Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 4886 / 2012 р. Головуючий у 1-й інстанції: Ярош С.О.

Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Бєлки В.Ю.

суддів Забіяко Ю.Г.

Глазкової О.Г.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 31 липня 2012 року у справі за позовом КП „Житлосервіс" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та стягнення боргу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ,

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2012 року КП „Житлосервіс" звернулось до суду із вищезазначеним позовом.

В позові зазначали, що їх підприємство відповідно до своєї господарської діяльності надає відповідачам послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкової території , перелік яких затверджений рішенням Гуляйпільської міської ради відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 року. Відповідачі зобов'язані відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" укласти договір на отримання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкової території, однак ухилилися від укладення додаткової угоди та за період з грудня 2011 року по травень 2012 року не сплатили за надані послуги, внаслідок чого уторилася заборгованість в сумі 1836 грн. , нараховано 3% річних на суму 44 грн. 20 коп. та інфляційних витрат на суму 23 грн. 93 коп.. З цих підстав просили стягнути з солідарно з відповідачів на їх користь за надані послуги утримання будинків та споруд та прибудинкової території в сумі 1904 грн. 15 коп., визнати дійсною додаткову угоду до договору на утримання будинків та споруд та обслуговування при будинкових територій між КП „Житлосервіс" та відповідачами.

Рішенням Гулляйпільського районного суду Запорізької області від 31 липня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП „Житлосервіс" заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків та прибудинкової території за договором №40 про надання послуг і утримання будинків і споруд та при будинкових територій від 03.05.2011 року за період з 01.11.2011 року по 01.06.2012 року в сумі 1836 грн. 36 коп. та 3% річних на цей період в сумі 44 грн. 22 коп., а всього 1880 грн. 57 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

ОСОБА_3 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 також звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК україни за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності мають магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований у жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

03.05.2011 року між споживачем (відповідачі) та виконавцем ( позивач КП «Житлосервіс») укладено договір № 40, відповідно до якого споживач доручає, а виконавець зобов»язується виконувати роботи по обслуговуванню будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , площа магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»складає 329,1 кв.м .

Відповідно до п.3.2 загальна вартість послуг з урахуванням обов»язкових нарахувань складає 174,42 грн. на місяць.

Відповідно до п.4.2 строк дії договору складає один рік з дня його укладення. У разі, коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що при будь-яких змінах в тарифах на утримання будинку, вносяться відповідні зміни.

Постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 року було визначено перелік послуг з утримання будинку та споруд та прибудинкової території.

Рішенням виконкому Гуляйпільської міської ради Запорізької області № 203 від 30.09.2011 року затверджені тарифи на утримання будинку та споруд та прибудинкової території, які надаються КП «Житлосервіс». Цим же рішенням визначено, що з 01.11.2011 року втратило чинність рішення № 255 виконкому Гуляйпільської міськради.

У зв»язку зі змінами тарифів відповідачам було направлено листа та пропоновано укласти додаткову угоду, але відповідачі відмовилися.

За період з 01.11.2011 року по 01.06.2012 року відповідачам надавалися послуги з утримання будинку та споруд та прибудинкової території, що підтверджується графіками перевірки, актом прийому виконаних робіт, актом виконаних робіт, журналом профілактичного огляду.

Однак. За вказаний період відповідачі не сплатили за надані послуги, у зв»язку з чим утворилася заборгованість в сумі 1836,36 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

Надані позивачем послуги відповідачі приймали, від цих послуг не відмовилися, а тому відповідно до ст.901 ЦК України між сторонами склалися договірні правовідносини, а тому відповідно до частини 1 цієї статті, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановленого договором.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з відповідачів 3% річних за просрочення платежів в сумі 44,22 грн., оскільки цепередбачено ч.2 ст.625 ЦК України, та відмовив про стягнення інфляційних за просрочені платежі та визнання дійсною додаткову угоду, оскільки ці вимоги позивачем не надані докази та є необґрунтовані.

Порушень чи неправильного застосування закону, які б потягли за собою скасування рішення суду першої інстанції під час розгляду даної справи в апеляційній інстанції колегія суддів не встановила, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 31 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: