АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/3694/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3694/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Кононенко С.Д. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Антонова В.М., Мартєва С.Ю.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 31 серпня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час затримки та вимушений прогул, та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що з 3 червня 2002 року працював на посаді начальника сектору Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці та наказом №136/ос від 7 листопада 2011 року звільнений з займаної посади за систематичне порушення трудової дисципліни, на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Підставою для звільнення стали накази №23 від 29 червня 2011 року та №38 від 16 вересня 2011 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень - доган.
Зазначає, що трудову книжку отримав лише 16 січня 2012 року, належні до виплати при звільненні кошти -компенсація за 19 днів відпустки, виплачені лише 16 січня 2012 року, заробітну плату за період з 1 листопада 2011 року по 7 листопада 2011 року так і не отримав.
Вважаючи зазначені накази про накладення дисциплінарних стягнень та його звільнення винесеними з порушенням чинного законодавства, з урахуванням зроблених під час розгляду справи уточнень позовних вимог просив визнати незаконними накази Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці №23 від 29 червня 2011 року та №38 від 16 вересня 2011 року про накладення дисциплінарного стягнення, та №136/ос від 7 листопада 2011 року про звільнення з займаної посади поновити на посаді начальника Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці з 7 листопада 2011 року, стягнути з відповідача 714,00 грн. невиплаченої заробітної плати, заробітну плату за час затримки та вимушений прогул у розмірі 24 811,50 грн.
Також вважає, що незаконними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 50 000,00 грн., яку просив стягнути на свою користь.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 31 серпня 2012 року позов задоволено.
Визнано незаконними накази начальника Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці №23 від 29 червня 2011 року та №38 від 16 вересня 2011 року про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарних стягнень.
Визнано незаконним наказ начальника Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці №136/ос від 7 листопада 2011 року про припинення трудового договору.
Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника сектору Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці з 7 липня 2011 року.
Стягнуто з Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час затримки та вимушений прогул у розмірі 24 811,50 грн. та моральну шкоду у сумі 50 000,00 грн.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 7 вересня 2012 року допущено до негайного виконання рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 31 серпня 2012 року у частині поновлення на посаді начальника сектору Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці та стягнення заробітної плати за один місяць.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено представником Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу за участю Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці і задовольнивши вимоги позивача, місцевий суд виходив з того, що позов пред'явлений до належного відповідача.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого суду, вважає їх невірними з наступних підстав.
Статтею 80 ЦК України визначено, що юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Як убачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 пред'явив позов до Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці.
Відповідно до п. 1.3 положення про відокремлений підрозділ «Полтавського загону воєнізованої охорони «Південної залізниці», затвердженого наказом начальника залізниці від 19 червня 2012 року №268/Н, яке надано до суду апеляційної інстанції, загін має статус відокремленого підрозділу державного підприємства «Південна залізниця»та не є юридичною особою.
З цього слідує, що відповідач у справі - Полтавський загін воєнізованої охорони Південної залізниці, не володіє статусом юридичної особи і не може мати юридичних прав та нести цивільно-правову відповідальність, тобто, є неналежним відповідачем у справі.
За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 не позбавлений права на звернення до суду з даним позовом до належного відповідача, яким є ДП «Південна залізниця».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 31 серпня 2012 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час затримки та вимушений прогул, та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль