ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
22 жовтня 2012 р. № 18н/5014/463/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіУліцького А.М.,
суддівБакуліної С.В., Данилової Т.Б., Малетича М.М., Першикова Є.В.
розглянувши заявуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6
про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2012
у справі№18н/5014/463/2012 господарського суду Луганської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6
до1. Кремінської міської ради, 2. Дочірнього підприємства "Кремінський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств
проскасування рішення та визнання недійсним договору оренди землі
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2012 у справі №18н/5014/463/2012 господарського суду Луганської області в порядку, передбаченому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
При цьому ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмету спору, підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У справі №18н/5014/463/2012 рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2012 відмовлено у задоволенні позову щодо скасування рішення та визнання недійсним договору оренди землі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2012 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановою від 22.08.2012 Вищий господарський суд України судові рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін, погодившись з висновками про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування рішення міської ради, яким надано в користування відповідачу-2 земельну ділянку та визнання недійсним договору оренди укладеного між відповідачами на виконання спірного рішення, оскільки позивачем не доведено приналежність МАФ до нерухомого майна та те, що позивачем набуто право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку та він є його власником, а відтак до нього не може перейти в порядку статті 120 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою, на якій розташовано тимчасову споруду; позивачем також не доведено невідповідність спірного договору оренди укладеного між відповідачами вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність порушень прав позивача оспорюваними рішеннями міської ради та договором.
Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2012 у справі №22/5009/7164/11, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням міської ради затверджено проект землеустрою про відведення та передачу земельної ділянки відповідачеві для розміщення офісу, однак останній у визначений міською радою строк не здійснив необхідних заходів щодо укладення та реєстрації договору оренди цієї земельної ділянки та користується нею за відсутності відповідних правовстановлюючих документів, за таких обставин суд касаційної інстанції, керуючись положеннями статей 124, 125, 126 Земельного кодексу України, визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову та зобов'язання відповідача укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки.
Таким чином, судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від предмету і підстав позовних вимог встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції. Тобто правові висновки, покладені в основу вказаних постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Посилання заявника на постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі №35/17-2611-2011, від 09.06.2011 у справі №10/8/1298, від 21.08.2012 у справі №5023/8355/11 не може бути прийнято до уваги, оскільки вказаними постановами скасовані судові рішення судів попередніх інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів перших інстанцій.
У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 11116 цього Кодексу.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску справи №18н/5014/463/2012 господарського суду Луганської області до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи №18н/5014/463/2012 господарського суду Луганської області до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА.Уліцький
СуддіС.Бакуліна Т.Данилова М.Малетич Є.Першиков
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)