Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14343/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.
за участю:
представників позивача: Сазонової М.О., Філінського О.Д.;
представника відповідача: Ніякої О.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька (далі - Фонд), звернувся до суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (далі - ДП "ДВЕК") про визнання неправомірною відмови ДП "ДВЕК" у здійсненні заходів для знаття з обліку як платника єдиного внеску відокремленого підрозділу "Шахта ім. Челюскінців", зобов'язання відповідача вчинити дії, спрямовані на зняття з обліку в Фонді відокремленого підрозділу "Шахта ім. Челюскінців" як платника єдиного внеску.
В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що фінансові та кредитно-розрахункові операції відокремленого підрозділу "Шахта ім. Челюскінців" здійснюються централізовано ДП "ДВЕК", що не відповідає встановленому абзацом 1 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) критерію платника єдиного внеску - самостійності ведення розрахунків із застрахованими особами. Таким чином, як зазначає позивач, з боку відповідача фактично має місце передача своїх обов'язків по сплаті єдиного внеску третій особі - ДП "ДВЕК", що є неприпустимим в силу вимог часини 9 статті 25 Закону № 2464.
Крім того позивач зазначив, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплати такого внеску несе платник єдиного внеску, в той час як згідно з Положенням про відокремлений підрозділ "Шахта ім. Челюскінців" ДП "ДВЕК" керівник підприємства не несе відповідальність за сплату (своєчасну сплату) єдиного внеску, тобто відсутня складова адміністративного правопорушення, що у свою чергу позбавляє позивача, як суб'єкта контролю за дотриманням платниками єдиного внеску вимог законодавства, можливості реалізації своїх повноважень з притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності у випадку відповідних порушень.
У судовому засіданні представники Фонду позовні вимоги підтримали, представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
В управлінні Пенсійного фонду України в Петровському районі міста Донецька на обліку, як платник єдиного внеску, знаходиться відокремлений підрозділ "Шахта ім. Челюскінців" ДП "ДВЕК" (далі - Підрозділ).
Відповідно до підпунктів 3.2., 3.5. Положення про відокремлений підрозділ "Шахта ім. Челюскінців" ДП " "ДВЕК", затвердженого генеральним директором ДП "ДВЕК" від 12.08.2011р., Підрозділ не є юридичною особою, фінансові та кредитно-розрахункові операції Підрозділу здійснюються централізовано ДП "ДВЕК".
Згідно з підпунктом 6.8.3. вказаного Положення Підрозділ самостійно нараховує єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України відповідно до чинного законодавства. Разом з цим, Підрозділ позбавлений права самостійно сплачувати єдиний внесок. Крім того, розділ 9 цього Положення не передбачає відповідальності керівництва Підрозділу безпосередньо за порушення порядків та строків сплати єдиного внеску.
Враховуючи, що Підрозділом самостійно не здійснюються розрахункові операції зі сплати єдиного внеску, позивач дійшов висновку, що підрозділ не може обліковуватись як платник єдиного внеску в Фонді та 16.08.2012 за вих. № 11150/06 звернувся до відповідача з вимогою терміново здійснити заходи, які передбачені пунктом 6.2. Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-6 (далі - Порядок № 21-6), а саме: забезпечити зняття підрозділу з обліку як платника єдиного внеску (а.с. 50-51).
Листом від 30.08.2012 № 8-973 керівництво ДП "ДВЕК" надало відповідь Фонду, якою підтвердило, що ДП "ДВЕК" централізовано здійснює сплату єдиного внеску по зобов'язанням ВП "Шахта ім. Челюскінців", але зняти з обліку підрозділ відмовилось у зв'язку з відсутністю достатніх підстав (а.с. 52-53).
У письмових запереченнях відповідач зазначив, що усі працівники відокремленого підрозділу "Шахта ім. Челюскінців" є застрахованими особами, знаходяться у трудових відносинах з цим відокремленим підрозділом, тому останній самостійно веде розрахунки із застрахованими особами за місцем знаходженням і має окремий баланс.
Що стосується сплати нарахованого єдиного внеску, то вона проводиться відокремленим підрозділом з розрахункового рахунку ДП "ДВЕК", але з обов'язковим зазначенням реквізитів коду ЗКПО цього підрозділу у призначенні платежу.
Зі свого боку Фонд вважає неправомірним перебування на обліку в якості платника єдиного внеску ВП "Шахта ім. Челюскінців" та висновки відповідача, наведені у листі від 30.08.2012 № 8-973, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
У судовому засіданні, додатково обґрунтовуючи необхідність обрання саме такого способу захисту порушених прав та звернення до суду адміністративної юрисдикції, представники позивача зазначили таке.
Перелік способів захисту в публічно-правових відносинах наведено у частині 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною 5 цієї статті адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб - підприємців усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.
Оскільки вимога Фонду, як суб'єкта владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції, викладена в адресованому відповідачу письмову зверненні, не привела до припинення порушень пенсійного законодавства з боку відповідача, позивач вимушений звертатися до суду, оскільки діюче законодавство не передбачає будь-яких інших правових механізмів, за допомогою яких Фонд міг би самостійно вирішити дане питання, шляхом, наприклад, зняття з обліку відокремленого підрозділу без заяви підприємства, або застосувати до позивача певні санкції.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом № 2464.
Відповідно до статті 3 цього Закону Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
За правилами абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Судом встановлено, що відокремлений підрозділ "Шахта ім. Челюскінців" ДП "ДВЕК", до набрання чинності Законом № 2464, був платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 2 статті 1 цього Закону) та набув статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, за правилами якого з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Відповідно до пункту 6.2. Порядку № 21-6 у разі запровадження централізованого порядку розрахунків із застрахованими особами орган Пенсійного фонду знімає з обліку такий відокремлений підрозділ на підставі відповідного повідомлення юридичної особи та проведення ним розрахунку, передбаченого пунктом 6.1 цієї глави.
Диспозиція наведеної правової норми передбачає обов'язок Пенсійного фонду при наявності повідомлення юридичної особи зняти її відокремлений підрозділ з обліку у разі запровадження централізованого порядку розрахунку.
Однак зі змісту цієї норми не вбачається обов'язку юридичної особи, у випадку запровадження централізованого порядку розрахунків із застрахованими особами, направляти до Пенсійного фонду відповідне повідомлення, рівно як і строків здійснення такого повідомлення.
До того ж, спеціальний Закон № 2464, який має вищу юридичну силу відносно Порядку № 21-6, взагалі не передбачає знаття з обліку відокремленого підрозділу у зв'язку з запровадженням централізованого порядку розрахунків із застрахованими особами, а передбачає лише одну підставу для його зняття - надання державним реєстратором відомостей з реєстраційної картки та проведення остаточного розрахунку.
Так, згідно з вимогами абзацу 6 частини 1 статті 5 цього Закону зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а платників єдиного внеску, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
Наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 № 3178/5 "Про затвердження форм реєстраційних карток" затверджено вичерпний перелік форм реєстраційних карток, що подаються до державного реєстратора.
Жодною із зазначених форм не передбачено відомостей щодо способи здійснення розрахунків (централізованого через головне підприємство або самостійного) та щодо знаходження відокремленого підрозділу на обліку в органах Пенсійного фонду України.
Крім того, наказом Міністерства юстиції України № 3433/5 від 30.11.2011 "Про затвердження форм заяв, повідомлень, надання яких встановлено Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" затверджено форми відповідних запитів, заяв та повідомлень, що надсилаються державним реєстратором.
Пунктом 1.5. цього наказу передбачена форма повідомлення про закриття відокремленого підрозділу, але форми повідомлення щодо зняття з обліку відокремленого підрозділу з підстав не пов'язаних з його закриттям вказаним наказом не передбачено.
Згідно з частиною 1 статті 19 Основного Закону України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Позивачем не наведено жодної правової норми, яка б передбачала обов'язок відповідача вчиняти дії, спрямовані на зняття з обліку як платника єдиного внеску його відокремленого підрозділу, рівно як і строків їх вчинення, у зв'язку з чим суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог та відмовляє у позові в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про визнання відмови у здійсненні заходів для зняття з обліку, як платника єдиного внеску, відокремленого підрозділу «Шахта ім. Челюскінців» неправомірними, зобов'язання вчинити дії, спрямовані на зняття з обліку, як платника єдиного внеску, відокремлений підрозділ «Шахта ім. Челюскінців» - відмовити в повному обсязі.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 14 листопада 2012 року.
Постанова складена у повному обсязі і підписана 19 листопада 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.