ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 листопада 2012 р. № 04/03/5026/492/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В.,

суддів:Могил С.К.,

Подоляк О.А.,

Селіваненка В.П.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго",

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 13.09.2012

у справі№ 04/03/5026/492/2011

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

доПублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 1084819,04 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Енергоринок" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (згідно із заявою про уточнення позовних вимог) про стягнення 20436290,23 грн. заборгованості, в тому числі: 18417774,64 грн. основного боргу, 915278,78 грн. пені, 18417,77 грн. штрафу, 185353,78 грн. 3% річних; 899465,26 грн. інфляційних втрат. Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.05.2011 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 18417744,64 грн. боргу. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 рішення суду першої інстанції змінено, резолютивну частину викладено у наступній редакції: "Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Черкасиобленерго" на користь ДП"Енергоринок" 18417744,64 грн. боргу, судові витрати, в іншій частині позову відмовлено". Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 та рішення господарського суду Черкаської області від 10.05.2011 в частині відмови в стягненні 3 % річних в сумі 183442,01 грн., інфляційних втрат в сумі 922692,21 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у іншому складі суддів; у решті рішення та постанову судів попередніх інстанцій залишено без змін.

З наслідками нового розгляду справи рішенням господарського суду Черкаської області від 28.02.2012 у справі № 04/03/5026/492/2011 за позовом ДП "Енергоринок" до ПАТ "Черкасиобленерго" про стягнення 1 084 819,04 грн., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 185 353,78 грн. 3 % річних та 899 465,26 грн. інфляційних втрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2012 постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.09.2012 у справі №04/03/5026/492/2011, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 06.10.2011 у справі №2-24/2593-2010, від 31.01.2012 у справі №19/052-10/6-11, від 27.04.2010 у справі №20/27, від 21.01.2009 у справі №24/67.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 13.09.2012 у справі №04/03/5026/492/2011, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки судовим рішенням у іншій господарській справі, яке набрало законної сили, установлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання (наявність заборгованості), що відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат за весь час прострочення.

Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 06.10.2011 у справі №2-24/2593-2010, від 31.01.2012 у справі №19/052-10/6-11, від 27.04.2010 у справі №20/27, від 21.01.2009 у справі №24/67 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленої електроенергії, оскільки судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до Закону України "Про електроенергетику" та Договору між членами оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996 позивач, як спеціальний суб'єкт з особливим цільовим статусом, є тільки розпорядником коштів оптового ринку електричної енергії та не має права власності щодо грошових коштів, які акумулюються на відповідному рахунку та призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії; крім того, у справах №19/052-10/6-11, №20/27 та №24/67 судами також враховано, що позивачем не надано доказів того факту, що відповідач користувався грошовими коштами, які належать або призначаються безпосередньо та виключно позивачеві, і що саме ці кошти знецінювались внаслідок інфляційних процесів.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника про ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи, при цьому у справі №04/03/5026/492/2011, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції не розглядав питання щодо статусу позивача та не надавав правової оцінки спірним правовідносинам в аспекті застосування положень Закону України "Про електроенергетику" та Договору між членами оптового ринку електричної енергії від 15.11.1996.

Враховуючи наведене, відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116,11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Черкасиобленерго" в допуску справи № 04/03/5026/492/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова

Судді: С.Могил

О.Подоляк

В.Селіваненко

О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)