АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/3633/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3633/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Кривич Ж.О. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Антонова В.М., Мартєва С.Ю.,

за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 вересня 2012 року

у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсною розписки,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що надала ОСОБА_2 у позику грошові кошти у сумі 7800 доларів США, про що останнім написана розписка та в усній формі зобов'язався повернути позику до 16 грудня 2009 року.

Позивач взятих на себе зобов'язань щодо повернення позики не виконав ні повністю, ні частково.

Просила стягнути з ОСОБА_2 борг у сумі 62 179,26 грн., що еквівалентно 7 800,00 доларів США.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати недійсною розписку від 16 грудня2008 року, вказував, що кошти за борговою розпискою не отримував, заперечував факт написання ним розписки.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 вересня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 58 500 грн. у рахунок погашення боргу за договором позики від 16 грудня 2008 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у позові та задоволенні вимог зустрічного позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що відповідно до розписки від 16 грудня 2008 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 7 800 доларів США (а.с. 6).

Відповідач заперечував факт отримання від позивачки цих коштів та написання розписки, що було покладено ним в обґрунтування вимог зустрічного позову щодо визнання недійсним спірної розписки.

Згідно ч. 1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Із висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3727 від 27 червня 2012 року, що призначалась судом першої інстанції за клопотанням ОСОБА_2, убачається, що рукописні записи у спірні розписці, які починаються та, відповідно, закінчуються словами: «Я. ОСОБА_2.», «По курсу 7.500. грв. ОСОБА_4 16.12.2008»- виконано ОСОБА_2 (а.с. 112).

На підтвердження своїх тверджень про безгрошовість договору позики, в порушення вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України та ст. 1051 ЦК України, ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України.

За змістом ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З цього слідує, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми і така форма може надаватися договору позики за бажанням сторін.

Оскільки зміст наявної у матеріалах справи розписки ОСОБА_2 залишився не спростованим та відповідачем не наведено підстав вважати, що написання спірної розписки відбулось під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини, місцевий суд обґрунтовано відмовив у зустрічному позові.

Ураховуючи встановлені у справі обставини, наявність невиконаного відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд першої інстанції, виходячи зі змісту статті 1049 ЦК України, дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення боргу.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на безпідставності заявлених позовних вимог ОСОБА_3, повторюють обґрунтування вимог зустрічного позову, та не містять суттєвих доказів, які б спростовували вірні висновки суду першої інстанції, тому судовою колегією не беруться до уваги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі:

Судді:

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль