НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   07  травня   2008 року                справа № 1- 88 -08        м. Нововолинськ

 Нововолинський   міський   суд   Волинської   області під  головуванням

судді                                                           Федонюк С.Ю.,

при секретарі                                             Іщук М.В.,

за участю прокурора                                  Сліпчука О.М.,

потерпілого                                                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі   суду    в місті            Нововолинську  кримінальну справу про обвинувачення    ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м.Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з  повною середньою освітою, військовозобов”язаного, проживаючого в АДРЕСА_1,   раніше судимого:   29.10.2001 р.  Нововолинським міським судом за ст.297 КК України до штрафу; 01.03.2002 р. Нововолинським міським судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений Постановою Маневицького райсуду 16.08.2004 р. умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 16 днів,  у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,.

встановив :

         Підсудний   ОСОБА_116 лютого 2008 року   близько 15 год. 30 хв., перебуваючи  в стані алкогольного сп'яніння,  у квартирі потерпілого за адресою : АДРЕСА_2, відкрито викрав у  ОСОБА_2 80 гривень, застосувавши до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров”я  потерпілого, а саме -  декілька разів  завдав йому ударів   рукою та стаціонарним телефоном по голові .  

         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що   16 лютого 2008 року   у квартирі потерпілого разом з  ним вживали спиртні напої. В цей день ОСОБА_2 віддали борг,тому підсудному було відомо,що потерпілий має гроші. Він вирішив  взяти гроші у потерпілого ,оскільки хотів виїхати на заробітки в Київ. Спочатку ОСОБА_2 хотів дати йому 100 грн., а потім відмовився . Будучи в стані алкогольного сп”яніння ,він вдарив ОСОБА_2 по голові два рази рукою, а потім ще телефоном . З кишені куртки забрав у потерпілого 80 грн. і пішов додому спати. 18 лютого 2008 року написав явку з повинною і повернув  у  міліції  викрадені гроші. Підсудний  у вчиненому щиро розкаюється, свої дії оцінює негативно. Просить врахувати, що  з потерпілим давно знайомий, зараз вони помирились,  просив вибачення в нього,потерпілий претензій не має.   Просить суворо не карати, не позбавляти його волі, і обіцяє більше злочинів не вчиняти. 

         Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтвердив показання підсудного , зазначив, що   з ОСОБА_1 у них давні приятельські відносини, він часто доглядав його і допомагав при хворобі, просить застосувати до підсудного мінімальне покарання, претензій до ОСОБА_1 не має.

         Враховуючи те, що підсудний повністю визнає себе винним, не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

         Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість    ОСОБА_1  у вчиненні злочину, що  йому інкримінується, доведена повністю, а  його умисні дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров”я потерпілого.

         Обставинами, що пом'якшують покарання  ОСОБА_1, слід визнати   щире каяття підсудного,  активне сприяння розкриттю злочину, а також просьбу потерпілого суворо не карати підсудного, що значно знижує ступінь суспільної небезпечності  особи винного та вчиненого ним злочину.

         Обставин, що обтяжують покарання,  суд не визнає.

         Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи,  а також ступінь  тяжкості  скоєного злочину,  що відноситься до категорії  тяжких, дані про особу винного, який  був раніше судимим (а.с.а.с.42 ), характеризується за місцем проживання   посередньо (а.с. 45), а також приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують   покарання,  враховуючи  думку потерпілого, якому відшкодовано матеріальні збитки, та незначний розмір завданої  матеральної шкоди, суд вважає можливим визначити   ОСОБА_1 покарання у виді   позбавлення волі і застосувати до нього ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням   та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

         Питання щодо речових доказів (а.с.34-38 ) слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.

         Керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд,-

                                              засудив :

           ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді  позбавлення волі на строк   чотири роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України  звільнити   ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року  не вчинить нового злочину і виконає покладені на  нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи . 

Початок перебігу іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.

         Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу    залишити попередню - підписку про невиїзд.

         Речові докази -   телефон, куртку та гроші в сумі 80 (вісімдесят) гривень які були передані на зберігання  потерпілому ,    залишити   потерпілому ОСОБА_2.

         Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий