КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2012 р. Справа№ Б11/097-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Доманської М.Л.
Пантелієнка В.О.
за участю представників:
ліквідатор: не з'явився;
від товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖСИСТЕМ-ВУД": Булгакова І.В. (довіреність №б/н від 29.10.2012)
від товариства з обмеженою відповідальністю "АВС":
Сивалоцька В.М. - директор,
Атаманчук А.Р. (довіреність від 22.06.2012 №10);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖСИСТЕМ-ВУД"
на постанову господарського суду Київської області від 19.09.2012
у справі № Б11/097-12 (суддя Мальована Л.Я.)
за заявою приватного підприємства "Аліант"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Форс"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Київської області від 19.09.2012 у справі № Б11/097-12 за заявою приватного підприємства "Аліант" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Форс", останнє визнано банкрутом в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито ліквідаційну процедуру по відношенню до банкрута з майновими вимогами в сумі 9 860 грн.; призначено ліквідатором банкрута представника ініціюючого кредитора, інше.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖСИСТЕМ-ВУД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження у справі.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією скаржника про порушення його прав оскаржуваним судовим актом, оскільки порушення провадження у справі про банкрутство має наслідком введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а скаржник є кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Форс" на суму 708 000 грн., у зв'язку з чим ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві прийнято постанови від 23.01.2012 про відкриття виконавчого провадження №№ 30783801, 30783860 та від 27.09.2012 № 34428968.
Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.
Представники товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖСИСТЕМ-ВУД", товариства з обмеженою відповідальністю "АВС" в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд постанови місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно з частиною 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
На відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.
У такому випадку перегляд обґрунтованості порушення справи про банкрутство відбувається шляхом оскарження у встановленому порядку відповідного судового рішення - постанови про визнання боржника банкрутом.
У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.
Відповідно до положень частин 2, 5 статті 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Суд першої інстанції, визнаючи боржника банкрутом, застосував положення ст. 52 Закону, виходячи з того, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, має заборгованість перед кредитором.
За приписами Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство залишається та є обов'язковим дотримання положень Закону про банкрутство щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора.
При цьому, слід зазначити, що за приписами ст. 1 вказаного закону суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом, а боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Виходячи з правового аналізу викладених норм законодавства безспірна заборгованість саме індивідуально-визначеного боржника (суб'єкта підприємницької діяльності), а не будь-якої іншої особи перед ініціюючим кредитором має підтверджуватись належними доказами у справі, а за правилами статті 52 Закону про банкрутство належні документи на підтвердження наявності підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника (у тому числі ознак відсутнього боржника) повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та не можуть бути надані заявником або витребувані судом (виходячи також з положень ст. 38 ГПК України) після порушення справи про банкрутство.
Положеннями абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Норми статті 1071 Цивільного кодексу України визначають підстави списання Банком грошових коштів з рахунка клієнта.
За приписами частини 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (частина 2 вказаної статті).
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.
Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачений у статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження безспірності своїх вимог ініціюючий кредитор послався на прострочення боржником виконання вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биченко О.О. 29.08.2012 виконавчого напису № 2112 про неоплату простого векселя серії АА 2097446 та прийняту ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2012 № 33994786 з приводу виконання зазначеного виконавчого напису.
При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що постановою ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції від 04.09.2012 виконавчий документ повернутий без виконання у зв'язку з відсутністю боржника та майна, на яке можна звернути стягнення.
Між тим, як вбачається з постанови ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції від 04.09.2012 ВП № 33994786 виконавчий напис від 29.08.2012 приватного нотаріуса Биченко О.О. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Форс" на користь приватного підприємства "Аліант" 10 560 грн. повернуто стягувачу згідно пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України „Про виконавче провадження" у зв'язку з надходженням його заяви про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Враховуючи вимоги статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", саме у разі, якщо ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на тій підставі, що у боржника відсутнє майно та кошти, необхідні для задоволення вимог кредитора, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, така постанова є доказом неплатоспроможності боржника.
З урахуванням викладеного, таким доказом не є згаданий в постанові ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції від 04.09.2012 ВП № 33994786 акт державного виконавця про те, що за місцезнаходженням боржника його не розшукано та не виявлено майна.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ініціюючого кредитора у даній справі не є безспірними, оскільки виконавчий документ був відізваний стягувачем, у зв'язку з чим була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, а тому його вимоги не можна вважати такими, що підтверджені виконавчими документами.
Отже, ініціюючим кредитором не було надано суду доказів безспірності грошових вимог боржника ні до заяви про порушення справи про банкрутство, ні взагалі у справі.
Оскільки безспірність вимог ініціюючого кредитора, відповідно до положень частини 1 статті 52 Закону про банкрутство, є однією із обов'язкових складових предмету спору у такій справі, суд апеляційної інстанції вважає неправомірним висновок суду попередньої інстанції про визнання боржника банкрутом в порядку норм статті 52 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі - припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 99, 80, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖСИСТЕМ-ВУД" задовольнити.
Постанову господарського суду Київської області від 19.09.2012 у справі № Б11/097-12 скасувати.
Провадження у справі № 50/67-б припинити.
Справу № 50/67-б передати до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Доманська М.Л.
Пантелієнко В.О.