УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1679/2012Головуючий суду першої інстанції:Кисельов Є.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.
"21" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
При секретаріМартиненко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 1 червня 2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №805/2007/980-ППК/5/242, за умовами якого банк надав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 30000 грн. з терміном повернення до 17 травня 2010 року та сплатою 3% на місяць за користування кредитом. В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань, 1 червня 2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_7 був укладений договір поруки, згідно якого останній поручився перед кредитором за належне виконання позичальником зобов'язань по виконанню умов кредитного договору.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_6 належним чином не виконала, позивач (уточнивши позовні вимоги) просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 17589,66 грн., зокрема: заборгованість за кредитом - 14054,97 грн., відсотки по кредиту - 256,09 грн., пеню - 3278,60 грн.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2012 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволений. Суд вирішив: стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 17589,66 грн. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити банку в повному обсязі.
На думку апелянта, при вирішенні спору суд першої інстанції не врахував, що позивачем пропущений річний строк позовної давності, встановлений статтею 258 Цивільного кодексу України для стягнення пені. Крім того, вважає, що позивач порушив порядок зарахування повернених нею сум, внаслідок чого необґрунтовано на погашення процентів направив грошову суму в розмірі 33164,07 грн., а на погашення тілу кредиту лише 15945,03 грн.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, відповідно до положень ч.2 ст.197 цього Кодексу.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Обов'язок виконувати зобов'язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов'язання передбачені статями 525, 526 ЦК України.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 1 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (після зміни найменування - ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_6 (позичальник) був укладений кредитний договір №805/2007/980-ППК/5/242, згідно якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 30000 грн. на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% на місяць та строком користування кредитом - до 17 травня 2010 року (а.с. 8-9).
Для забезпечення виконання умов кредитного договору 1 червня 2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_7 (поручитель) укладено договір поруки, відповідно до якого останній поручився перед кредитором за належне виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №805/2007/980-ППК/5/242 (а.с. 11).
Встановлено, що ОСОБА_6 не виконала своїх обов'язків за кредитним договором і станом на 11 жовтня 2012 року утворилася заборгованості в сумі 17589,66 грн., зокрема: заборгованість за кредитом - 14054,97 грн., відсотки по кредиту - 256,09 грн., пеня - 3278,60 грн. (а.с. 53).
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра», суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Виходячи з того, що у порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_6 не здійснила свої договірні зобов'язання, а ОСОБА_7 поручився перед кредитором боржника за виконання останнім свого обов'язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача щодо солідарної сплати заборгованості за кредитним договором засновані на законі, зокрема ст. 554 ЦК України, яка встановлює правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою.
Оскаржуючи рішення суду, ОСОБА_6 посилається на пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені. При цьому апелянт зазначила, що з урахуванням визначеного сторонами строку повернення кредиту, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення пені починається з 17 травня 2010 року і становить один рік. Відтак, судом безпідставно задоволенні вимоги позивача про стягнення пені за період з жовтня 2011 року по жовтень 2012 року.
Доводи апелянта не можна визнати обґрунтованими.
Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.
Проте, згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Як вбачається зі змісту п.6.3 кредитного договору, сторони, керуючись ст.259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років. При цьому, про те, що зміна тривалості позовної давності стосується лише окремих зобов'язань, у договорі не зазначено.
За таких обставин рішення суду в частині стягнення пені за спірний період слід визнати правильним.
Не можна визнати підставою для скасування рішення суду і доводи апелянта про порушення банком черговості зарахування сум, прийнятих від позичальника на виконання боргових зобов'язань, оскільки у п.2.4 кредитного договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного внесення позичальником мінімально необхідного платежу або внесення його не в повному обсязі, банк приймає виконання зобов'язань в наступному порядку: прострочені відсотки за користування кредитом, відсотки за користування кредитними коштами, пеня та штрафи, прострочена сума кредиту, сума кредиту.
Порушення банком встановленої черговості при зарахуванні платежів належними доказами не доведено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить правових для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.