Справа № 2а-84 2007 рік.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2007р. Городоцький районний суд Львівської області
в складі колегії суддів:
головуючої - судді Лобер І.В.
суддів Українець П.Ф.
Каралюса В.М.
при секретарі Сорока М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городку справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 1494 про скасування рішення начальника Мостиського прикордонного загону № 10/1002 від 06.03.2007р., визнання наявності компетенції командира військової частини 1494, на встановлення початку військової служби 16.08.1993р., зобов'язання начальника Мостиського прикордонного загону зарахувати строк навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут у загальний строк військової служби та інше, суд -
встановив:
11.07.2007р. позивач звернувся з позовом, просить скасувати рішення начальника Мостиського прикордонного загону № 10/1002 від 06.03.2007р., яким йому відмовлено у зарахуванні часу перебування на навчанні у Львівському військовому ліцеї Героїв Крут починаючи з 16.08.1993р. до загального строку військової служби та до строку безперервної служби; визнати наявність в компетенції командира військової частини 1494 права щодо встановлення початком військової служби 16.08.1993р.; зобов"язати начальника Мостиського прикордонного загону виплатити різницю між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою із врахуванням нового строку військової служби з березня 2004р. по травень 2007р. з урахуванням коефіцієнта інфляції, в сумі 7 912 грн. 75 коп.
В підтвердження позовних вимог покликається на те, що відповідно до наказу начальника Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут від 16.08.1993р. № 61 був зарахований на перший курс цього ліцею, що відповідає 9 класу загальноосвітньої школи. Постановою КМУ від 19.08.1992р. на базі Львівської республіканської школи-інтернату був створений Львівський військовий ліцей ім. Героїв Крут, який постановою КМУ від 01.07.1996р. реорганізований у Львівський державний ліцей з посиленою військовою фізичною підготовкою ім. Героїв Крут (надалі ліцей). Згідно з наказом начальника ліцею від 16.06.1996р. за № 156 закінчив 11 клас. З 24.07.1996р. по 16.06.2001р. навчався у відділенні військової підготовки при Державному університеті „Львівська політехніка". Наказом Міністра Оборони України № 266 від 16.06.2001р. присвоєно військове звання лейтенант і направлено 19.07.2001р. для проходження військової служби офіцером в Державну прикордонну службу. Під час оформлення особової справи офіцера перед випуском з війського інституту у 2001р., співробітниками кадрової служби було зроблено помилковий запис стосовно початку військової служби, а саме 24.07.1996р. - день зарахування до військового інституту. Вважає, що відповідно до а. 4 п. 1 ст. 24 ЗУ "Про загальний військовий обов"язок і військову службу", початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Така ж норма міститься в а.4 п. 4 р. 1 Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами", затвердженого Указом Президента України від 13.05.1993р. № 174/93, чинного в період його навчання в ліцеї. ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов"язок і військову службу" від 18.06.1999р. виключено норму, за якою початком перебування на військовій службі вважався день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Вважає, що при проведенні запису в особовій справі було порушено його конституційне право, а саме норми ст. 58 Конституції України де зазначається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі не мають, крім випадків коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, дав покази аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задоволити.
Представник військової частини 1494 позову не визнав та пояснив, що позивач порушив вимоги ст. 261 ЦК України, а саме що ним пропущено строк на звернення до суду з вимогою про захист свого
2
цивільного права або інтересу. Про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 1996р. він знав до початку служби в Прикордонних військах України, оскільки був ознайомлений з Атестацією на старшого лейтенанта від 03.05.2003р., але заперечень не висловлював, про обізнаність позивача у правомірному обчисленні йому вислуги військової служби є грошовий атестат НОМЕР_1 від 03.03.2004р. виданий Мукачівським прикордонним загоном.
Безпідставність вимоги зарахування позивачу до стажу військової служби перебування на навчанні у ліцеї підтверджується Законом України "Про загальний військовий обов"язок і військову службу" в редакції від 25.03.1992р., у якому передбачено, що обов"язковою вимогою для проходження військової служби та набуття статусу військовослужбовця є прийняття громадянами України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, військової присяги на вірність народу України. Громадяни України, які навчаються в середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах освіти, а саме військових ліцеях не приймають такої присяги. Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом...", прийнятої на виконання ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", не передбачено зарахування періоду навчання громадян у військових ліцеях та ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою до вислуги років військової служби. Відповідно до Інструкції про організацію та діяльність ліцею, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 217 від 20.07.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.01.1996р., ліцей - середній загальноосвітній навчально-виховний заклад освіти, що забезпечує здобуття освіти понад державний освітній мінімум, здійснює науково-практичну підготовку талановитої молоді. Отже, навчання у військовому ліцеї є не що інше, як підготовка молоді - допризовників для подальшого проходження військової служби та підготовки до вступу до військово-навчальних закладів.
Представлені позивачем витяги з листів Адміністрації Державної прикордонної служби України не мають статусу нормативного акту, ними не внесено і не може бути внесено відповідні зміни до законів чи нормативно-правових актів. Указом Президента України від 05.05.2003р. за № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" визначено, що порядок і виплати надбавок, про які звернувся позивач, визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України, причому виключно вищевказаними особами. Крім того, вищевказаним керівникам Указом надано саме право, а не обов"язок встановлювати надбавки у відсотках до грошового забезпечення військовослужбовцям які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби.
Просить відмовити у позові.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши докази по справі, суд встановив наступне.
Згідно з наказом начальника Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут від 16.08.1993р. № 61 ОСОБА_1 був зарахований на перший курс ліцею (а.с. - 10).
Закінчив ліцей 16.06.1996р. відповідно до наказу від 16.06.1996р. № 156 (а.с. - 9).
Листом начальника Мостиського прикордонного загону від 06.03.2007р. № 10/1002 на рапорт позивача від 06.11.2006р. (а.с. - 8) йому відмовлено у зарахуванні у вислугу військової служби часу перебування на навчанні у військовому ліцеї (а.с. - 12).
Відповідно до розрахунку, зробленого спеціалістом-економістом у висновку № 2168 від 18.06.2007р., різниця між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою за безперевну службу в розмірі 30%, що вказана в Указі Президента України від 05.05.2003р. № 389/2003 становить 7 912 грн. 75 коп. (а.с. - 24).
Згідно з ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про військовий обов"язок та військову службу" із змінами внесеними 18.06.1999р., початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Отже, діючим законом не передбачено вважати початком проходження військової служби день зарахування до військових ліцеїв.
Посилання позивача на те, що ЗУ "Про військовий обов"язок та військову службу" в редакції від 25.03.1992р. до внесення змін 18.06.1999р. початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаром - для допризовників, є безпідставним, оскільки він такого припису
3
немає.
Статтею 2 цього ж Закону, в редакцій від 25.03.1992р., у якою дається визначення військової служби не передбачено навчання у військових ліцеях видом військової служби. Обов"язковою вимогою для проходження військової служби та набуття статусу військовослужбовця є прийняття громадянами України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, військової присяги на вірність народу України. Громадяни України, які навчаються в середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах освіти, а саме військових ліцеях не приймають такої присяги.
Згідно з ст. 9 ЗУ "Про загальну середню освіту" ліцей - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою, що підтверджено у Положенні про ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.1999р., а саме: ліцей є середнім загальноосвітнім навчальним закладом з військово-професійною спрямованістю навчання та виховання і належить до середньої загальноосвітньої школи третього ступеня з поглибленим вивченням програми допризовної підготовки юнаків.
Указом Президента України від 05.05.2003р. за № 389/2003 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" визначено, що порядок і виплати надбавок, про які звернувся позивач, визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України, причому виключно вищевказаними особами. Крім того, вищевказаним керівникам Указом надано саме право, а не обов'язок встановлювати надбавки у відсотках до грошового забезпечення військовослужбовцям які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби. У вищевказаних законах та інших нормативно-правових актах врегульоване питання про початок військової служби та вирахування стажу військової служби, тому зважаючи на вказане суд своїм рішенням не може вносити зміни в закони чи інші нормативно-правові акти в тому числі у вказаний Указ Президента України, та визнати в компетенції командира військової частини 1494 права встановлення встановлювати чи змінювати початок військової служби військовослужбовцям.
Суд не входить в обговорення строків на звернення ОСОБА_1 з позовом, оскільки відмовляє у задоволенні позову по суті.
Керуючись ст.ст. 9-12, 71, 159, 163 КАС України, ст. 24 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" в редакції від 25.03.1992р.. а також із змінами, ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту", Положенням про ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, затвердженим постановою Кабінету Міністів України від 28.04.1999р., с у д, -
постановив:
у позові ОСОБА_1 до військової частини 1494 про скасування рішення начальника Мостиського прикордонного загону № 10/1002 від 06.03.2007р., про визнання наявності компетенції командира військової частини 1494 на встановлення початку військової служби 16.08.1993р., зобов'язання начальника Мостиського прикордонного загону зарахувати строк навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут у загальний строк військової служби та у строк безперервної служби, провести перерахунок вислуги років, зобов'язання начальника Мостиського прикордонного загону виплатити різницю між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою за безперервну службу в розмірі 30% з урахуванням нового строку військової служби, з березня 2004р. по травень 2007р. з урахуванням коефіцієнта інфляції, в сумі 7 912,75 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь місцевого бюджету м. Городка 28 (двадцять вісім) грн. 12 коп. недоплаченого судового збору при зверненні до суду з позовом.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Городоцький районний суд Львівської області.