17.10.2012
Справа № 206/5454/2012
Провадження № 2/232/903/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В. В.,
при секретарі Шведа О.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулись із позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1
Відповідач проживає у квартирі, розташованої над квартирою позивачів, поверхом вище.
При подачі гарячої води на будинок, після виконання профілактичних робіт, в квартирі відповідача АДРЕСА_2 стався прорив шланга змішувача гарячої води в кухні, в результаті цього квартира, в якій проживають позивачі, була залита водою, про що комісією ЖЕК №16 складено акт від 29.07.2011 року.
При залитті квартири позивачів була пошкоджена стеля кухні, коридору та ванної кімнати. У ванній кімнаті зі стелі обвалилася плитка. Стеля вкрилася жовтими плямами. Кухонний гарнітур покоробився, дверні скоби поіржавіли, шафи вкрилися пліснявою, підлога в кухні та коридорі видулася, взявся грибок.
Позивачі зверталися до відповідача із пропозицією відшкодувати завдану шкоду або провести ремонтні роботи. Відповідач спочатку погодилась і найняла робітника для проведення ремонтних робіт у квартирі позивачів, але робітник побілив лише стелю кухні і, не закінчивши ремонтні роботи до кінця, пішов та більше не повертався. Продовжити ремонтні роботи відповідач відмовилась.
Позивачі за власні кошти відремонтували кухонний куточок, на що витратили кошти в розмірі 656,00 грн. Інші пошкодженні меблі ремонту не підлягають та до використання не придатні.
Згідно з кошторисними розрахунками, вартість виготовлення нових меблів складає 1938,06 грн., а вартість ремонту квартири -3 940,00 грн.
Загальна сума матеріальної шкоди складає 5 655,00 грн., а моральну шкоду позивачі оцінюють в розмірі 1000,00 грн.
Добровільно відшкодувати завдані збитки відповідач відмовляється, тому позивачі вимушені були звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди у вказаному розмірі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позові, та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, але подала до суду заяву в якій просила провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповдача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просила у задоволенні позову відмовити. Додатково пояснила суду, що позивачами не надано належних доказів щодо вини відповідача у залитті їх квартири та розміру завданої шкоди залиттям квартири, оскільки калькуляції вартості ремонтних робіт по квартирі, робіт по відновленню та виготовленню нових меблів виконані фізичними особами -підприємцями, які не є експертами з визначення розміру завданих залиттям квартири збитків. Крім того, із наданих доказів - фотокарток, не можливо встановити, коли та у якій квартирі вони були зроблені, чи знаходились у квартирі позивачів вказані меблі і, чи дійсно залиттям водою з квартири відповідача були пошкоджені вказані меблі позивачів або через якісь інші чинники, наприклад, у зв'язку з їх експлуатацією та зношенням тощо. Відповідач пропонував відшкодувати завдану шкоду шляхом проведення відновлювального ремонту пошкоджених приміщень квартири позивачів. Позивачі спочатку погодились, а потім, після проведення ремонту стелі кухні, відмовились від продовження ремонту та відразу, без попередження, звернулись із позовом до суду.
Із вказаною в позові сумою відшкодування представник відповідача також не погодилась, оскільки відповідачем було частково зроблено ремонт та придбано необхідні для ремонту матеріали, які були передані позивачам. Крім того, представник відповідача зазначила, що відповідач ОСОБА_7 не могла спричинити своїми діями чи бездіяльністю шкоди позивачам, оскільки на час події залиття квартири позивачів перебувала за межами України, а саме у Португалії, де проживає та працює за контрактом.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено та визнано сторонами, що в АДРЕСА_1 трапилось залиття, причиною якого було те, що при подачі гарячої води на будинок, після виконання профілактичних робіт, в квартирі відповідача АДРЕСА_2 стався прорив шланга змішувача гарячої води в кухні, в результаті чого квартира в якій проживають позивачі була залита водою.
В судовому засіданні сторонами було визнано також і ту обставину, що відповідач ОСОБА_7 на час події залиття квартири позивачів перебувала за межами України, а саме у Португалії, де проживає та працює за контрактом. Під час відпустки, відповідачем було здійснено частково ремонтні роботи в квартирі позивачів та було придбано і передано відповідні будівельні матеріали для здійснення подальшого ремонту (а.с. 66).
Сторонами в судовому засіданні вказані обставини були визнані, тому, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, вони доказуванню не підлягають.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як роз'яснює п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року № 6 (з відповідними змінами та доповненнями), шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З наданого позивачами суду акту МКП ЖЕК №16 від 29.07.2011 року не можливо визначити в результаті яких саме та чиїх протиправних дій чи бездіяльності стався прорив шлангу змішувача гарячої води в кухні відповідача і як наслідок - залиття квартири позивачів (а.с. 11).
Крім того, суд бере до уваги заперечення представника відповідача щодо належності та допустимості наданих позивачами доказів, а саме:
1) фотокарток (а.с. 20-27), оскільки з них не вбачається можливим достовірно встановити: коли фотокартки були зроблені та у якій квартирі; чи знаходились у квартирі позивачів зображені на них меблі; чи це ті ж самі меблі, що вказані позивачами у позові та зображені на фотокартках; чи дійсно залиттям водою з квартири відповідача вони були пошкоджені або через якісь інші чинники, наприклад, у зв'язку з їх експлуатацією та зношенням тощо;
2) калькуляції на виготовлення меблів від 12.09.2011 року, яка виконана ОСОБА_8, кошторису вартості ремонту і перетяжки тканиною кухонного куточка від 02.09.2011 року виконаного ПП ОСОБА_9, пояснювальної записки про поточний ремонт затопленої квартири та зведеного кошторису розрахунку та інших кошторисів виконаних та підписаних директором ПП «Елпріс»ОСОБА_10 (а.с. 12-19), оскільки особи, які виконували вказані розрахунки, судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку щодо визначення розміру шкоди та вартості ремонтних робіт не попереджались та вони не є фахівцями у сфері визначення такого розміру.
Для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні спору, який виник між сторонами, необхідні спеціальні знання у галузі науки, техніки, ремесла тощо. Під час розгляду справи сторонами заяви про призначення судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи в порядку, передбаченому ст. 143 ЦПК України, не подавались.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, з відповідними змінами та доповненнями від 25 травня 2001 року, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Безумовно позивачам завдано моральні страждання, які полягали в тому, що було пошкоджено їх майно, але визначаючи загальний розмір моральної шкоди, позивачі не надали суду доказів в обґрунтування розміру моральної шкоди, завданої кожному з них особисто відповідачем ОСОБА_7, яка б відповідала загальній сумі розміру моральної шкоди, викладеному у позовних вимогах, а саме -1000,00 грн.
Моральна шкода, відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.
Аналізуючи вказану статтю Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що визначення моральної шкоди пов'язано безпосередньо з конкретною фізичною особою, якій було завдано таку шкоду, а тому і розмір такої шкоди має бути визначений відносно кожного з позивачів, а не у загальному розмірі без конкретизації щодо кожного з позивачів.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність пред'явлених позивачами позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої залиттям квартири до відповідача ОСОБА_7, оскільки із наданих суду доказів вбачається, що остання на момент події залиття квартири позивачів перебувала за межами України, а саме у Португалії, де проживає та працює за контрактом, в той час як у квартирі проживає її дочка ОСОБА_4 (а.с. 75-78, 89).
Позивачами, в ході розгляду справи, не подавалось клопотань в порядку визначеному статтею 33 ЦПК України щодо заміни неналежного відповідача належним, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.
Крім того, суду не надано та судом не встановлено доказів щодо: наявності безпосереднього причинного зв'язку між будь-якими діями відповідача та завданою позивачам залиттям їх квартири майновою та моральною шкодою; наявності неправомірних дій відповідача; наявності вини вказаної особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У позові ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, через Вінницький міський суд Вінницької області. Особою, яка брала участь у справі, але не була присутньою під час проголошення рішення, може бути подана апеляційна скарга на рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В. В. Воробйов