Справа № 22ц-1426/2008                 Головуючий у 1 інстанції - Ільченко О.І.

Категорія - цивільна                                                  Доповідач - Бойко О.В.

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 червня 2008 року  по справі за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2про захист прав і відновлення межі землекористування,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

         В С Т А Н О В И В :

     В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду 1 інстанції, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.                                    

     Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції прийшов до висновку, що спірний гараж не можна вважати самочинним будівництвом, оскільки він збудований на земельній ділянці, яка належала на праві користування ОСОБА_4, з дозволу виконкому Прилуцької міської ради, без істотних порушень будівельних норм та правил. Також, суд врахував, що позивачка сама добровільно надала згоду на будівництво спірного гаража і будівництво було проведено згідно дозволу уповноваженого на те органу.

     Апелянт зазначає, що рішення суду винесено без всебічного та об”єктивного дослідження обставин справи, що вплинуло на правильне застосування судом норм матеріального права. Суд дав невірну оцінку показанням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили, що гараж був побудований ще в 1989 році, на будівництво якого не було її згоди, а згода нею була надана тільки в 2006 році. Таким чином, гараж був збудований самовільно, а тому у суду були підстави для застосування ч.1 ст. 376 ЦК України, щоб задовольнити позовні вимоги.                                                                                                                                                                                                                                  

     У судовому засіданні позивачка та її представник просили задовольнити апеляційну скаргу, відповідачка та представник третьої особи заперечували проти її задоволення.                                                                                                            

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

     Позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом до  Прилуцької міської ради, ОСОБА_2, в якому просила зобов”язати міськраду встановити в натурі межу землекористування між частинами ділянок АДРЕСА_1згідно схеми від 28.09.1957 року; зобов”язати відповідача ОСОБА_2 перенести гараж згідно вимог санітарних та будівельних норм, а також виконати облаштування водовідведення.

     Позивачка зазначає, що на суміжній земельній ділянці самовільно збудований гараж з порушенням санітарних і будівельних норм. Хоча вона і давала згоду на будівництво цього гаражу, але гараж був побудований набагато раніше і згоду вона дала своїм родичам вже після його будівництва. Тепер гаражем користується ОСОБА_2, яка в лютому 2008 року придбала будинок з надвірними будівлями. Гаражем затіняються вікна дитячої кімнати, з покрівлі гаражу стікає вода, вихлопні гази спричиняють незручності, чим порушуються її права власника та землекористувача.  

     Як на підставу задоволення позовних вимог позивачка посилається на ст.ст. 8, 11, 16, 376, 377, 1163, 1164 ЦК України, ст.116 і Перехідні  положення ЗК України, ст. 30 ЗК України в редакції 1990 року.                       

     Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 травня 2008 року справу за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької міської ради в частині вимог про зобов”язання визначити в натурі межу землекористування провадженням закрито,  в зв”язку  з тим, що дані вимоги повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Ухвала суду не оскаржувалась.

     Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 21.03.1981 року.

     Відповідачка ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 25.02.2008 року, яка придбала його у ОСОБА_9, ОСОБА_10 Попереднім власником цього будинку була ОСОБА_4.

     На земельній ділянці  домоволодіння № 15 збудований гараж відповідно до рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 07.12.2004 року № 755, яким ОСОБА_4 було дозволено будівництво гаражу розміром 4,0х6,0 м  за її заявою від 03.12.2004 року (а.с.42, 43).

     Позивачка ОСОБА_1  24.10.2004 року дала згоду „...на будівництво гаражу по межі гром. ОСОБА_4 в садибі по АДРЕСА_2(а.с.39).

      Відповідачка ОСОБА_2 придбала дану садибу в 2008 році, на якій вже був збудований гараж (а.с.18).

     Суд 1 інстанції правильно відмовив позивачці в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачка сама давала дозвіл на будівництво гаражу та його будівництво не можна вважати самовільним, оскільки він збудований відповідно до рішення компетентного органу.

      Рішення виконкому Прилуцької міської ради від 07.12.2004 року № 755, яким дозволено будівництво спірного гаражу  на час ухвалення судового рішення ніким не оскаржувалось.

      Крім того, відповідно ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов”зати особу, яка здійснила будівництво,  провести відповідну перебудову.

     З такими позовними вимогами Прилуцька міська рада до суду не зверталась. З такими вимогами звернулась позивачка, яка вважає, що збудованим гаражем порушуються її права.

     Проте, позивачкою не надано суду доказів стосовно того, що з боку відповідачки ОСОБА_2 користуванням гаражем порушуються її права як власника та суміжного землекористувача.

     Не надано суду жодного доказу для задоволення позовних вимог і з підстав, передбачених ст.ст. 1163, 1164 ЦК України.

     Доводи апеляційної скарги стосовно того, що гараж побудований ще в 1989 році та позивачка  не давала згоди на його будівництво спростовуються вищезазначеними письмовими доказами по справі, а тому не можуть бути взяті судом до уваги.

     Показання свідків з даного приводу не можуть спростовувати письмові докази, що є в матеріалах справи.

     Посилання апелянта на безпідставну відмову суду 1 інстанції в призначенні експертизи на предмет з”ясування року, в якому побудовано гараж, є необґрунтованим, оскільки проведення такого роду експертизи у даному випадку не стосується предмета спору та не може впливати на правильність рішення суду 1 інстанції. Крім того, позивачка при розгляді справи в апеляційному суді не підтримала клопотання про призначення такої експертизи як це було заявлено в апеляційній скарзі.

     Суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

      Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  315, 317, 319, 324 ЦПК України,  апеляційний суд, -

 У Х В А Л И В:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.          

       Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 червня  2008 року залишити без змін.     

       Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

       Головуючий:                                                Судді: