2/1412/1734/12

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.03.2012 року м.Миколаєва

Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого-судді Андрощука В.В.

при секретарі Забродській Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

24.03.2011р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

У позові позивач вказала, що 05.07.2010р. між нею та відповідачем був укладений договір позики, у письмовій формі, згідно якого останній отримав гроші в розмірі 45000,00 грн., строком до 05.08.2010р. Крім того ОСОБА_2 надав розписку , де вказано що він зобов'язується в строк до 05.08.2010р. повернути вищевказану суму. В зазначений термін сума боргу повернута не була. Посилаючись на ст.ст.625,1046, 1049, 1050 ЦК України позивач просила стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, з урахуванням індексу інфляції, а також двох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, на загальну суму 46413грн.

В процесі розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги, просила про їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. З відома представника позивача суд вважає можливим постановити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положення ст. 224 ЦПУ України.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 05.07.2010р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_2 строком до 05.08.2010р. грошові кошти в розмірі 45000грн. Таку ж саме суму грошових коштів без нарахування процентів ОСОБА_2 зобов'язується повернути ОСОБА_1 до 05.08.2010р. включно.

Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною ОСОБА_2 в момент передачі йому суми позики.

Згідно до ст..1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст..1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У термін, зазначений у договорі, сума позики ОСОБА_2 повернута не була, про що свідчить наявність оригіналу розписки та договору у позикодавця - ОСОБА_1

Таким чином ОСОБА_2 не було виконано взяте на себе зобов'язання за договором позики по поверненню позивачу боргу вказаному у договорі позики.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п.8 договору позики, у разі якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також два проценти річних від простроченої суми.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики у розмірі 45000гривень з урахуванням індексу інфляції (513 гривень) і двох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення (900 гривень) на загальну суму 46413гривень є обґрунтованими, та підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 11, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції і двох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення у розмірі 46413гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму держмита у розмірі 467,13 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через місцевий суд в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В.Андрощук