Справа № Провадження №22-ц-5777/12 22-ц/1090/8094/12 Головуючий у І інстанціїГапоненко А.П.

Категорія45Доповідач у 2 інстанції Даценко

27.11.2012

УХВАЛА

Іменем України

08 листопада 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Фінагєєва В.О.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

встановила:

У травні 2012 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому посилалася на те, що вона з відповідачем перебувала у шлюбі з 30.04.1966 року по 20 травня 2010 року. За час шлюбу 05 травня 2004 року сторони придбали цегляний гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі "Молодіжний" по вул. Молодіжна, 20 у м. Біла Церква, який зареєстрований на ім'я відповідача. Ринкова вартість гаража становить 60678 грн., що підтверджується звітом про експертну оцінку нерухомості від 16.03.2012 року. Оскільки гараж в натурі поділити неможливо, а відповідно до вимог ст. ст. 60, 70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, то позивачка просила стягнути з відповідача на її користь Ѕ частку його вартості в сумі 30339 грн.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2012 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивачки вартість Ѕ частини цегляного гаража в сумі 30339 грн.

У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначене заочне рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та порушення норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірний гараж є неподільним об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, то позивачка має право на одержання від відповідача грошової компенсації замість її Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на спірний гараж.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За правилами ст 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.04.1966 року по 20 травня 2010 року. За час шлюбу 5.05.2004 року сторони придбали цегляний гараж НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Молодіжний»по вул. Молодіжна, 20 у м. Біла Церква Київської області.

Згідно рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 479 від 28 жовтня 2008 року оформлено право власності на зазначений спірний гараж за ОСОБА_2

Як убачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного рішення виконавчого комітету 07.11.2008 року Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на зазначений гараж.

Згідно звіту № 07/03-12 від 16.03.2012 року про експертну оцінку нерухомості вартість зазначеного гаража складає 60678,00 грн.

Судом вірно встановлено, що оскільки спірний цегляний гараж придбаний сторонами за час шлюбу і є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя та є неподільним об'єктом, то позивачка вправі ставити вимогу про присудження грошової компенсації замість її Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на спірний гараж, що складає 30339 грн.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не сплатив жодної копійки паєнакопичення в гаражному кооперативі "Молодіжний", в якому розташований спірний гараж, не заслуговують на увагу, оскільки згідно довідки гаражного кооперативу "Молодіжний" № 24 від 30.11.2011 року ОСОБА_2 придбав спірний цегляний гараж 5 травня 2004 року у колишнього власника ОСОБА_4 (а. с. 5, 10)

Також не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що оцінка вартості гаража в сумі 60678 грн. є завищеною і не відповідає дійсній вартості гаража, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надав доказів на спростування зазначених обставин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді