АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/3764/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3764/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Троцька А.І. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Мартєва С.Ю.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 травня 2012 року
у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2011 року ПАТ «Марфін Банк»звернулось до суду з позовом, у якому зазначало, що між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», та ТОВ «Агрогазсервіс-п»був укладений кредитний договір №00218/Р від 11 травня 2007 року, за умовами якого товариству надавався кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 210 000,00 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами 18% річних та терміном погашення кредиту до 10 травня 2010 року.
У рахунок забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, між ВАТ «Морський транспортний банк»та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір іпотеки №00449-СР від 11 травня 2007 року, у відповідності до якого у іпотеку банку передавалась належна останнім квартира АДРЕСА_1.
Позичальник ТОВ «Агрогазсервіс-п»належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим заборгованість за кредитом становить 161 787,14 грн., заборгованість по відсоткам -16 982,10 грн., пеня та штраф разом становить 5 055,01 грн.
З урахуванням зменшення позовних вимог, з метою погашення цієї заборгованості, банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачам на праві власності, за рахунок вартості якої погасити заборгованість за кредитним договором №00218/Р від 11 травня 2007 року у сумі 157 155,75 грн. та судовим витратам, шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів в межах процедури, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу.
Також просив виселити ОСОБА_2 зі зобов'язанням сектору ВГІРФО Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області зняти його з реєстраційного обліку.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 31 травня 2012 року позов задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором №00449-СР -квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцям на праві власності, за рахунок вартості здійснити погашення заборгованості за кредитним договором №00218/Р від 11 травня 2007 року, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 128 769,24 грн., заборгованості за відсотками у сумі 16 504,37 грн., пені та штрафу у сумі 11 882,14 грн., та судові витрати у сумі 1 820,00 грн.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2012 року виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язано ВГІРФО Октябрського РВ ПМУ УМВС України у Полтавській області зняти з реєстрації ОСОБА_2 з квартиру АДРЕСА_1.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2012 року визначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів, визначивши повну вартість квартири з урахуванням висновку спеціаліста.
У частині визначення початкової вартості предмету іпотеки відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_2., у апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та постановити нове рішення про відмову у позові.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування
рішення.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що у відповідності до кредитного договору №00218/Р від 11 травня 2007 року, укладеного між ВАТ «Морський транспортний банк»(правонаступник - ПАТ «Марфін Банк») та ТОВ «Агросервіс-П», останнім отримано кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 210 000,00 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами 18% річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 10 травня 2010 року включно (а.с. 7-9).
Цього ж дня, між ВАТ «Морський транспортний банк», як іпотекодержателем, з однієї сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як іпотекодавцями, з іншої сторони, укладено договір іпотеки №00449-СР від 11 травня 2007 року, за умовами якого у іпотеку банку передано належну останнім квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).
Як слідує з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Пунктом 1.1. кредитного договору №00218/Р від 11 травня 2007 року передбачено, що позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі та у строки, встановлені даним договором, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами цього договору.
Відповідно до пункту 2.1.8.1. договору іпотеки №00449-СР від 11 травня 2007 року, з метою задоволення іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-яких зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не були виконаними.
При цьому, пунктом 2.1.8.2. зазначеного договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-яких із зобов'язань за кредитним договором у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.
У такому випадку принциповим вважається встановлення судом факту невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, лише за умови якого суд має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Свої зобов'язання ТОВ «Агросервіс-П»перед банком частково виконало, проте залишається несплаченим тіло кредиту у сумі 128 769,24 грн., заборгованість по відсоткам становить 16 504,37 грн., нарахована пеня -11 882,14 грн.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
28 лютого 2011 року на адресу відповідачів банком направлялись листи-претензії (а.с. 19, 21, 23), які отримані відповідачами 2 березня 2011 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться у матеріалах справи (а.с. 20, 22, 24), з даним позовом банк звернувся до суду 24 травня 2011 року, тобто, позивачем дотримані вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку»щодо повідомлення іпотекодавців про порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, тому рішення місцевого суду у цій частині відповідає встановленим у справі обставинам і нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про передчасність вимог банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з продовженням терміну погашення кредиту до 29 лютого 2012 року, відповідно до укладеної між кредитором та позичальником договором про внесення змін №2 до договору іпотеки від 18 червня 2010 року, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки позичальник не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, що з огляду на зміст п. 2.1.8.2. договору іпотеки, надає банку право звернутись з відповідними вимогами до іпотекодавців.
Проте, судова колегія не може погодитись з вирішенням місцевим судом у додатковому рішенні від 25 липня 2012 року заявленої банком вимоги щодо зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_2
У порушення вимог ЦПК України, судом першої інстанції зобов'язано ВГІРФО Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області до вчинення дій щодо зняття відповідача ОСОБА_2 з державної реєстрації місця проживання.
Таким чином, місцевий суд вирішив обов'язки державного органу, який не залучався до участі у справі у якості відповідача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що додаткове рішення місцевого суду щодо зобов'язання ВГІРФО Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області зняти останнього з реєстрації підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні даної позовної вимоги, при цьому, судова колегія приходить до висновку, що у іншій частині зазначене додаткове рішення та саме рішення місцевого суду про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для їх зміни чи скасування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 травня 2012 року залишити без змін.
Додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2012 року у частині зобов'язання відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Октябрського районного відділу Полтавського міського управління Управління міністерства внутрішніх справі України у Полтавській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 скасувати, у позові в цій частині відмовити.
В іншій частині додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді :
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль