Судове рішення #26203428

Справа № 0907/13671/2012 року

Провадження № 2/0907/6211/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

07 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б.,

за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» про стягнення суми депозитного вкладу та відшкодування шкоди, -


В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (надалі - «Позивач 1») та ОСОБА_4 (надалі - «Позивач 2») звернулися до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» (надалі - «Відповідач», «ТОВ КБ «Західінкомбанк») про визнання незаконними дій Відповідача з відмови в поверненні позивачам суми депозитного вкладу, що є спільною сумісною власністю подружжя; стягнення з Відповідача на користь ОСОБА_2 40 000 грн. депозитного вкладу, 2326,61 грн. інфляційних збитків, а також 4440 грн. пені та 769,16 грн. процентів на банківський вклад, всього 47 535,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова ТОВ КБ «Західінкомбанк» в поверненні Позивачу 1 суми її депозитного вкладу, який є спільною сумісною власністю разом з її чоловіком ОСОБА_4, є незаконною, оскільки, на думку позивачів, банк, отримавши заяву про повернення депозиту, зроблену на підставі закону, зобов'язаний був в день отримання заяви повернути позивачам всю його суму та закрити вкладний (депозитний) рахунок.

В судовому засіданні Позивач 1 ОСОБА_2 та представник Позивача 2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивачем ОСОБА_5 подано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач - ТОВ КБ «Західінкомбанк», - явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням положень статті 224 ЦПК України та заяви Позивача 1 та представника Позивача 2, в якій вони не заперечували проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи, про що було винесено відповідну ухвалу.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення Позивача 1, представника Позивача 2, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі (Свідоцтво про одруження НОМЕР_1 (а.с.22).

06 жовтня 2008 року між Івано-Франківською філією комерційного банку «Західінкомбанк» (Банк) та ОСОБА_2 (Вкладник) було укладено Договір банківського вкладу в національній валюті № ДБ-822/1 (надалі - «Договір»), відповідно до якого Вкладник передає, а Банк приймає на депозитний вклад на умовах цього договору грошові кошти в сумі 64 000 грн. (пункт 1.1 Договору).ї

Відповідно до частини 1 статті 1064 Цивільного кодексу України укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою.

Як підтверджується записами в Ощадній книжці, виданій Позивачу 1 (а.с. 8), 06 жовтня 2008 року ОСОБА_2 було внесено на вкладний рахунок НОМЕР_2 суму вкладу в 64 000 грн.

Згідно з пунктом 1.2 Договору термін дії договору - 13 міс. Дата вимоги Вкладником своїх коштів: 06.11.2009 року.

Процентна ставка за строковим вкладом становить 16 відсотків річних. Процентна ставка за вкладом на вимогу становить 0,1 відсоток річних (пункт 1.5, 1.6 Договору).

Згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 Договору Вкладник має право отримати вклад до закінчення дії депозитного договору на умовах п. 4.1.2 цього Договору, попередньо узгодивши це з Банком і повідомивши Банк у письмовій формі за 5 (п'ять) робочих банківських днів.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 Договору визначено, що Банк зобов'язується виплатити кошти Вкладнику на першу вимогу, з дотриманням всіх умов цього Договору.

11 березня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до тимчасового адміністратора «Західінкомбанк» із письмовою заявою (а.с. 10), в якій просила видати їй депозит в сумі 64 000 грн. в зв'язку з необхідністю дороговартісного лікування її та її чоловіка ОСОБА_4.

Листом № 001-774 від 26 березня 2009 року (а.с. 16) Відповідач повідомив Позивача 1 про неможливість повернення банківського вкладу за Договором у зв'язку із введенням Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів та у зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку.

Крім того, Листом керуючого ІФФ КБ «Західінкомбанк» (а.с. 17) Позивача 1 було повідомлено про те, що за погодженням Головного Банку Позивачу 1 буде виплачено кошти в сумі 20 000,00 грн. у серпні 2009 року, а також по 20 000,00 грн. гривень в наступні місяці в міру погашення активів банку та при погодженні з Тимчасовим адміністратором КБ «Західінкомбанк» ТзОВ.

Таким чином, 12 серпня 2009 року ОСОБА_2 було виплачено суму коштів у 20 000 грн., що також підтверджується листом ІФФ ПАТ «Західінкомбанк» № 001-361 від 27 грудня 2010 року (а.с. 19); а 16 жовтня 2009 року було виплачено відсотки за депозитом в сумі 9705,61 грн. (а.с. 20).

20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до керуючого ІФФ ПАТ «Західінкомбанк» із заявою про повернення вкладу в сумі 44 000 грн. і відсотків в сумі 734,05 грн. (а.с. 12).

Листом № 001-333 від 28 жовтня 2010 року (а.с. 18) ІФФ ПАТ «Західінкомбанк» повідомило Позивача 1 про відсутність можливості здійснювати виплати коштів по вкладах та запропоновано продовжити термін депозитного договору.

10 лютого 2011 року Відповідачем було виплачено ОСОБА_2 частину вкладу в сумі 4 000,00 грн., що також підтверджується листом ІФФ ПАТ «Західінкомбанк» № 001-703 від 31 серпня 2011 року (а.с. 20).

25 березня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до ІФФ ПАТ «Західінкомбанк» із заявою (а.с. 13) про повернення вкладу в сумі 40 000 грн. і відсотків в сумі 734,05 грн.

24 липня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до ІФФ ПАТ «Західінкомбанк» із заявою (а.с. 15) про повернення вкладу в сумі 40 000 грн. і відсотків в сумі 769,16 грн.

У відповідь на вищевказану заяву листом № 001-703 від 31 серпня 2012 року (а.с. 20) ІФФ ПАТ «Західінкомбанк» повідомило ОСОБА_2 про те, що станом на 30 липня 2012 року сума коштів про депозиту складає 40 000 грн., зазначивши про те, що ПАТ «Західінкомбанк» здійснює практичні заходи, спрямовані на фінансове оздоровлення та задоволення вимог кредиторів, відновлення вчасного виконання своїх зобов'язань перед клієнтами банку.

Таким чином, як зазначили Позивач 1 та представник Позивача 2 в судовому засіданні, станом на час розгляду справи Відповідачем незаконно не виплачено позивачам суму вкладу в 40 000 грн. та суму процентів 769,16 грн.

Статтею 1058 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК України») визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (частина 1 статті 1060 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (частина 6 статті 1061 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Таким чином, системний аналіз змісту вищенаведених правових норм свідчить про те, що, отримавши заяву вкладника про повернення депозиту, зроблену у встановленому чинним законом порядку, банк зобов'язаний був видати вклад або його частину на першу вимогу такого вкладника.

Як встановлено Судом, у спірних правовідносинах ТОВ КБ «Західінкомбанк» було порушено вимоги чинного законодавства України та умови Договору № ДБ-822/1 від 06 жовтня 2008 року, оскільки не виплачено на першу вимогу вкладника ОСОБА_2 суму вкладу та суму процентів, а тому такі дії банку з відмови в поверненні суми депозитного вкладу є незаконними.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, станом на час розгляду справи Відповідачем не виплачено Позивачу 1 суму вкладу в розмірі 40 000 грн. та 769,16 грн. процентів на банківський вклад.

Належних доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, Відповідачем Суду надано не було, а Судом таких обставин не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, стягненню з Відповідача підлягає сума депозитного вкладу в 40 000 грн. та сума процентів у 769,16 грн.

Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта визначено статтею 1073 ЦК України.

Так, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом (пункт 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними (пункт 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно здійснених позивачами розрахунків загальна сума пені становить 4 440 грн., сума інфляційних збитків становить 2 326,61 грн.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви та здійсненого позивачами розрахунку пені вбачається, що позивачами допущено арифметичну помилку при підрахунку загального розміру пені.

Так, як підтверджується матеріалами справи та положеннями чинного законодавства, сума пені за прострочення виплати 40 000 грн. складає 4 000 грн.

Сума пені за прострочення виплати 4 000 грн. становить 400 грн.

Таким чином, загальна сума пені становить 4 400 грн. (4000 грн.+400 грн.), а не 4 440 грн.

Належних доказів, які б спростовували здійснений позивачами розрахунок суми пені та суми інфляційних втрат Відповідачем Суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження факту належного та своєчасного виконання зобов'язань за Договором № ДБ-822/1 від 06 жовтня 2008 року.

Враховуючи вищезазначене, Суд дійшов до висновку про те, що з Відповідача на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню: 40 000 грн. депозитного вкладу, 2 326,61 грн. інфляційних збитків, 4 400 грн. пені та 769,16 грн. процентів на банківський вклад, а всього 47 495,77 грн.

В задоволенні вимоги про стягнення з Відповідача пені в сумі 40,00 грн. слід відмовити, оскільки така вимога спростовується проведеним розрахунком пені.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно з частинами 1 та 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Проаналізувавши доводи сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані докази, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, стягненню на користь ОСОБА_2 підлягає сума судового збору 474,95 грн.; стягненню на користь ОСОБА_4 підлягає 500,00 грн. витрат на правову допомогу (згідно з квитанцією № 15035 від 15 вересня 2012 року (а.с. 37).

На підставі ст.ст. 3,15,16, 526, 610, 625, 1058, 1060, 1061, 1073, 1074, 1212 ЦК України, ст.ст. 8, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», керуючись ст.ст. 215, 216, 224-226 ЦПК України суд,-


В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» з відмови в поверненні ОСОБА_2 суми депозитного вкладу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_2 40 000 грн. депозитного вкладу, 2 326,61 грн. інфляційних збитків, а також 4 400 грн. пені та 769,16 грн. процентів на банківський вклад, а всього 47 495,77 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 474,95 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.


Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою Відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.


Суддя Домбровська Г.В.










Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація