Справа № 2116/748/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2012 року
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Диби Ю.В.
при секретарі Маменчук Л.Й.
з участю прокурора Бібіка Д.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нововоронцовка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця і проживаючого по АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не працюючого, на утриманні має неповнолітніх дітей, відповідно до ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
14.02.2011 року, близько 09 год., ОСОБА_2 будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в приміщенні літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1, за місцем свого проживання, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків ініціював сварку з ОСОБА_3, під час якої з метою заподіяння тілесних ушкоджень наніс удар рукою в плече ОСОБА_3, внаслідок чого потерпіла впала з висоти власного зросту на підлогу та під час падіння вдарилася головою об металеве бильце ліжка, після чого наніс ОСОБА_3 декілька ударів кулаком в область грудної клітини зліва, заподіявши потерпілій, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3/18 від 15.04.2011 року тілесні ушкодження, у вигляді: прямого перелому 1-4 ребра зліва, крововиливу лівої молочної залози яка утворилися внаслідок дії тупого предмету і відносяться до середніх тілесних ушкоджень, забій головного мозку, крововилив під м'яку мозкову оболонку, в м'які тканини голови, забійна рана правої вушної раковини, крововиливи, садно які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, від яких 20.02.2011 року ОСОБА_3 померла у Нововоронцовській центральній районній лікарні.
В ході судового розгляду справи прокурор змінив обвинувачення, подавши відповідну постанову від 27.08.2012 р., перекваліфікувавши дії підсудного ОСОБА_2 з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.119 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_2 після зміни обвинувачення свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.119 КК України визнав повністю та пояснив, що на сьогоднішній день не пам'ятає всіх подробиць скоєного так як пройшло багато часу, після оголошення його показів, які він давав в ході його допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого (а.с.49, 58), підтримав покази дані в ході досудового слідства. В скоєному щиро розкаявся, пояснив, що умислу на заподіяння ні тілесних ушкоджень, ні смерті потерпілій у нього не було, він хотів лише заспокоїти свою матір, штовхнувши її.
Потерпіла ОСОБА_4 підтримала раніше пред'явлене обвинувачення по ст.121 ч.2 КК України, вважає доведеною вину підсудного в заподіянні ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої. В судовому засіданні показала, що мати часто жалілася їй на те, що ОСОБА_2 її б'є, вона особисто неодноразово бачила матір в синцях на обличчі. На запитання звідки вказані синці мати відповідала, що її побив ОСОБА_2. На пропозиції повідомити про побиття в міліцію ОСОБА_3 відмовлялася, так як боялася підсудного, що він її вб'є. Вважає, що ОСОБА_2 навмисно заподіяв її матері такі тілесні ушкодження, від яких вона померла.
Допитана в ході судового засідання свідок ОСОБА_5, пояснила, що з ОСОБА_3 вона підтримувала товариські відносини, дуже часто бачила у неї на обличчі синці. На запитання звідки синці ОСОБА_3 відповідала, що її побив ОСОБА_2 Заявляти в міліцію на нього не хотіла, бо боялася його. 14.02.11 року до неї зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що щось із матір'ю. Приблизно о 10 год. вона прийшла до ОСОБА_2 і побачила, що ОСОБА_3 лежала на боку і не рухалася та не розмовляла. ОСОБА_2 вона сказала, щоб той викликав швидку допомогу та пішла додому. Наступного дня зранку вона прийшла знову до ОСОБА_3, яка так і лежала як 14.02.2011 року. В цей час приїхала швидка допомога і ОСОБА_3 забрали до лікарні, а 20.02.11 року вона дізналася, що ОСОБА_3 померла.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що раніше він часто приходив до ОСОБА_2, оскільки з ним підтримував дружні стосунки. Коли приходив в гості до ОСОБА_2, то останній постійно перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_7 теж вживала алкогольні напої. Постійно між ОСОБА_2, та ОСОБА_3 виникали сварки в ході яких вони постійно виражалися нецензурною лайкою. Сварки виникали здебільшого з приводу того, що вони не могли поділити між собою горілку. Він неодноразово бачив, як на обличчі у ОСОБА_3, були синці, і остання постійно скаржилася на те, що її б'є син ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_8, пояснив, що він неодноразово бачив та чув як ОСОБА_2, сварився зі своєю матір'ю ОСОБА_3 Декілька разів ОСОБА_7, йому скаржилася на те, що її син ОСОБА_2 постійно наносить їй тілесні ушкодження, ображає, вночі посилає її в магазин по горілку. Він пропонував їй звернутись до міліції із заявою про побиття, однак ОСОБА_3 боялася свого сина тому не хотіла писати ніяких заяв.
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_9 підтвердив даний ним висновок щодо відповідності виявлених тілесних ушкоджень на трупі потерпілої ОСОБА_7 з даними отриманими під час відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_2 від 23.02.2011 року. Зокрема, пояснив, що смерть потерпілої настала від забою головного мозку з крововиливом під м'яку мозкову оболонку, який виник від удару тупого предмету при обставинах і в спосіб, вказаний підсудним. Підтвердив, що тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитися не менше 5-7 діб з моменту настання смерті.
Вислухавши пояснення підсудного, потерпілої, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину, крім його пояснень підтверджується наступними доказами, дослідженими в ході судового слідства:
- показаннями свідка ОСОБА_10, даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України про те, що вона декілька разів на рік приїжджала в гості до бабусі співмешканця ОСОБА_7 Коли вони перебували у гостях у ОСОБА_7, то вона неодноразово бачила та чула, як між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, виникали сварки, в ході яких вони виражалися нецензурною лайкою. Одного разу, коли вона перебувала у гостях у ОСОБА_7, вона бачила, як ОСОБА_2, наносив удари руками в обличчя ОСОБА_7. Сварки виникали між ОСОБА_3, та ОСОБА_2, постійно, коли ОСОБА_2, перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.26).
- протоколом огляду місця події та фототаблиць до нього від 21.02.2011 року, в якому вказано, що оглянуто приміщення літньої кухні по АДРЕСА_1 та зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину ( а.с.6-10)
- протоколом огляду місця події та фототаблиць до нього від 21.02.2011 року, в якому вказано, що оглянуто в приміщенні моргу смт. Нововоронцовка труп ОСОБА_7 Під час огляду виявлено та зафіксовано тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_7 (а.с. 11-15);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події та фототаблиць до нього від 23.02.2011 року з якого вбачається, що ОСОБА_2 добровільно, в деталях, за участю судово-медичного експерта, на місці вчинення злочину розповів та показав яким чином він наносив тілесні ушкодження матері ОСОБА_7 Отримані в ході відтворення дані повністю співпадають з даними отриманими в ході огляду місця події та висновком судово-медичної експертизи щодо характеру, локалізації тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі трупа потерпілої ОСОБА_7 (а.с.50 -53);
- висновком судово-медичної експертизи № 3/18 від 15.04.2011 року, з якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_7, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: прямих переломів 1-4 ребер зліва, крововиливу лівої молочної залози яка утворилися внаслідок дії тупого предмету і відносяться до середніх тілесних ушкоджень, забій головного мозку, крововилив під м'яку мозкову оболонку, в м'які тканини голови, забійна рана правої вушної раковини, крововиливи, садно які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Тілесні ушкодження виявлені на тілі потерпілої, могли утворитися при обставинах і в спосіб вказаний в протоколі відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2 від 23.02.2011 року (а.с. 36-39);
- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №216 від 07.04.2011 року, згідно якого ОСОБА_2, хронічним психічним захворюванням на страждав і не страждає, в період часу, що відноситься до інкримінованому йому злочину міг керувати своїми вчинками та віддавати їм звіт. В теперішній час ОСОБА_2 також може віддавати собі звіт в своїх діях і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.43-46 ).
Всі ці докази суд визнає достовірними і кладе в основу вироку в справі. Аналізуючи зібрані по справі докази суд погоджується з перекваліфікацією прокурором дій підсудного ОСОБА_2 з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.119 КК України, оскільки в його діях не було умислу на заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень чи смерті. Наносячи удари матері ОСОБА_3 в плече, а потім в ребра, підсудний не усвідомлював можливості спричинення потерпілій як тяжких тілесних ушкоджень так і настання в результаті його дій смерті ОСОБА_3, хоча повинен і міг передбачити настання таких наслідків. Тобто в діях ОСОБА_2, як по відношенню до спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень так і до настання смерті потерпілої є необережна форма вини. З урахуванням вищевикладеного суд не приймає до уваги твердження потерпілої про необхідність кваліфікацій дій підсудного за ст. 121 ч.2 КК України, оскільки вони необґрунтовані та не підтверджуються матеріалами кримінальної справи.
Суд вважає вину підсудного доведеною, та правильно кваліфікованою за ч.1 ст. 119 КК України: вбивство, вчинене через необережність
Призначаючи вид та міру покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття у скоєному та повне визнання своєї вини.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України - є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Із урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винного, який за місцем проживання характеризується негативно, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного не можливо без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ст.119 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на строк необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 323 -324 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з поміщенням до кримінально - виконавчої установи закритого типу.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - взяття під варту. Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання - з 21 лютого 2011 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Херсонської психіатричної лікарні - відшкодування вартості проведення експертизи №216 від 07.04.2011 року в сумі 448,33 грн.(чотириста сорок вісім грн.33 коп.).
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Нововоронцовський районний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя Ю. В. Диба