ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3636/2012
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Орленко В.І.,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, що не пов'язане з банкрутством,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Катеринопільська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби, в якому просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач більше одного року не подає органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, що відповідно до статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та, як наслідок, проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
На підставі вимог ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалу про відкриття скороченого провадження від 21.09.2012 р. відповідачу направлено за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: АДРЕСА_1.
У строк, наданий судом в ухвалі про відкриття скороченого провадження (11.10.2012р.) відповідач не надіслав на адресу суду заперечення на позовну заяву. Таким чином, з урахуванням вимог п. 3 ч. 5 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається протягом трьох днів по закінченню семиденного строку з дати, якою суд обумовив закінчення терміну на подання заперечень.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області 13.03.2009 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.07.2012 р.) та перебуває на обліку в Катеринопільській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області Державної податкової служби як платник податків і зборів з 17.03.2009 р. за № 1619 (довідка про взяття на облік платника податків №1093 від 17.03.2009 р.).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Статтею 128 Господарського кодексу України, в свою чергу, також встановлено обов'язок громадянина-підприємця своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Так, згідно зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991 р., що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, одним з обов'язків платників податків визначено подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю до 01.01.2012 р. здійснювалося у відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 р. № 13-92 (далі по тексту - Декрет № 13-92). Пунктом 4 статті 14 Декрету № 13-92 передбачено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом.
Порядок подання податкових декларацій до 01.01.2011 р. визначений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 р. (далі по тексту -Закон № 2181-III). Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Пунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р. визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Разом з тим, відповідачем, в порушення вищезазначених правил здійснення господарської діяльності, останній раз податкову звітність подано за IV квартал 2010 року, а саме: 05.01.2011 року відповідачем був поданий звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи, платника єдиного податку, що підтверджується довідкою позивача від 13.08.2012р. №107/17-009/НОМЕР_1.
При цьому, як вбачається з наданої позивачем довідки від 13.08.2012 р. № 107/17-009/НОМЕР_1 станом на 13.08.2012 р. відповідач не має заборгованості перед бюджетом зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№ 755-IV від 15.05.2003 р., що є спеціальним в частині регулювання відносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, в свою чергу, визначено, що неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є однією з підстав для постановлення рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, на підставі якого проводиться державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п.п. 20.1.12. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання. Враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко