Справа № 2а- 364 - 2008 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2008 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ПОЛІЩУК Л.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення про визнання дій незаконними та стягнення невиплаченої частини щорічної одноразової грошової допомоги,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання дій незаконними та стягнення невиплаченої частини щорічної одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що він є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серіїНОМЕР_1 від 04 січня 2006 року. Відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, інвалідам війни ІІ групи щорічно до 5 травня, повинна надаватися одноразова грошова допомога у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком. Але в травні 2007 року призначена грошова допомога була нарахована не в повному обсязі, і сума недоплаченої грошової допомоги склала 2 920 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Конституцією України.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04 січня 2006 року. Відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, інвалідам війни ІІ групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, фінансування витрат, пов»язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Пунктом 13 статті 71 Закону України «про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року, положення дії частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги призупинено на 2007 рік. При цьому, ст. 29 Закону установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни ІІ групи здійснюється в розмірі 360 грн., які і були нараховані та виплачені позивачу.
Частиною 2 статті 95 Конституції України визначено, що виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до конституційних норм, у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги ветеранам війни, потребує фінансування за рахунок коштів державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, положення статті 29 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та пункт 13 статті 71 цього Закону, яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними). Вказані положення Закону відповідно до ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, тобто з 09 липня 2007 року - дати прийняття рішення.
Позивачу як інваліду війни ІІ групи, щорічна виплата допомоги здійснювалася до прийняття Конституційним Судом названого рішення. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, зокрема рішення Конституційного суду України, не мають зворотної дії в часі.
Відповідно до вимог ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органами місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Головне управління праці та соціального захисту населення діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, і не допустило будь-яких порушень прав та законних інтересів позивача.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 95, 152 Конституції України, ст. 13, 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 вересня 2007 року, суд -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в задоволенні позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: