ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 р. | № 02-03/268/15 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. –головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Потенціал” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року у справі № 02-03/268/15 господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Потенціал”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оране-Крохмаль”, с. Оране Іванківського району Київської області, третя особа: Акціонерний банк “Брокбізнесбанк”, м. Київ, про визнання частково недійсним рішення та про визнання права власності на пакет акцій,
за участю представників сторін:
ТОВ “Потенціал” –Бєлкін Л.М. (дов від 25.05.2006 р.),
Акціонерний банк “Брокбізнесбанк” –Стапанов Є.В. (дов від 23.02.2006 р. № 25/03);
встановив:
У січні 2006 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Потенціал” пред’явив у господарському суді позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Оране-Крохмаль”, третя особа на стороні позивача –АБ “Брокбізнесбанк”, про визнання недійсним рішення позачергових зборів ТОВ “Оране-Крохмаль”, оформлене п. 2 протоколу зборів від 29.11.2005р.; про визнання права генерального директора ТОВ “Оране-Крохмаль” як виконавчого органу товариства на укладання договору № К8/1 купівлі-продажу цінних паперів від 03.11.2005 р. між ТОВ “Оране-Крохмаль” та ТОВ “Потенціал”, від імені якого діє Акціонерний Банк “Брокбізнесбанк” про визнання права власності ТОВ “Потенціал” на 2 200 500 штук простих іменних акцій ВАТ “Оранський крохмальний завод” вартістю 0,25 грн. кожна, які придбані ТОВ на підставі договору № К8/1 купівлі-продажу цінних паперів від 03.11.2005 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 7 лютого 2006 року (суддя Рябцева О.О.) подана позовна заява повернута позивачеві без розгляду на підставі п. 3, 4 ст. 63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що позовна заява не містить викладу підстав, на яких належить залучити до участі у справі АБ “Брокбізнесбанк” у якості третьої особи; не надано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі (недоплата 5 501,25 грн.); вимога про визнання права генерального директора на укладення договору купівлі-продажу цінних паперів є такою, що не підвідомча господарському суду.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року (колегія суддів у складі: Агрикової О.В. –головуючий, Мамонтової О.М., Мостової Г.І.) ухвала господарського суду Київської області залишена без змін.
У касаційній скарзі ТОВ “Потенціал” просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду з підстав неправильного застосування норм процесуального права, та направити справу для розгляду по суті до господарського суду Київської області.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 і 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках передбачених законодавством, а також прокурорів чи їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Відповідно до ст. 54 ГПК України одним із реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку вказує позивач і з якої обчислюється державне мито. У позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою усіх вимог.
Так, в п. 3 ст. 57 ГПК України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірах.
Відповідно до вимог ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановленому п. 2 ст. 3 Декрету України “Про державне мито”.
П. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N 15 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за N 50, встановлено, що позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.
Недодержання вимог ст. 54, 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення позачергових зборів ТОВ “Оране-Крохмаль” та про визнання права власності ТОВ “Потенціал” на 2 200 500 шт. простих іменних акцій ВАТ “Оранський крохмальний завод” вартістю 0,25 грн. кожна, а тому господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про об’єднання в позовній заяві вимог як майнового так і немайнового характеру.
Оскільки державне мито позивачем сплачено лише у розмірі 85 грн. за позовну вимогу немайнового характеру, господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керуючись п. 4 ст. 63 ГПК України підставно повернув позовну заяву без розгляду у разі неподання доказів плати державного мита у встановлено розмірі (недоплачено 5501,25 грн.).
Крім того, в позовній заяві в якості третьої особи на стороні позивача зазначено АБ “Брокбізнесбанк”. При цьому, в порушення вимог ст. 27 ГПК України, позивачем не зазначено підстав, на яких його належить допустити до участі у справі та які підтверджують, що результати вирішення даного господарського спору можуть вплинути на права та обов’язки АБ “Брокбізнесбанк” або щодо однієї із сторін. А тому суд правомірно повернув позовну заяву на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Твердження в касаційній скарзі про те, що задоволення позовної заяви про визнання права власності на пакет акцій не призведе до перерозподілу активів, а тому даний спір не є спором майнового характеру, до уваги не приймається, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Зважаючи на вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що судами правильно застосовано положення наведених норм Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав до скасування ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Потенціал” залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2006 року у справі № 02-03/268/15 залишити без змін.
Головуючий: Л.П.Невдашенко
Судді: М.В.Михайлюк
Н.Дунаєвська