19.11.2012
Справа № 212/8247/2012
Провадження 2/232/218/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Іщук Т. П.,
при секретарі Коваленко Д.І.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Сікорської Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Дельта-Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги мотивувала тим, що виконавчий напис вчинений з порушенням встановленого законодавством порядку та підстав вчинення нотаріусами нотаріальних написів; а також тим, що нотаріальний напис вчинений на користь ПАТ «Дельта-Банк»за відсутності у останнього законних підстав на вимогу виконання зобов'язань позивачем за основним і іпотечним договором, які були укладені між позивачем та ТОВ «Український промисловий банк». У зв'язку з цим, просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечила, та просила відмовити в їх задоволенні.
Третя особа на стороні відповідача -нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, пояснень з цього приводу не надав. Про дату,час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем здійснення нотаріальної діяльності, однак судові повістки повернуті у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та правовідносини, врегульовані нормами Законів України «Про нотаріат», «Про заставу», «Про іпотеку», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5.
7 серпня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк»та позивачем, був укладений кредитний договір №1584-002/ФКВ-08 (а.с.6-10). Відповідно до умов даного договору, позивач отримала кредит в розмірі 90 000,00 доларів США строком на 120 місяців. Дата повернення кредиту -3 серпня 2018 року.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між тими самими сторонами був укладений іпотечний договір №1584-002/Zфквіп-08 від 7.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.11-12).
Згідно даного договору предметом іпотеки є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить позивачу (іпотекодавцю) на праві власності.
30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта банк»та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до п.4.1. якого, Укрпромбанк передає Дельта банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а відповідно до п.4.2 договору Дельта банку переходить право вимагати (замість Укрпромбанку) від Боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними зобов'язаннями.
Суд звертає увагу, що відповідно до вказаного договору відповідач набув право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, однак доказів, що таке право вимоги набуте саме за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Укрпромбанком»та ОСОБА_3 в судове засідання не надано, хоча відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення саме цими обставинами, мав можливість такі докази надати.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Дана норма визначає нотаріальне посвідчення такого правочину, а також державну реєстрацію відомостей про таке відступлення. Доказів щодо цього відповідачем також не було надано. Натомість, відповідно до витягів з Державного реєстру іпотек №36199985 і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №36199906 (а.с. 15-16) вбачається, що іпотекодержателем за іпотечним договором №1584-002/Zфквіп-08 від 7.08.2008 року, починаючи з дати його укладення та станом на день отримання витягів залишається ТОВ «Український промисловий банк».
За таких обставин і наданих доказів в суду відсутні підстави стверджувати про безспірність права вимоги у відповідача за вказаним іпотечним договором.
17 лютого 2012 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинив виконавчий напис №127, з пропозицією у безспірному порядку задовольнити вимоги ПАТ «Дельта-Банк»до позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Український промисловий банк» (а.с. 13) та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задоволити вимоги відповідача в розмірі: загальний залишок заборгованості за кредитним договором -896 541,05грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 687 920,02 грн.; сума заборгованості за відсотками - 164 328,85 грн.; комісії, передбачені кредитним договором - 44 292,17 грн., витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису -9 990,00грн.
На підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження (а.с.14).
Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що вчинення виконавчого напису не міг здійснювати приватний нотаріус Київського нотаріального округу, так як майно на яке звернене стягнення знаходиться за межами нотаріального округу, оскільки відповідно до п.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року №20/5 ( чинної на момент вчинення виконавчого напису) виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чека) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача.
Разом з тим, відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат в Україні»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями - не більше одного року.
Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 вчинення виконавчого напису здійснюється після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень.
Відповідно до п.284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Так, згідно даних норм для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з досудової вимоги від 24.12.2010 року №17.5/1179, направленої позивачу ОСОБА_3, відповідач вимагав погашення заборгованості в сумах: 16 926,18 доларів США -заборгованості за отриманим кредитом, 10660,25 доларів США- суму прострочених відсотків за користування кредитом, 25 649,23 грн. - комісії. При цьому, суд звертає увагу, що дана вимога направлена на адресу, яка не значиться в жодних даних позивача. Розмір задоволених вимог у оспорюваному виконавчому написі від 17.02.2012 року становить: 687 920,02 грн. -сума заборгованості за кредитом, 164 328,85 грн. -сума заборгованості за відсотками, 44 292,17 грн. -комісії, і не відповідає сумам, вказаним у вимозі від 24.12.2010 року, які є іншими, значно меншими, за інший період, а тому така заборгованість не може вважатися безспірною. Іншої досудової вимоги у період по день видачі виконавчого напису не надсилалося. При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до заяви про вчинення виконавчого напису заборгованість визначалася на підставі довідки заборгованості станом на 04.01.2012 року (а.с.47-48). В той же час, доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні облікові документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Таким чином, суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст.20 Закону «Про заставу», Законом України «Про іпотеку», ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, ст.ст. 10,11,60,88,213-215,218 ЦПК України,-
ВИРІІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №127 від 17.02.2012 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі іпотечного договору №11584-002/ Zфквіп-08 від 07.08.2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 07.08.2008 року за реєстровим номером №3816, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 21,5 кв.м загальною площею 37,7 кв.м, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк»(код за ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 107,30 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено у встановлений ч.3 ст.209 ЦПК України строк.
Суддя: Т. П. Іщук