Справа № 0909/4488/2012
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2012 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Калинюка О.П.
з участю секретаря Чернової О.А.
прокурорів Краснощок І.І., Лікаренко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, на утриманні малолітня дитина, не одруженого, освіта професійно-технічна, раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
підсудний ОСОБА_1 в групі з ОСОБА_2, який засуджений вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.05.2004 року за ст.206 ч.2 КК України (в ред.1960 року), грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Злочин вчинено при таких обставинах.
15.09.1999 року ввечері в центрі с.П'ядики, по вул.Ірчана, Коломийського району Івано-Франківської області, в громадському місці, підсудний в групі з ОСОБА_2 безпричинно наніс потерпілому ОСОБА_3 удари, заподіявши легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після цього того ж вечора підсудний разом з ОСОБА_2 у вказаному громадському місці нанесли потерпілому ОСОБА_4 удари руками і ногами в область голови та тулуба, чим також заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому визнав частково і пояснив, що ввечері 15.09.1999 року він відпочивав в барі в центрі с.П'ядики Коломийського району. Вони з друзями періодично виходили на вулицю покурити. Після одного з перекурів він залишився на вулиці сам і почув людський крик, який доносився з центра с.П'ядики. Він вирішив подивитися і пішов в тому напрямку, звідки було чути крик. Раптом він побачив, що до нього біжить незнайомий чоловік із сапою в руках, а позаду нього теж біжить інший незнайомий чоловік в нижній білизні. Чоловік, який біг першим (як виявилося пізніше - ОСОБА_3), вдарив підсудного сапою по плечу. Після цього між ним та цими чоловіками зав'язалася бійка і тяганина, в якій також брав участь ОСОБА_2 Підсудний пояснив, що він першим наніс удар потерпілому ОСОБА_4, оскільки боявся, що і цей потерпілий буде його бити, так як ОСОБА_3 Підсудний також ствердив, що в 2004 році ним та ОСОБА_2 відшкодовано потерпілому ОСОБА_4 завдану шкоду, а саме сплачено 500 доларів США. Підсудний просить його суворо не карати, він неодноразово просив вибачення у потерпілого ОСОБА_4 в судових засіданнях, оскільки визнає, що вчинив неправильно і подібного більше вчиняти не буде.
Крім часткового визнання власної вини, винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що 15.09.1999 року він перебував в своєї племінниці ОСОБА_6 в с.П'ядики, де був керівником місцевого хору. Ввечері того ж дня близько 23 год чоловік племінниці - ОСОБА_3 повернувся схвильованим та скаржився, що його побили незнайомі хлопці. Потерпілий в цей час вже збирався лягати спати, однак, піднявся і сказав ОСОБА_3, що потрібно піти і поговорити з кривдниками. ОСОБА_3 схопив сапу і побіг в напрямку центра с.П'ядики, а потерпілий ОСОБА_4 побіг за ним навздогін і, обігнавши його по дорозі, прибіг до хлопців першим. Хлопців було двоє, а саме підсудний та ОСОБА_2, і вони знаходилися на вулиці. Потерпілий запитав їх за що вони побили ОСОБА_3, однак, хлопці почали виражатися нецензурними словами в його адресу та ОСОБА_2 наніс йому удар в обличчя. Після наступного удару в область носа потерпілий ОСОБА_4 впав на землю, де підсудний та ОСОБА_2 наносили йому удари руками і ногами, спричинивши тілесні ушкодження, після чого підсудний та ОСОБА_2 наносили удари потерпілому ОСОБА_3 Після того випадку стан здоров'я потерпілого ОСОБА_4 погіршився, він вважає, що підсудному слід призначити сувору міру покарання, якщо він не відшкодує йому 20 000 грн. завданої шкоди. Потерпілий також пояснив, що в 2004 році йому відшкодовано підсудним та ОСОБА_2 500 доларів США, в зв'язку з чим 13.03.2004 року він писав розписку, що не має до них претензій;
- оголошеними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_3 про те, що 15.09.1999 року близько 23 год. 30 хв. він повертався додому з роботи. В центрі с.П'ядики до нього підійшов незнайомий хлопець, одягнутий в куртку жовтого кольору, який попросив закурити. ОСОБА_3 пояснив, що сигарет не має, після чого цей хлопець його наздогнав та намагався ударити ногою в область голови. Від удару потерпілий ОСОБА_3 відхилився та підставив руку, в якій тримав сумку. Другий удар був нанесений йому в область коліна. Під час цього до них підійшов інший чоловік, який стояв біля них і казав, щоб той хлопець бив. На запитання потерпілого за що його б'ють хлопці у відповідь насміхалися і нецензурно висловлювалися. Потерпілий почав втікати, а вказані хлопці переслідували його кілька метрів. Прибігши додому, він розповів про вказаний інцидент своїй дружині ОСОБА_6 та її родичу ОСОБА_4, на що останній відповів, що зараз піде і запитає тих хлопців за що вони побили ОСОБА_3 Останній також вийшов надвір, взяв з собою для самооборони сапу і побіг до місця пригоди. До вказаного місця потерпілий ОСОБА_4 прибіг першим. ОСОБА_3 чув як він питав хлопців що сталося, а вони відразу почали його бити, від чого ОСОБА_4 впав на землю. З часом потерпілому ОСОБА_3 стало відомо, що цими хлопцями були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Щоб захистити ОСОБА_4 ОСОБА_3 з сапою в руках побіг до хлопців, однак, підбігши до них, відчув сильний удар в область вуха, а потім - удар в обличчя і впав на землю, втративши свідомість. Потерпілого ОСОБА_4 забрала «швидка допомога». Потерпілий ОСОБА_3 також пояснив, що, можливо, під час його падіння сапа випадково вдарила ОСОБА_1 (а.с.37);
- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6 про те, що 15.09.1999 року до неї додому в с.П'ядики приїхав її дядько ОСОБА_4 Її чоловік ОСОБА_3 в той день знаходився на роботі. Приблизно о 22 годині вона знаходилася в будинку і раптом зі сторони дороги почула крик свого чоловіка, який супроводжувався нецензурною лайкою. Коли вона включила світло, то побачила, що її чоловік із подвір'я вхопив сапу і побіг в напрямку центра с.П'ядики. Вона питала чоловіка «ти куди із сапою?», на що він відповів «виключи світло». ОСОБА_4, почувши це все, теж вибіг за ним, а вона побігла за ними обома. Неподалік від магазину на дорозі вона побачила ОСОБА_4, який присів, тримаючись руками за обличчя. В той час біля нього нікого не було. Вона побачила тяганину за одяг між ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 Вона почала кричати і бійка припинилася. До цього ОСОБА_2 наніс її чоловікові удар кулаком в область голови, після чого чоловік впав на землю. Вона допомогла піднятися своєму чоловікові і повела його додому, так як він сам іти не міг. По дорозі біля магазину стояв ОСОБА_4, який теж пішов з ними. Вдома вона викликала «швидку допомогу», так як ОСОБА_4 та її чоловік були сильно побиті. В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 було госпіталізовано, а її чоловік від госпіталізації відмовився (а.с.50-52);
- даними висновку судово-медичної експертизи №922/733 від 20.11.1999 року, відповідно до якого в потерпілого ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в ділянці нижньої губи, синців в ділянці нижньої губи, правої гомілки, саден в ділянці обох губ, лівої вушної раковини, правого колінного суглобу, посттравматичного перелому коронкової частини другого зуба на верхній щелепі і перелому кореня в ділянці двох третин до верхівки кореня, отримані від дії тупих предметів, на що вказують нерівні краї рани. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Всі зазначені ушкодження отримані від дії тупих предметів, можуть відповідати терміну, вказаному потерпілим, і за своїм характером не могли утворитися від падіння та удару до дорожнього покриття (а.с.73);
- даними висновку судово-медичної експертизи №923/736 від 20.11.1999 року, відповідно до якого в потерпілого ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, синців навколо лівого ока, верхньої повіки правого ока, саден в ділянці спинки носа, правого і лівого ліктьових суглобів, крижової кістки. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Зазначені ушкодження отримані від дії тупих предметів, можуть відповідати терміну, вказаному потерпілим, і за своїм характером не могли утворитися від падіння та удару до дорожнього покриття (а.с.79);
- даними вироку Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.05.2004 року, яким засуджено ОСОБА_2 за ст.296 ч.2 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні ним в групі з ОСОБА_2 грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Тому дії підсудного суд кваліфікує за ст.296 ч.2 КК України.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його молодий вік на час вчинення злочину, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному, судом визнаються щире каяття у вчиненому злочині, наявність на утриманні малолітньої дитини та вибачення перед потерпілим ОСОБА_4, висловлені в судових засіданнях.
Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
Також суд враховує дані письмової розписки потерпілого ОСОБА_4 від 13.03.2004 року, в якій цей потерпілий вказав, що він отримав 500 доларів США і не має до підсудного жодних претензій.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції ч.2 ст.296 КК України.
Одночасно суд вважає можливим звільнити підсудного від відбування призначеного покарання з випробуванням.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323,324,327 КПК України, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України, і призначити йому покарання за цією статтею у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
До набрання вироком законної сили залишити засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з місця постійного проживання.
На вирок може бути подана сторонами апеляційна скарга до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення вироку.
Суддя Калинюк О. П.