Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4730/2012р. Головуючий у 1-й інстанції: Воробйов А.В.
Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Трофимової Д.А.
Дзярука М.П.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та коштів на утримання дружини,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позову зазначала, що з 26.02.2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після народження дитини стосунки між подружжям погіршилися, а згодом взагалі припинилися. Спільного господарства сторони не ведуть, мешкають окремо, відповідач відмовився утримувати дитину.
Позивач не працює, джерел на утримання дитини та себе не має. Відповідач офіційно працевлаштований та працює в ТОВ «Фоззі-Фуд» в магазині № 110 вантажником, має стабільний щомісячний дохід.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_5 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду і до 01.08.2014 року, тобто до досягнення дитиною трьох років.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду -05.09.2011 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку щомісяця до досягнення дитиною -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку на утримання дитини та 1/6 частини на утримання ОСОБА_4 до досягнення дитиною трирічного віку.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України в усіх діях щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства»N 2402-III від 26.04.2001р. передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_4, правильно посилався на положення ст.ст. 180-183 СК України, якими визначено обов'язок батьків утримувати дитину, способи виконання цього обов'язку та передбачено підстави і порядок визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Також суд посилався на ст. 191 СК України, відповідно до частини 1 якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи спір в частині стягнення аліментів на утримання дружини, суд вірно посилався на приписи частин 2, 4 статті 84 СК України, згідно яких дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).
Дитина проживає з матір'ю, що визнається сторонами та вбачається з копії довідки КП «ВРЕЖО № 1»від 11.08.2011р. (а.с. 10).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що про існування оскаржуваного рішення суду їй стало відомо лише під час розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до неї про зменшення розміру аліментів. ОСОБА_3 вважає, що оскаржуване рішення суду по рушує її права та права її малолітньої дитини, на користь якої вже стягуються аліменти.
Доводи апеляційної скарги спростовані під час апеляційного розгляду справи.
Дійсно, з наданої апеляційному суду копії рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2011 року вбачається, що вказаним рішенням з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, у розмірі 1/4 частки заробітної плати (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду -16.03.2011 року, і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки заробітної плати (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду -16.03.2011 року, і до досягнення дитиною шестирічного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_3 Рішення набрало законної сили 14.06.2011р. (а.с. 23).
Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2012 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів було задоволено. Зменшено розмір аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/4 частки заробітної плати на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Зменшено розмір аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на її утримання з 1/4 частки заробітної плати на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 150 грн. щомісячно, до досягнення дитиною шести років, тобто до 12.12.2015 року (а.с. 25).
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд скасував вищевказане заочне рішення і призначити справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 серпня 2012 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, за якою:
ОСОБА_5 відмовляється від своїх позовних вимог та погоджується в подальшому, починаючи з 01.08.2012 року сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_6, 2009р. народження, в розмірі 500 грн., але не менш 1/6 частини мінімуму, встановленого для даної категорії.
Крім того, ОСОБА_5 приймає на себе зобов'язання сплачувати протягом 10 днів 1/2 вартості фактичних витрат, понесених на лікування сина ОСОБА_6, 2009р. народження.
ОСОБА_3, в свою чергу, дає згоду на закриття провадження за позовом з затвердженням мирової угоди, при чому зобов'язується встановити розмір щомісячних аліментів в розмірі, який складає з 01.08.2012 року 500 грн. та 1/2 розміру фактичних витрат на лікування сина ОСОБА_6, 2009р. народження.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів закрито.
Ухвала набрала законної сили 14.08.2012р.
Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. Закриваючи провадження у справі, суд постановив ухвалу про визнання мирової угоди. Ухвала набрала законної сили.
З огляду на зазначене, підстав вважати, що оскаржуваним рішенням порушені права ОСОБА_3, не має.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для скасування або зміни судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 -315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: