Головуючий у 1 інстанції - Харченко Г.А.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          П О С Т А Н О В А 

              Іменем України

26 серпня 2008 року                                                                     справа № 22-а-9044/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

          21.11.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області компенсації вартості санаторно-курортних путівок.

Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 06 червня 2008р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про стягнення компенсації вартості санаторно-курортних путівок було задоволено частково. Стягнуто на користь позивача компенсацію у розмірі середньої вартості путівки в Україні у разі її невикористання в розмірі 8349 грн. 21 коп.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що Кабінет Міністрів України не видав постанов про порядок надання путівок та розмір їх середньої вартості, тому відповідач не може нараховувати позивачу грошову компенсацію.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не прибули, про час, дату і місце апеляційного розгляду сповіщені своєчасно.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право на підставі ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на позачергове щорічне надання санаторно-курортних путівок або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні.

25.10.2007 р. позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області с заявою про відшкодування середньої вартості санаторно-курортних путівок, на що йому було відмовлено.

Відповідачем виплачено позивачеві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 503 від 08.04.2003 року «Про середню вартість путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2002 рік» - 58 грн. та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2005 р. № 848 «Про розмір середньої вартості путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2004 рік», грошову компенсацію в розмірі 86 грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (арк. справи 9), є інвалідом 3 групи, причина інвалідності, пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі п.4 ч.1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, віднесеним до категорії 1 передбачено позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні. В цьому ж пункті зазначено, що порядок надання путівок та розмір їх середньої вартості визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 17 Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яке затверджене Постановою КМУ від 16.05.2000 р. №800 у разі самостійної організації санаторно-курортного лікування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується компенсація середньої вартості путівки у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Постановами Кабінету Міністрів України № 503 від 08.04.2003 року «Про середню вартість путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2002 рік» передбачена компенсація середньої вартості путівки за 2002 рік - громадянам, які відносяться до 1 категорії з групи - 58 гривень, а Постановою № 848 від 31.08.2005 року «Про розмір середньої вартості путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2004 рік» за 2004 рік - 86 гривень.

Встановлено, що позивачеві за 2002 та 2004 роки була виплачена компенсація середньої вартості путівки у відповідності з Постановами КМУ.

Кодекс адміністративного судочинства України набув чинності з 01.09.2005 року. Позивач звернувся з позовом до суду 21 листопада 2007 року, понад рік після того, як не отримав грошової компенсації за 2002-2005 роки.

В судовому засіданні встановлено, позивач до жовтня 2007 року (а.с.4) не звертався до відповідача з заявами про здійснення компенсаційних виплат вартості санаторно-курортних путівок.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідач в даному випадку на цьому наполягав (а.с.16).

Отже, судова колегія дійшла до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення невиплаченої суми щорічна допомоги на оздоровлення за 2002-2005 роки і поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вбачає. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.

Стосовно грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в України за невикористану санаторно-курортну путівку за 2006 та 2007 роки, то судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов'язання відповідача проводити виплату компенсації з підстав визначених позивачем, або самостійно визначати розмір компенсації середньої вартості путівки, оскільки обов'язок по визначенню розміру компенсації середньої вартості путівки Законом №796 від 28.02.1991 р. покладений на Кабінет Міністрів України.

За відсутності відповідної постанови КМУ у відповідача (чиї дії оскаржують ся цим позовом) не було жодних правових підстав для виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, п.4 ч.1 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної адміністрації - задовольнити.

Скасувати постанову Кіровського міського суду Луганської області від 06 червня 2008 року у справі № 2-а-76/08.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області «про стягнення компенсації вартості санаторно-курортних путівок» - відмовити.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:

            Судді: