11

Ухвала

про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі

"19" листопада 2012 р.№ 2а/1270/9048/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Коршиков С.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Перевальського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання повернути майно у власність,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2012 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Перевальського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання повернути майно у власність, в обґрунтування якого зазначив, що у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності 10.09.2008 в нього було вилучено рушницю ТОС-54. У 2009 році судимість позивача була погашена, однак, до теперішнього часу вилучена рушниця знаходиться у відповідача і повертати її у власність позивача останній відмовляється. Вказана обставина, як зазначено позивачем, обмежує його право на вільне володіння, користування і розпорядження своїм майном та призводить до обмеження його прав. У зв'язку із чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом до відповідача про визнання протиправними дій щодо не повернення позивачеві його власності та зобов'язання Перевальського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області повернути позивачеві його власність - рушницю ТОС-54.

Розглянувши зазначену позовну заяву, підстав для відкриття провадження за нею не вбачається, з огляду на таке.

Частина 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, у контексті зазначених положень справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. У випадку ж коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснює у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до частин 1,2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Розділом I «Право власності» Цивільного кодексу України визначено загальні положення про право власності.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За суб'єктним складом сторін та суттю спору зазначена справа підлягає розгляду в місцевому суді загальної юрисдикції у порядку, визначеному Цивільно-процесуальним кодексом України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, не є публічно-правовими, а є цивільно-правовими, оскільки виникли з приводу порушення права власності позивача та витікають з цивільного та цивільно-процесуального законодавства, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції, а тому, не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи, що в позовній заяві не заявлено вимог щодо вирішення публічно-правового спору, суддя вважає неможливим розглядати та вирішувати позовні вимоги в порядку адміністративного судочинства.

З таких обставин у відкритті провадження за вказаним позовом слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Перевальського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання повернути майно у власність, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити позивачеві право звернутися з вказаними вимогами до суду на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.

Копію даної ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз'яснити, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.К. Коршиков