Справа №22ц/0590/12016/12 Головуючий в 1 інстанції - Черков В.Г.

Категорія 55 Доповідач - Агєєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю., суддів Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про усунення порушень прав споживача, визнання дій посадових осіб Селидівського РЕМ незаконними, поновлення порушених прав, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про усунення порушень прав споживача, визнання дій посадових осіб Селидівського РЕМ незаконними, поновлення порушених прав відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновок суду про відмову у задоволенні позову є неправильним, оскільки працівники Селидівського РЕМ не звертаючи увагу на прийняття судом ухвали про скасування судового наказу про стягнення з неї заборгованості за електроенергію, продовжують порушувати норми діючого законодавства та її права як споживача, оскільки не звертаються до суду з позовними вимогами про стягнення з неї заборгованості, спонукають її оплатити безпідставний борг та створюють нестерпні умови проживання без електроенергії.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору від 29.07.11 р., ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

Відповідно до акту звірення розрахунків за електроенергію станом на 14.08.12 р. у споживача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, існує заборгованість у розмірі 1239,63грн. (а.с.7).

Згідно розрахунку заборгованості абонента ОСОБА_1 за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1, станом на 18.07.11р. має місце заборгованість у розмірі 1407,17 грн. (а.с.10-11).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем позовних вимог відповідно до ст.60 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.ст.67, 68, 162 ЖК України, плата за комунальні послуги стягується за затвердженим у встановленому порядку тарифам. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Станом на 14.08.12р. у позивача перед відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1239грн. 63коп., що підтверджується актом звірки розрахунків за електроенергію (а.с.7).

Відповідно до п.27 Правил користування електричною енергією для населення, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день, споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання

споживачем попередження, енергопостачальник має право відключити споживача від

електричної мережі.

Вказані вимоги Правил надають енергопостачальнику право відключення споживача від мережі електропостачання у разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження, що не є порушенням прав останнього.

Пунктом 35 зазначених Правил передбачено, що енергопостачальник має право відключити споживача, зокрема, у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію...

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, як зазначено у частині першій статті 57 ЦПК України, частині першій статті 58 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Частиною 4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки вимоги позивача про списання заборгованості у сумі 1239,63грн. (відповідно до наданого акту звірки), через відсутність такої заборгованості не підтверджені належними та допустимими доказами (фактичні дані на підтвердження своєчасної та повної оплати послуг, інші дані які спростовують наявність заборгованості чи свідчать про невірне її нарахування), то висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 є вірним.

Доводи апеляційної скарги щодо не звернення працівників відповідача в позовному порядку з вимогою про стягнення з неї заборгованості за користування послугами електропостачання після скасування судового наказу, що на думку апелянта є підтвердженням порушенням її прав як споживача на забезпечення електричною енергією, є помилковими, оскільки відповідно до вимог пп.2 п.8 ст.105-1 ЦПК України, звернення до суду особи (заявника) з тією самою вимогою у позовному порядку після скасування судового наказу є її (його) правом, а ні обов'язком.

Таким чином доводи апеляційної скарги не містять правових підстав на підтвердження незаконності рішення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і зробив вірний висновок. Рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга піддягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Селидівського міського суду від 18 жовтня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: