АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/5852/12 Справа № 2-3463/11 Головуючий у 1 й інстанції - Токар Н.В. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Кіктенко Л.М., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі - Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року позивачка звернулась до суду з позовом у якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 41,0 кв.м., майном, набутим за час шлюбу, але на кошти, які належали їй особисто та визнати за нею право власності на вказану квартиру, а також визнати спільним майном подружжя автомобіль марки Tiida», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1; визнати право власності на нього за ОСОБА_2 і стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості Ѕ частини автомобіля в сумі -44 377 грн. 50 коп.; стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 03 червня 1994 року, у них є донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя припинено, угоди про добровільний поділ майна, що є їх спільною сумісною власністю, не досягнуто. Квартира куплена 18.03.2003 року за 27 200 гривень, що були її особистими коштами: 14 грудня 2002 року була продана квартира АДРЕСА_2, 1/3 частина якої належала їй, а 2/3 частини - ОСОБА_6 -її рідному дядьку; отримані від продажу квартири гроші в сумі 6000 доларів США ОСОБА_6 передав їй особисто, а вона через два місяці витратила ці гроші на покупку квартири АДРЕСА_1. Автомобіль куплений у вересні 2008 року за 88 755 гривень за спільно нажиті подружжям кошти (а.с.4-6, 70-72).

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом (а. с.77-79), в якому посилався на те, що кошти на придбання спірної квартири були надані його батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розмірі 5000 доларів США, ці кошти були використані які доплата різниці між вартістю проданої квартири АДРЕСА_4 та вартістю придбаної квартири АДРЕСА_1, тому вважає квартиру спільною сумісною власністю. Крім того, ними було придбано автомобіль та інше майно, яке він просив розділити. ОСОБА_2 просив виділити в натурі та визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, виділити в натурі та визнати за ним право власності на легковий автомобіль. ОСОБА_4 виділити в натурі та визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири, виділити в натурі та визнати за нею право власності на наступне майно: витяжку »вартістю 582 грн. 00 коп., стіл вартістю 1160 грн. 00 коп., піч lonqi»вартістю 259 грн. 00 коп., пилосос «Tomas»вартістю 2299 грн. 00 коп., тренажер еліптичний »вартістю 2790 грн. 00 коп., попкорницю «Booman»вартістю 39 грн. 00 коп., блендер ex»вартістю 389 грн. 00 коп., диван «Марго»вартістю 2363 грн. 00 коп., душеву панель «Eaqo» вартістю 1400 грн. 00 коп., кровать «Лагуна»вартістю 3292 грн. 00 коп., матрац «Венетто»вартістю 4588 грн. 00 коп., вікно «Каскад»вартістю 1363 грн. 80 коп., віконні блоки «Мастерок»вартістю 3806 грн. 87 коп., домашній кінотеатр »вартістю 2224 грн. 16 коп., програвач DVD «Pioner»вартістю 415 грн. 83 коп., телевізор nasonic»вартістю 2915 грн. 83 коп., телевізор «Philips»вартістю 2199 грн. 00 коп., шафа «Прогресс»вартістю 158 грн. 36 коп., унітаз «Еко»вартістю 694 грн. 00 коп., ванна «Принцесса»вартістю 1179 грн. 90 коп., п'єдестал «Еко»вартістю 115 грн. 00 коп., кафель «Фентезі Азул»вартістю 1352 грн. 10 коп., кафель «Гала Фзул» вартістю 281 грн. 34 коп., кафель «Охра»вартістю 106 грн. 27 коп., кафель «Осака Бейге»вартістю 741 грн. 00 коп., дверні блоки міжкімнатні вартістю 6800 грн. 00 коп., дверні блоки міжкімнатні вартістю 3417 грн. 00 коп., лінолеум вартістю 1620 грн. 89 коп., комплект комп'ютерної техніки вартістю 8464 грн. 00 коп., а всього виділити майна на суму 57 016 грн. 35 коп.(а.с.79-81).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року позовні вимоги як ОСОБА_4 так і ОСОБА_2 задоволені частково, за позивачкою визнано право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, за відповідачем визнано право власності на автомобіль марки Tiida», 2008 року випуску вартістю 88 755 гривень. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля у сумі 44377 грн. 50 коп. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 443 грн. 77 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього -563 грн. 77 коп. ОСОБА_4 виділено у приватну власність наступне майно: витяжку »вартістю 582 грн. 00 коп., стіл вартістю 1160 грн. 00 коп., піч lonqi»вартістю 259 грн. 00 коп., пилосос «Tomas»вартістю 2299 грн. 00 коп., тренажер еліптичний »вартістю 2790 грн. 00 коп., попкорницю «Booman»вартістю 39 грн. 00 коп., блендер ex»вартістю 389 грн. 00 коп., диван «Марго»вартістю 2363 грн. 00 коп., душеву панель «Eaqo»вартістю 1400 грн. 00 коп., кровать «Лагуна»вартістю 3292 грн. 00 коп., матрац «Венетто»вартістю 4588 грн. 00 коп., вікно «Каскад»вартістю 1363 грн. 80 коп., віконні блоки «Мастерок»вартістю 3806 грн. 87 коп., домашній кінотеатр »вартістю 2224 грн. 16 коп., програвач DVD «Pioner»вартістю 415 грн. 83 коп., телевізор nasonic»вартістю 2915 грн. 83 коп., телевізор «Philips»вартістю 2199 грн. 00 коп., шафа «Прогресс»вартістю 158 грн. 36 коп., унітаз «Еко»вартістю 694 грн. 00 коп., ванна «Принцесса»вартістю 1179 грн. 90 коп., п'єдестал «Еко»вартістю 115 грн. 00 коп., кафель «Фентезі Азул»вартістю 1352 грн. 10 коп., кафель «Гала Фзул» вартістю 281 грн. 34 коп., кафель «Охра»вартістю 106 грн. 27 коп., кафель «Осака Бейге»вартістю 741 грн. 00 коп., дверні блоки міжкімнатні вартістю 5800 грн. 00 коп., дверні блоки міжкімнатні вартістю 3417 грн. 00 коп., лінолеум вартістю 1620 грн. 89 коп., а всього виділено майна на суму 57 016 грн. 35 коп. 47552 грн. 35 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 475 грн. 52 коп. В іншій частині позовних вимог -відмовлено. Для приведення у рівність часток кожного подружжя з урахуванням вартості майна, виділеного їм у приватну власність, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 різницю його вартості, що складає 3174 грн. 85 коп. (а.с.136-142).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, поділити цю квартиру як майно подружжя, набуте під час шлюбу, визнавши за кожним із подружжя право власності на Ѕ частину квартири. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

Поділ спільного майна подружжя, згідно роз'яснень, наведених у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та статтею 372 ЦК України. Згідно із ст.. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення; неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Відповідно до ст.. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю; приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом 1 інстанції здійснено поділ майна, яке було придбано подружжям у період шлюбу для покращення своїх житлових умов і стану квартири, в якій вони проживали: душева панель «Eaqo»вартістю 1400 грн. 00 коп., вікно «Каскад»вартістю 1363 грн. 80 коп., віконні блоки «Мастерок»вартістю 3806 грн. 87 коп., унітаз «Еко»вартістю 694 грн. 00 коп., ванна «Принцесса»вартістю 1179 грн. 90 коп., п'єдестал «Еко»вартістю 115 грн. 00 коп., кафель «Фентезі Азул»вартістю 1352 грн. 10 коп., кафель «Гала Фзул»вартістю 281 грн. 34 коп., кафель «Охра»вартістю 106 грн. 27 коп., кафель «Осака Бейге»вартістю 741 грн. 00 коп., дверні блоки міжкімнатні вартістю 5800 грн. 00 коп., дверні блоки міжкімнатні вартістю 3417 грн. 00 коп., лінолеум вартістю 1620 грн. 89 коп. Ці речі встановлені у квартирі і використовуються за призначенням, що виключає можливість їх окремого поділу згідно із вищезазначеними нормами матеріального права. Таким чином, місцевий суд допустив грубе порушення, не застосувавши закон, який підлягав застосуванню, тому суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги; згідно із п. 4 ч.1, ч.2 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення та виключенням вищезазначеного майна із переліку спільного сумісного майна подружжя, яке підлягає поділу.

Судом 1 інстанції встановлено, що 3 червня 1994 року ОСОБА_2 і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, вони мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-10). 18 березня 2003 року ОСОБА_4 придбала в українсько-канадського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями «ЮМК»трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 41,0 кв.м. (а..с.13,14); 23.09.2008 року ОСОБА_2 за 88755 гривень придбаний легковий автомобіль марки Tiida», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а..с.29,48).

Визнаючи квартиру приватною власністю ОСОБА_4, суд першої інстанції послався на п.3 ч.1, ч.7 ст.57 СК України і виходив із того, що квартира придбана за 27200 грн. 00 коп., що еквівалентно 5040 доларів США, з суми 6000 доларів США, які були отримані ОСОБА_4 від ОСОБА_6 -її рідного дядька за продаж квартири АДРЕСА_2, 1/3 частина якої належала ОСОБА_4 на праві власності (а.с.11), 2/3 частини належали ОСОБА_10. 14 грудня 2002 року зазначена квартира була продана за договором купівлі-продажу (арк.с.47), гроші від продажу якої в сумі 6000 доларів США ОСОБА_6 передав особисто позивачці, а через два місяці ці кошти були витрачені на покупку спірної квартири. Однак, з такими висновками суду у повній мірі погодитись неможливо, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права: (суд застосував матеріальний закон, який не підлягав застосуванню (п.3 ч.1 ст.57 СК України), і порушив норми процесуального права (ч.2 ст. 59 ЦПК України), що призвело до неправильного вирішення спору). Тому згідно із п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.. 24 Кодексу про шлюб та сім*ю УРСР, який діяв у 2003 році на момент придбання спірної квартири, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане під час шлюбу у дар або в порядку спадкування, є власністю кожного з них; роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування, хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Із матеріалів справи вбачається, що належних і допустимих доказів передачі ОСОБА_6 у дар ОСОБА_4 коштів у сумі 6000 доларів США -суду не надано, позивачка та її представник не заперечували, що договір дарування у передбаченій ст.. 244 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення договору, письмовій формі з нотаріальним посвідченням -не укладався. Посилання суду на те, що договір купівлі-продажу від 14 грудня 2002 року укладений у встановленій законом формі -не мають правового значення для вирішення спору, а пояснення свідка ОСОБА_6 допустимими доказами згідно із ч.2 ст. 59 ЦПК України.

У той же час у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 визнав факт отримання ОСОБА_4 2000 доларів США від ОСОБА_6 за продаж її 1/3 частки квартири АДРЕСА_2, що на той час складало 10 793, 6 гривень (39,68% вартості квартири), та факт оплати цими коштами частини спірної квартири.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Відповідно до ч.7 ст.57 СК України якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

За таких обставин особистою власністю ОСОБА_4 слід визнати 39,68% квартири, а інші 60,32% є спільною сумісною власністю подружжя.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (п.. 22-24, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»)

Із висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3340/12 від 9 жовтня 2012 року вбачається, що ринкова вартість квартири складає 576 896гр. .(а.с.206-219), Відповідно, 39,68% складає 228 912гр., а 60,32% - 347 984гр.

Згідно із ст..70 СК України частки кожного із подружжя є рівними. Тому із спільної власності подружжя кожен із подружжя має право на Ѕ частину від 60,32% (347 984гр.), що складає 30, 16% - 173 992гр.

Таким чином, частка ОСОБА_4 складає: 173 992гр. + 228 912гр., а всього 402 904гр. (69,84%), а частка ОСОБА_2 - 173 992гр. (30, 16%).

Речі побутового вжитку: витяжка »вартістю 582 грн. 00 коп., стіл вартістю 1160 грн. 00 коп., піч lonqi»вартістю 259 грн. 00 коп., пилосос «Tomas»вартістю 2299 грн. 00 коп., тренажер еліптичний »вартістю 2790 грн. 00 коп., попкорниця «Booman»вартістю 39 грн. 00 коп., блендер ex»вартістю 389 грн. 00 коп., диван «Марго»вартістю 2363 грн. 00 коп., кровать «Лагуна»вартістю 3292 грн. 00 коп., матрац «Венетто»вартістю 4588 грн. 00 коп., домашній кінотеатр nic»вартістю 2224 грн. 16 коп., програвач DVD «Pioner»вартістю 415 грн. 83 коп., телевізор nasonic»вартістю 2915 грн. 83 коп., телевізор «Philips»вартістю 2199 грн. 00 коп., шафа «Прогресс»вартістю 158 грн. 36 коп., а всього на 25 674, 18 гр. виділені судом 1 інстанції ОСОБА_11, а набір комп'ютерної техніки вартістю 8464 грн. виключений із переліку спільного сумісного майна подружжя як такий, що належить доньці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і з цим сторони погодились. Проти виділу та визнання права власності на автомобіль марки Tiida», 2008 року випуску вартістю 88 755 гривень за ОСОБА_2 та стягнення із нього на користь ОСОБА_4 грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля у сумі 44377 грн. 50 коп. сторони також не заперечували.

Таким чином, ОСОБА_4 виділяється із спільного сумісного майна подружжя 30,16% квартири вартістю 173 992гр., та речі побутового вжитку на суму 25 674, 18гр., а всього на 199 666гр, ОСОБА_2 виділяється: 30,16% квартири вартістю 173 992гр., та автомобіль вартістю 88 755 гривень, а всього на 262 747гр. Для приведення у рівність часток кожного подружжя з урахуванням вартості майна, що виділяється кожному з них, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 31 054гр.

На підставі ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати; якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві було відмовлено. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 сплачено судовий збір у сумі 680гр. та 51гр., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у сумі 120гр. (а.с.1-3), ОСОБА_12 сплачено 226гр. та 898гр. (а.с.77-78). Оскільки позовні вимоги і позивача, і відповідача задоволені частково, слід стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 повернення судових витрат у сумі 310гр. 54коп., та достягнути судовий збір на користь держави: із ОСОБА_4 -3 558гр., із ОСОБА_2 -1503гр.

Керуючись п. 4 ч.1, ч.2, 3 ст.309 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на 39,68% (що складає 228 912гр.) трикімнатної квартири АДРЕСА_1. У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити та визнати право власності за ОСОБА_4 на 30, 16% (що складає 173 992гр.) трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Всього за ОСОБА_4 визнати право власності на 69,84%, що складає 402 904гр.

Виділити та визнати право власності за ОСОБА_2 на 30, 16% (що складає 173 992гр.) трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Виділити та визнати право власності за ОСОБА_2 на автомобіль марки Tiida», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Виділити та визнати право власності за ОСОБА_4 на витяжку »вартістю 582 грн. 00 коп., стіл вартістю 1160 грн. 00 коп., піч lonqi»вартістю 259 грн. 00 коп., пилосос «Tomas»вартістю 2299 грн. 00 коп., тренажер еліптичний »вартістю 2790 грн. 00 коп., попкорницю «Booman»вартістю 39 грн. 00 коп., блендер ex»вартістю 389 грн. 00 коп., диван «Марго»вартістю 2363 грн. 00 коп., кровать «Лагуна»вартістю 3292 грн. 00 коп., матрац «Венетто»вартістю 4588 грн. 00 коп., домашній кінотеатр nic»вартістю 2224 грн. 16 коп., програвач DVD «Pioner»вартістю 415 грн. 83 коп., телевізор nasonic»вартістю 2915 грн. 83 коп., телевізор «Philips»вартістю 2199 грн. 00 коп., шафу «Прогресс»вартістю 158 грн. 36 коп., а всього на 25 674, 18 гр.

Для приведення у рівність часток кожного подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 31 054гр.

Стягнути із ОСОБА_2. на користь ОСОБА_4 повернення судових витрат у сумі 310гр. 54коп..

Достягнути судовий збір на користь держави: із ОСОБА_4 -3 558гр., із ОСОБА_2. -1503гр.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :