 16.12.1957 року, ним з метою покращення побутових умов проживання переобладнано існуючу веранду до його частини житлового будинку «А2» розміром 10,34х2,58 м., самочинно, без відповідного дозволу та проекту переобладнано в житлову добудову, в якій обладнано коридор 2-1 площею 3,3 м2, кухню 2-2 площею 9,1 м2 та житлову кімнату 2-5 площею 9,3 м2. Згідно технічного паспорту виданого Уманським БТІ 17.08.2012 року, вказані приміщення визнані самочинно переобладнаними під житлову добудову.

Просив суд визнати за ним право власності на переобладнану веранду «А2» розміром 10,34х2,58 м., як житлову прибудову, в якій обладнано коридор 2-1 площею 3,3 м2, кухню 2-2 площею 9,1 м2 та житлову кімнату 2-5 площею 9,3 м2 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2010 року позов ОСОБА_7 задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2010 року, скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за нею право власності на ? добудови до житлового будинку в АДРЕСА_1, розміром 10,34х2,58 м., за ОСОБА_7 - право власності на ? частину цієї добудови.

Свої вимоги ОСОБА_6 мотивує тим, що їй на праві приватної власності належить 3/8 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим Уманською міською держнотконторою 05.12.2001 року та договором дарування частини житлового будинку, посвідченого 26.12.2001 року за № 6799 Уманською міською нотконторою. 1/8 даного домоволодіння належать її брату - ОСОБА_7, проте суд не залучив її в якості співвідповідача по справі.

Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та доводи апелянтів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обстави, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з того, що переобладнанням веранди «А2» розміром 10,34х2,58 м., під житлову прибудову, в якій обладнано коридор 2-1 площею 3,3 м2, кухню 2-2 площею 9,1 м2 та житлову кімнату 2-5 площею 9,3 м2 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 не порушив прав інших осіб; відповідно до листа державного санітарного лікаря Уманської СЕС від 29.09.2012 року №03/1-325 переобладнане приміщення визнані придатними до експлуатації та відповідно до технічного висновку ПП «Центр ОЗР» приміщення відповідають діючим вимогам державних будівельних норм ДБН В2.2.-15-2005р.

Як вбачається із доказів наданих ОСОБА_6, а саме: свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.12.2001 року та договору дарування частини житлового будинку від 26.12.2001 року вона є співвласником будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, не залучивши її до участі у розгляді справи, порушив права апелянта, як співвласника будинку, думка якої з приводу здійснення позивачем переобладнання не з'ясовувалась, а відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно з ч.1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на подані ОСОБА_6 докази та ту обставину, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2010 року істотно порушуються її права, як співвласника житлового будинку, вона має право оскаржити його в апеляційному порядку.

За загальними правилами, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання ( частина перша статті 15, частина перша статті 3 ЦПК України).

Як роз'яснено у п. 6, п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року - право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво (переобладнання), так і їхні спадкоємці.

У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво (переобладнання) має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Відповідно до ст. 26 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень та судами відповідно до їх компетенції.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК України), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав

Колегія суддів погоджується із зауваженням апелянта, що суд першої інстанції в порушення вимог закону не з`ясував питання по користуванню позивачем земельною ділянкою, на якій розміщені об'єкти самовільного будівництва (переобладнання). У матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи на ОСОБА_7 по даній земельній ділянці.

До того ж судом при вирішенні справи застосовано положення статті 376 ЦК України, яка не підлягає до застосування в даному випадку.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року ст. 376 ЦК України не застосовується у справах про визнання права власності на самочинно збудовані (переобладнані) приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

У зв'язку із цим положення частини п'ятої статті 376 ЦК не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані (переобладнані) господарсько-побутові будівлі й споруди, що були зведені після набуття ним права власності на будинок чи садибу. Прийняття в експлуатацію таких об'єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року N 91.

Як вбачається з матеріалів даної справи, в них відсутні будь які докази, які б підтверджували факт звернення позивача до Уманської міської ради або до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про прийняття в експлуатацію самочинно переобладнаної веранди.

Наведене вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_7 про визнання права власності на переобладнану веранду «А2» розміром 10,34х2,58 м., як житлову прибудову, в якій обладнано коридор 2-1 площею 3,3 м2, кухню 2-2 площею 9,1 м2 та житлову кімнату 2-5 площею 9,3 м2 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, та відповідно підстав для задоволення вимог апелянта про визнання за нею права власності на ? добудови до житлового будинку в АДРЕСА_1 , розміром 10,34х2,58 м., за ОСОБА_7 - право власності на ? частину цієї добудови, враховуючи вищевикладене також не має.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення по справі, які суд вважав доведеними, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судом неправильно застосовано норми права і висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись вимогами ст.309 ЦПК України вважає, що рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2010 року - задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Уманської міської ради, третьої особи Черкаської обласної інспекції архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на житлову прибудову до будинку - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

У позові ОСОБА_7 до Уманської міської ради, третьої особи Черкаської обласної інспекції архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на житлову прибудову до будинку - відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі 20 днів з дня ї проголошення.

Головуючий :

Судді :