Судове рішення #26247271

Справа № 1308/2-1435/11 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/1390/4744/12 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючий суддя - Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар Гордій У.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 -ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 травня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням в позові ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання права власності, - задоволено частково. Визнано факт спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу, визнано право спадкування за законом за ОСОБА_7 на 1/4 частину житлового будинку, по АДРЕСА_1 визнано право власності на речі домашного вжитку за ОСОБА_7 В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення оскаржив представник ОСОБА_6 -ОСОБА_2, у апеляційній скарзі вказує, що воно прийняте з порушенням норм ст.213 ЦПК України, яка передбачає, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом застосована норма ст.1261 ЦК України, яка не може бути застосована до правовідносин, які розглядалися судом. Відповідно до ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав га обов'язків подружжя. Таким чином позивач ОСОБА_7 не є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_8 Судом не враховано, що згідно ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як було встановлено в процесі розгляду справи і чого не заперечував позивач, він не перебував в зареєстрованому шлюбі з покійною ОСОБА_8, а отже не є спадкоємцем за законом першої черги. Відповідачка ОСОБА_3 є мамою померлої ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої, а отже є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті доньки. Апелянт, як брат померлої, є спадкоємцем другої черги після смерті сестри ОСОБА_8 (ст.1262 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини або відмови від її прийняття (ч.2 ст.1258 ЦК України).

Відповідно до ч.З ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого законом, він не заявив про відмову від неї. Так як ОСОБА_3, яка є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті доньки ОСОБА_8, проживала разом з донькою на час відкриття спадщини і звернулася протягом шести місяців в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, вважається такою, що прийняла спадщину.

Таким чином, рішення суду про визнання за позивачем права на 1/4 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 є безпідставним, 1/2 будинку по вул. АДРЕСА_1 належала померлій ОСОБА_8 на підставі свідоцтва на право спадкування, виданого Нестерівською держконторою 29 грудня 1971 року і було її особистим майном. Суд безпідставно визнав факт спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу. Позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт постійного проживання з ОСОБА_8 однією сім'єю. Просить рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Судом першої інстанції не дотриманов вимог ст.212, 213 ЦПК України, оскільки оцінка доказів не ґрунтується на всебічному, повному на об»єктивному дослідженні наявних у справі доказів.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимогми цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Відтак, рішення суду, яке не відповідає вимогам законності та обгрунтованості, залишатись в силі не може.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про набуття позивачем права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, всупереч нормам матеріального права. Зокрема, ст.1258 ЦК України, яка передбачає спадкування за законом почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців першої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від неї.

Спадкоємцями за законом першої черги у ст.1261 ЦК України визначено дітей, батьків, подружжя. Позивач не перебував у шлюбі з ОСОБА_8, відтак не має права на спадкування за законом у першу чергу.

Встановивши спадкоємців першої черги, якою є мати спадкодавця ОСОБА_3, суд визнав право на спадкування за позивачем, який не входить у першу чергу, порушуючи закон та права інших спадкоємців.

Суд допустив порушення та неправильне застосування норм матеріального права, не врахувавши, що згідно ч.2ст.21, ч1ст.36 СК України, лише шлюб є підставою для виникнення прав на обов»язків подружжя.

Відтак, висновки суду про задоволення позову щодо визнання права на спадкування за законом на ј частину житлового будинку, набутого ОСОБА_8 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29 грудня 1971року, не ґрунтуються на законі.

Також судом першої інстанції не дотримано вимог норм процесуального закону, передбачені ст.ст.212, 213, 214, 215 ЦПК України, не враховано роз»яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009року №14, зокрема, неправильно визначено правовідношення сторін, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, зміст рішення суду не відповідає вимогам закону, у мотивувальній частині не зазначено встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, аналіз доказів, назви статті, її частини, на підставі якого вирішено справу.

Цілком не обґрунтовано судом визначено за позивачем право на частку ј житлового будинку, факт спільного проживання ОСОБА_8 з позивачем без визначення часового періоду та правовідносин, переліку та індивідуальних ознак речей домашнього вжитку, на які суд визнав право власності за позивачем.

Зокрема, визнаючи (замість встановлюючи), що не передбачено законом, факт спільного проживання ОСОБА_8 та позивача без реєстації шлюбу, судом не встановлено юридичний факт, що має правове значення- проживання однією сім»єю чоловіка та жінки. Спільне проживання саме по собі не є підставою для виникнення прав на обов»язків, які регулюються Сімейним Кодексом України.

Як передбачено гл.6 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. До таких, згідно п.5ч.1ст.256 ЦПК відноситься проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Визнання факту спільного проживання позивача та спадкодавця, без встановлення обставин їх проживання однією сім»єю правового (юридичного) значення не має, тому у цій ситуації не підлягає задоволенню та встановленню як факт, що має юридичне значення.

Крім того, встановлення факту спільного проживання позивача з ОСОБА_8 однією сім»єю могло б мати юридичне значення лише за відсутності інших спадкоємців.

В уточненнях позовних вимог (а.с.95) позивач просив суд визнати факт спільного проживання його з ОСОБА_8 не зазначаючи про правовий статус (однією сім»єю).

Визнаючи право власності за позивачем на речі домашнього вжитку, судом не встановлено переліку цих речей з індивідуальними ознаками, що робило б можливим їх ідентифікацію. У цій частині рішення суду також не відповідає вимога законності та обгрунтованості та підлягає скасуванню. Однак, на судовому засіданні апеляційного суду сторони та їх представники визнали, що спору з приводу цих речей немає, оскільки такі були вивезені позивачем після смерті ОСОБА_8, позивач не наполягає на задоволенні цієї вимоги через врегулювання спору у позасудовому порядку. Також позивачем не дотримано вимог ст.60 ЦПК щодо обов»язку доказування, відсутні належні та допустимі докази для визначення чіткого переліку речей домашнього вжитку, на які претендує позивач.

Відтак, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оцінка доказів проведена без дотримання норм ст.212 ЦПК України. Крім того, судом першої інстанції не дотримано вимог ч.3ст.215 ЦПК України, згідно якої у мотивувальній частині рішення суд не вказав мотивів ухвалення рішення щодо кожної вимоги. Відтак, рішення суду не може вважатись законним та обґрунтованим.

Таким чином, за наявності підстав, передбачених статтею 309 ЦПК, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення.

Зазначеними підставами є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права.

При цьому, як роз»яснив Пленум Верхового Суду України у Постанові від 24.10.2008 N 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»суд виходить з того, що: неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, слід вважати неправильне визначення предмета доказування чи не з'ясування обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, або інших фактичних даних, неправильне застосування матеріального чи процесуального права має місце у разі застосування закону, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню, унаслідок неправильної юридичної кваліфікації правовідносин або неправильного витлумаченого закону, який хоч і підлягав застосуванню, проте його зміст і сутність сприйнято неправильно через розширене чи обмежене тлумачення.

Відтак, апеляційний суд відповідно до п.1, 4 ч.1ст.309 ЦПК, скасовує рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується - задоволення позову, ухвалює нове рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову повністю, визнавши, що суд першої інстанції ухвалив помилкове рішення внаслідок неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи та допустивши порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.303, п.2ч.1ст.307, ч.2ст.314, п.1,4 ч.1ст.309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :


Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 -ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 травня 2012 року скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_7 відмовити.

Решту рішення, в частині, що не оскаржено - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.



Головуючий суддя Н.Л.Шумська


Судді Л.Б.Струс


М.М.Шандра




  • Номер: 22-ц/1390/4744/12
  • Опис: про визнання права власності
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 1308/2-1435/11
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Шумська Н.Л.
  • Результати справи: позов (заяву, скаргу) задоволено частково; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.06.2012
  • Дата етапу: 14.08.2012
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація