27.11.2012
- -
Справа № 11/2190/1426/2012 р. Головуючий в 1-й інстанції Строілов С.А.
категорія: ч.3 ст. 185 КК України. Доповідач -Красновський І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2012 року листопада місяця «27»дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого -Красновського І.В.
Суддів -Калініченка І.С., Черствої Є.О.
З участю прокурора -Чепуріної А.С.
Адвоката -ОСОБА_1
Засудженого -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
Запобіжний захід -підписка про невиїзд, змінена взято під варту в залі судового засідання.
Строк відбуття покарання рахувати з 27 серпня 2012 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області держави 90 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 470,40 грн. за проведення експертизи.
Вирішено питання з речовими доказами.
ОСОБА_2 вироком суду першої інстанції визнаний винним та засуджений за те, що він, в період часу з 23.00 години 18 травня 2012 року до 05.00 години 19 травня 2012 року, умисно, із корисних мотивів, знаходячись на полі АДРЕСА_2, за допомогою найнятих ним працівників та транспортних засобів, шляхом демонтажу зрошувальної системи, яка знаходилась на балансі Інгулецької сільської ради, таємно вкрав майно на загальну вартість 90 000 грн., завдавши останній матеріальної шкоди на зазначену суму.
В апеляції адвоката засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій, указує на суворість призначеного покарання, обґрунтовуючи свої доводи тим, що призначаючи покарання ОСОБА_2, суд не врахував те, що він характеризується з позитивної сторони, на його утриманні знаходиться літній батько та двоє дітей, готовий відшкодувати спричинену його діями матеріальну шкоду.
З цих підстав просить змінити вирок та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі з застосуванням ст. 75 КК України.
Іншими учасниками судового розгляду вирок не оскаржувався.
Заслухавши доповідача, адвоката засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію адвоката та в дебатах та в останньому слові просив не позбавляти його волі, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, дослідивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, вислухавши сторони в судових дебатах, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні крадіжки, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України, обґрунтований доказами, дослідженими судом у порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, і в апеляції не оспорюється.
Твердження адвоката засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в апеляції про суворість призначеного йому покарання може бути визнане обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, суд при вирішенні питання про призначення покарання, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, якій відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину( а. с. 105).
Проте суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, не в достатній мірі врахував, що особу засудженого, який в ході досудового та судового слідства визнавав свою вину, те що на його утриманні знаходиться літній батько ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та двоє дітей.
До апеляційного розгляду справи, засуджений частково відшкодував завдану злочином шкоду, що підтверджується квитанцією № 791310003 від 13.09.2012 року.
Тому судова колегія прийшла до висновку про зміну вироку та можливість виправлення засудженого ОСОБА_2 без відбування покарання з випробуванням, із застосування до нього ст. 75 КК України.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для застосування статті 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 - задовольнити.
Вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2012 року відносно ОСОБА_2, в частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Згідно із ст. 76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд.
Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кожевниково, Томської області, Росії, громадянина України, з під варти в залі суду.
В решті вирок залишити без змін.
Судді: