В И Р О К
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
"18" липня 2012 р. Справа231/1932/12
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ГАВРИЛЮК Т.В.
за участю секретаря судового засідання ШАРКО Л.В.
прокурора ПРИТУЛЯКА С.М.
та підсудного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької обл.
кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця село Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, мешканця будинок,31 АДРЕСА_1, не працюючого, освіта не повна середня, неодруженого, проживаючого в цивільному шлюбі з ОСОБА_2, на утриманні має двох малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, раніше судимого, а саме: 12 травня 2008 року Ямпільським районним судом Вінницької області по ч.1 ст.185 КК України до штрафу у сумі 800 гривень у прибуток держави, за що судимість у встановленому порядку не погашена,
за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_1, будучи засуджений 12 травня 2008 року Ямпільським районним судом Вінницької області по ч.1 ст.185 КК України до штрафу у сумі 800 гривень, за що судимість у встановленому законом порядку не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин.
Так, в травні 2011 року, у невстановлену слідством дату, підсудний ОСОБА_1 із залізобетонної опори, що знаходиться у дворі будинків №30 та №31 АДРЕСА_1, умисно, таємно, з корисливих спонукань, шляхом демонтажу, викрав бувший у використанні вуличний світильник (ліхтар), вартістю 210 гривень, з кронштейном кріплення до нього вартістю 50 гривень. Підсудний ОСОБА_1 заволодівши світильником (ліхтарем) з кронштейном до нього покинув місце події та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав квартирно-експлуатаційному відділу міста Вінниці майнової шкоди на загальну суму 260 гривень.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному визнав і суду пояснив, що він викрав даний ліхтар щоб повішати його на стовп, що перед під'їздом будинку, щоб освітлювати двір.
У скоєному розкаюється.
Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його винуватість підтверджується доказами, зібраними на досудовому слідстві, а саме: явкою з повинною ОСОБА_1 (а.с.6), протоколом огляду місця події (а.с.11), речовими доказами (а.с.17), протоколами допиту свідків ОСОБА_5 (а.с.19), ОСОБА_6 (а.с.48-49), копією вироку (а.с.25-28), іншими матеріалами кримінальної справи, які не суперечать один одному щодо фактичних обставин справи і з якими підсудний згідний у повному обсязі, а тому суд відповідно до ст.299 КПК України вважає їх правдивими і такими, що підтверджують винуватість підсудного у повному обсязі.
Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудного ОСОБА_1 доведеною, так як він своїми діями завдав матеріальної шкоди Квартирно-експлуатаційному відділі міста Вінниці, на балансі якого знаходиться військове містечко в селі Дзигівка Ямпільського району Вінницької області. Крім того, існує причинний зв'язок між даною шкодою і таємним викраденням, яке полягає у незаконному, безоплатному вилученні чужого майна поза волею власника, що й було зроблено діями підсудного ОСОБА_1, оскільки він вилучив майно у відсутність власника і поза його згодою.
На думку суду, правильно встановивши дії підсудного ОСОБА_1 органи досудового слідства дали їм вірну правову оцінку, кваліфікувавши по ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні підсудному ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і особу підсудного, що він вину у скоєному визнав, щиро кається, дані обставини суд відповідно ст.66 КК України відносить до пом'якшуючих вину обставин.
Обтяжуючих вину обставин відповідно до ст.67 КК України суд не вбачає.
При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1 за правилами ст.50 КК України, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, так і особу підсудного, а тому має підстави застосувати відносного нього міру покарання у розмірі, передбаченому санкцією ст.185 ч.2 КК України - у виді двох років обмеження волі. Беручи до уваги усі обставини та особу підсудного, обставини, які пом'якшують покарання, та, які обтяжують покарання, суд вважає, що підсудний може бути виправлений та перевихований без ізоляції його від суспільства, і має підстави застосувати ст.75 КК України, та звільнити його від відбування покарання із випробуванням та іспитовим строком в один рік, встановити обмеження передбачені ч.1 п.п.3, 4 ст.76 КК України.
Оскільки ОСОБА_1 засуджений вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 травня 2008 року по ч.1 ст.185 КК України до сплати штрафу у сумі 800 гривень, штраф не сплатив, тобто не відбув покарання, тому суд призначає йому покарання відповідно до ст.71 КК України шляхом складання не відбутого покарання за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 12 травня 2008 року.
При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу, суд не має підстави для її зміни, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишити попередню - підписка про не виїзд.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні.
При вирішенні питання щодо речових доказів - світильник (ліхтар) освітлення з кронштейном до нього, який постановою про приєднання до справи речових доказів від 06 червня 2012 року (а.с.17) приєднаний до справи і переданий на зберігання квартирно-експлуатаційному відділу міста Вінниці - суд на підставі ст.81 ч.1 п.5 КПК України має підстави його повернути законному володільцеві.
Керуючись ст.323, 324, 327, 328, 333-335, 338, 343 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України обрати ОСОБА_1 остаточну міру покарання шляхом складання покарань у виді двох років обмеження волі та штрафу у сумі 800 гривень.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, встановити йому іспитовий строк один рік. На підставі ч.1 п.п.3, 4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
На підставі ч.3 ст.72 КК України призначене покарання за сукупністю вироків у виді двох років обмеження волі та штрафу у сумі 800 гривень виконувати самостійно.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про не виїзд.
Речові докази - світильник (ліхтар) освітлення з кронштейном до нього передати квартирно-експлуатаційному відділу міста Вінниці Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий Т.В. Гаврилюк