№ провадження 33/490/917/12 Головуючий у 1 й інстанції - Католікян М.О.
Категорія: Головуючий у 2-й інстанції - Сенченко І.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2012 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю захисника ОСОБА_2 діючого в інтересах ОСОБА_3, прокурора Кузьменка С.С., представника митного органу -провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил Романенко І.М., апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року у справі про порушення митних правил, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, уродженця Республіки Казахстан, працюючого керівником ТОВ «Бейджин Трейд»в період 2010 -2011 р.р., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді конфіскації товару -«дитячі іграшки»вагою 6005, 92 кг, загальною вартістю 76289, 83 грн.,
в с т а н о в и в :
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді конфіскації товару -«дитячі іграшки»вагою 6005, 92 кг, загальною вартістю 76289, 83 грн..
При обставинах зазначених в постанові суду, 08 вересня 2010 року в зоні діяльності Південної митниці з Гонконгу відповідно угоди укладеної між керівником ТОВ «Бейджин Трейд»ОСОБА_3 та керівником «DIALEX GmbH»ОСОБА_6, було ввезено товар «дитячі іграшки», який в подальшому вантажним автомобілем доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці та оформлено в митному відношенні за ВМД від 10 вересня 2010 року і випущено у вільний обіг. В процесі здійснення митної перевірки законності ввезення на митну територію України вищевказаного товару, митним органом надіслано звернення щодо необхідності направлення до митних органів Німеччини запиту з метою встановлення обставин експорту дитячих іграшок на адресу «Бейджин Трейд». На даний запит надійшла відповідь митних органів Німеччини, з якого вбачається, що угода укладена між ТОВ «Бейджин Трейд»та «DIALEX GmbH»э несправжньою, фірма «DIALEX GmbH»не укладала вищезазначену угоду, 22 квітня 2009 року ОСОБА_6 була звільнена з посади керівника «DIALEX GmbH».
На підставі викладеного, районний суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу України, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника товарів, тобто в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митним кодексом України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_2 діючий в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує на те, що постанова суду є незаконною і необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт звертає увагу на те, що вина ОСОБА_3 належним чином не доведена. Захисник ОСОБА_2 стверджує, що митним органом при складанні протоколу про порушення митних правил, а судом першої інстанції при розгляді справи про порушення було не повно та не об'єктивно з'ясовано саму можливість наведеного складу дій - як триваючого правопорушення. Апелянт зазначає, що районний суд без жодного мотивування своєї позиції, прийшов до висновку про те, що порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України відноситься до триваючих правопорушень. Однак апелянт, посилаючись на джерела права, переконаний, що у даній ситуації не можливо визнавати таке порушення триваючим.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, підтримав в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердив доводи викладені в ній та просив апеляцію задовольнити.
Представник митного органу Романенко І.М., просила апеляційний суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, оскільки на її переконання оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
На думку прокурора Кузьменка С.С. подана скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи поданої скарги про те, що як митним органом так і судом першої інстанції було не повно та не об'єктивно з'ясовані обставини інкримінованого правопорушення, а саме те, що правопорушення було віднесено до категорії триваючого, є обґрунтованими.
Так, згідно позиції Міністерства юстиції України, висловленої в листі від 01 грудня 2003 року № 22-34-1465 «Щодо скоєння особою триваючого правопорушення», триваючим правопорушенням є проступки, пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою.
Крім того, з листа Міністерства юстиції України від 17 липня 2007 року №22-14-493 слідує, що триваючими визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків.
З ухвали Вищого адміністративного суду від 18 січня 2011 року № К-28129/09 вбачається, що порушення митних правил, яке полягає в заявлені в митній декларації неправдивих відомостей, - ні за яких обставин не може вважатися триваючим, оскільки заявлення будь-яких відомостей в митній декларації та надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, та повинне бути виявлене саме під час митного оформлення товару.
Відповідно правової позиції визначеної постановою Верховного Суду України від 09 квітня 2012 року, порушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей, не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням декларації митному органу.
З урахуванням вищенаведених правових позицій, триваюче правопорушення характеризується тривалістю протиправної поведінки, яка триває протягом усього часу з початку правопорушення і до його припинення і пов'язано з тим, що покладений на особу обов'язок протягом певного періоду не виконується.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вчинене ОСОБА_3 порушення митних правил по своїй природі не можна вважати триваючим правопорушенням, оскільки воно припинилося з моменту подання ОСОБА_3 вантажної митної декларації митному органу, після чого товар був випущений у вільний обіг.
Визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, районний суд наклав на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації товару -«дитячі іграшки».
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 щодо події, яка мала місце 08 вересня 2010 року, тобто під час дії Митного кодексу України в редакції 2002 року, було складено 10 серпня 2012 року за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, який набрав чинності 01 червня 2012 року.
Однак, якщо за Митним кодексом України в редакції 2002 року, відповідно ст. 328 МК України, конфіскація застосовується незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил, то ст. 467 Митного кодексу України 2012 року, не передбачає такого правила.
Згідно з положеннями ст. 58 Конституції України, ст. 8 КУпАП та ст. 3 МК України 2012 року, особа, яка вчинила порушення митних правил несе відповідальність на підставі норм, що діяли під час правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
Митний кодекс України в редакції 2012 року встановлює конкретний строк щодо накладення адміністративного стягнення, в тому числі і конфіскації і тим самим пом'якшує відповідальність щодо подій, які мали місце до вступу в законну силу цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_3 винним і накладаючи адміністративне стягнення у виді конфіскації, районний суд не взяв до уваги зазначених норм закону та самих фактичних обставин справи.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що накладене адміністративне стягнення у виді конфіскації районним судом на ОСОБА_3 є неправомірним, оскільки накладене поза межами строку, передбаченого Митним кодексом України в редакції 2012 року, а протокол про порушення митних правил складено безпідставно.
Відповідно п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи міститься лист Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції від 26 вересня 2011 року щодо можливого вчинення порушення митного законодавства компанією ТОВ «Бейджин Трейд». Даним листом Дніпропетровські митниці було рекомендовано провести повну та всебічну перевірку зовнішньоекономічних операцій, здійснюваних ТОВ «Бейджин Трейд».
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.
Разом з тим, апеляційним переглядом встановлено, що належна перевірка митним органом для встановлення конкретних обставин по даній справі не проводилась, що свідчить про необ'єктивність та неповноту провадження у даній справі, тому відповідно до ст. 62 Конституції України, апеляційний суд усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 тлумачить на його користь.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова районного суду є необґрунтованою, внаслідок чого підлягає скасуванню, а провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 закриттю на підставі п. п. 1, 7 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 7 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 діючого в інтересах ОСОБА_3 -задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року, винесену відносно ОСОБА_3, скасувати, провадження в даній справі закрити на підставі п. п. 1, 7 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
апеляційного суду
Дніпропетровської області І.М. Сенченко