справа № 2119/3194/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2012 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого, судді Кустова О.Ю.,
при секретарі Кручиненко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Скадовська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Херсонській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, зазначаючи, що він працював з 2002 року водієм автоцистерни у Самостійній державній пожежній частині (СДПЧ) - 18. 25.05.2012 року отримав попередження про наступне звільнення в зв'язку з скороченням штату. Вказана пожежна частина реорганізована в Державну пожежно-рятувальну частину (ДПРЧ) - 19. Наказом №242 від 27.09.2012 року позивача було звільнено з роботи на підставі п. 1 ч. 40 КЗпП України (через скорочення штату та чисельності). Вважає своє звільнення незаконним, оскільки має досвід роботи та не має зауважень, не досяг пенсійного віку, на підставі ст. 42 КЗпП України має переважне право на залишення на роботі. Також зазначив, що реального скорочення штату не було, кількість працівників залишилося такою самою. Вважає необґрунтованим посилання відповідача на його вік.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позові. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, пояснила, що позивач дійсно працював водієм у СДПЧ-18 м. Скадовська ТУ МНС в Херсонській області. Посада позивача була затверджена наказом Державного департаменту пожежної безпеки МНС України №20 від 24.02.2003 року і мала категорію «працівник». Наказом МНС України №864 від 25.05.2012 року скасований штат СДПЧ-18 та затверджений штат ДПРЧ-19 в якому передбачені посади водіїв із штатною категорією «старшина служби цивільного захисту», а не «працівник». Позивач не може в силу його віку та вимог Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту претендувати на зайняття вказаної посади в зв'язку з чим і був звільнений. Процедура звільнення була відповідачем дотримана. Просила у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд приходить до наступного.
Позивач ОСОБА_1 з вересня 2002 року працював водієм СДПЧ-18, що вбачається з біографічної довідки позивача. Вказані обставини сторонами визнавалися, в зв'язку з чим доказуванню не підлягають.
З тексту позовної заяви вбачається, що 25.05.2012 року позивач отримав попередження про наступне звільнення.
Наказом ТУ МНС України в Херсонській області від 05.07.2012 року №111 (п. 2.1) на підставі наказу МНС України від 25.05.2012 року №864 «Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах ТУ МНС у Херсонській області та ст. 49-2 КЗпП України позивач мав бути попереджений про наступне звільнення 11.09.2012 року. З вказаним наказом позивач був ознайомлений 06.07.2012 року під підпис.
З попередження про наступне звільнення від 09.08.2012 року вбачається, що відповідач попередив позивача про звільнення 27.09.2012 року. Від підпису вказаного попередження позивач відмовився, що вбачається з акту від 15.08.2012 року.
Наказом ТУ МНС України в Херсонській області від 14.08.2012 року №174 (п. 3) продовжено дату вивільнення працівників структурних підрозділів ТУ МНС в Херсонській області до 27.09.2012 року.
Крім того, з наданого позивачем суду попередження про наступне звільнення від 03.09.2012 року вбачається, що відповідач повторно попередив позивача, що посада яку він займає скорочена і він підлягає звільненню, в зв'язку з скороченням штату. ОСОБА_1 запропоновано ознайомитися із списком вакантних посад для подальшого працевлаштування в ДПРЧ області від чого останній відмовився. З Акту від 10.09.2012 року вбачається, що позивач примірник попередження отримав але від підпису другого примірника відмовився.
Наказом №242 від 27.09.2012 року (п. 1.18) з ОСОБА_1, водієм 18 СДПЧ м. Скадовська ТУ МНС України в Херсонській області, розірвано трудовий договір на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (через скорочення штату та чисельності). Трудові відносини були припинені відповідно до наказу МНС України від 25.05.2012 року №864 «Про здійснення організаційно-штатних заходів у підрозділах ТУ МНС у Херсонській області, наказу ТУ МНС у Херсонській області (по особовому складу) від 14.08.2012 року №174.
З акту від 27.09.2012 року вбачається, що позивачу було запропоновано переведення на іншу посаду у 22 ДПРЧ смт. Чаплинка від чого останній відмовився. Також відмовився отримувати трудову книжку та копію наказу про звільнення.
Листом ТУ МНС в Херсонській області вих. №77/11/4484 від 27.09.2012 року позивач повідомлений про своє звільнення та йому запропоновано з'явитися до відділу роботи з особовим складом для отримання трудової книжки та копії наказу про звільнення або отримати трудову книжку поштою.
Також Листом ТУ МНС в Херсонській області вих. №77/11/4480/В-40 від 27.09.2012 року позивач повідомлений, що не може бути призначений на посаду водія ДПРЧ-19, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.
З витягу штатного розпису СДПЧ-18 затвердженого наказом Державного департаменту пожежної безпеки МНС України від 24.02.2003 року №20 вбачається, що була передбачена посада водія з категорією «працівник».
Як вбачається з штату №23/103 ДПРЧ-19 затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 року №864, в ньому передбачена одна посада старшого водія із спеціальним званням «старшого прапорщика цивільного захисту» та 4 посади водіїв із спеціальним званням «старшина служби цивільного захисту».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відбулося скорочення штату та чисельності працівників, оскільки посада водія з категорією «працівник» у СДПЧ-18 була замінена у ДПРЧ-19 на посаду водія з категорією «старшина служби цивільного захисту».
Як вбачається з наказу МНС України від 04.03.2008 року №163 на службу до органів та підрозділів цивільного захисту можуть бути прийняті особи на посади рядового і молодшого начальницького складу, як правило, не старше 30 років. У виняткових випадках вік осіб, які приймаються на службу на посади рядового і начальницького складу, може бути вище зазначеного за умови, що при досягненні ними граничного віку перебування на службі вони будуть мати право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно із Законом України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З п. 6-7 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ №629 від 21.07.2005 року, граничний вік перебування на службі в органах і підрозділах цивільного захисту встановлюється: для осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу - до 50 років; для осіб старшого начальницького складу - до 55 років; для осіб вищого начальницького складу - до 60 років. У разі необхідності особи рядового і начальницького складу, які мають високу професійну підготовку і досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані придатними за станом здоров'я для проходження служби, можуть бути залишені на їх прохання на службі понад граничний вік перебування на службі, але не більш як до п'яти років.
Посилання позивача на п. 7 вказаного положення суд до уваги не приймає, оскільки його дія на позивача не розповсюджується. Позивач не є особою рядового або начальницького складу органів цивільного захисту, а є працівником і порядок прийняття його на роботу чи звільнення регламентовано КЗпП України.
Відповідно до пп. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Позивач має 10 років стажу роботи у державній пожежній охороні, але на посаді водія-працівника, а не службової особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту. В зв'язку з цим суд також не приймає до уваги посилання позивача на його переважне право на залишення на роботі на посаді водія ДПРЧ-19 оскільки працевлаштування на вказану посаду регулюється не КЗпП України, а Положенням про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ №629 від 21.07.2005 року.
Оскільки наказ про звільнення позивача відповідає вимогам п. 1 ст. 40 КЗпП України і процедура звільнення передбачена ст. 49-2 КЗпП України відповідачем дотримана, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Херсонській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Ю. Кустов
23 листопада 2012 року