НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 квітня  2008 року                справа № 1- 80/08        м. Нововолинськ

Нововолинський   міський   суд   Волинської   області  під головуванням

судді          -                                 Федонюк С.Ю.,     

при секретарі -                   Навроцькій М.Р.,

за участю прокурора  -      Смаля О.І.,   

потерпілої-                          ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в залі  суду в місті            Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Рожище, Волинської області, громадянина України,  українця,  непрацюючого , неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, з  середньою освітою, не судимого згідно ст.89 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

встановив :

         Підсудний   ОСОБА_1, будучи зобов'язаний згідно рішення Нововолинського міського суду від  4 лютого 1991 року та виконавчого листа № 12-91, виданого на підставі даного судового рішення, сплачувати аліменти на утримання  трьох синів -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в користь  ОСОБА_2,  в розмірі 1/2 частини його щомісячного заробітку до повноліття дітей, злісно ухилявся від сплати аліментів, внаслідок чого заборгованість по аліментах з 1994 року  до настання повноліття  дітей  становить 6853 грн. 14 коп.

         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винуватість  у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що являється працездатною особою, однак на роботу не влаштувався, тому що не знаходив відповідної роботи.   Ствердив, що усвідомлював необхідність надання матеріальної допомоги на утримання дітей, був попереджений державним виконавцем про наслідки ухилення від сплати аліментів. З 1996 року офіційно ніде не був прийнятий на роботу. Періодично працював на ремонтних та інших підсобних роботах у приватних осіб, однак коштів на утримання  синів  бувшій дружині  ОСОБА_2 не надавав у добровільному порядку. Зароблені  певні суми грошей витрачав на свої потреби.   Давав гроші синові Дмитру на  його просьби, але не у значній сумі,   однак  усвідомлює, що цього було недостатньо.  У вчиненому злочині розкаюється, просить суворо не карати,зазначає, що бажає влаштуватися на роботу і буде сплачувати заборгованість по аліментах.

         Потерпіла ОСОБА_2 та свідок  ОСОБА_6, допитані  в судовому засіданні, повністю підтвердили показання підсудного щодо обставин ухилення його від матеріального утримання  дітей і зазначили, що протягом усього часу, починаючи з 1994 року, після  розлучення,  потерпіла отримала від  підсудного лише  незначні кошти, незважаючи на  його періодичні  заробітки. Підсудний неодноразово оголошувався в розшук у зв”язку з несплатою аліментів. 

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухаваши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження  тих доказів по справі,які ніким не оспорюються.

         Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість  ОСОБА_1  у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

         Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття підсудного.

         Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не вбачає.

         Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого  ОСОБА_1 злочину, який є злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного,  що є несудимим згідно ст.89 КК України (а.с.33), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 36 ), на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, являється працездатною особою (а.с.34),однак  ніде не працює, приймаючи до уваги обставину, що пом'якшує його покарання,  суд вважає за можливе визначити  ОСОБА_1 покарання у виді   громадських робіт.

         Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд

засудив :

           ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, і призначити йому покарання у виді   громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

         Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляції  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий