ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Від "13" листопада 2006 р. по справі № 7/161-86
За позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство №10754", м. Луцьк
про погодження меж земельної ділянки.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представник (доручення від 13.11.2006р.)
від відповідача: Шемет І.К., представник (доручення від 02.11.2006р.)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач - підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Волинської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Луцьке АТП-10754" про погодження меж відведення земельної ділянки згідно розробленого проекту.
Ухвалами суду від 23.10.2006р. та 06.11.2006р. зобов'язано відповідача подати суду копію довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій та письмові пояснення на позовну заяву згідно ст. 59 Господарського процесуального кодексу України. Однак, вимоги суду відповідачем не виконані.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги до товариства "Луцьке автотранспортне підприємство №10754" заперечив, мотивуючи тим, що позивач не подавав відповідачу документи про погодження меж земельної ділянки, яка підлягає відчуженню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги підприємця ОСОБА_1. підставні та підлягають до задоволення, з наступних підстав:
07 жовтня 2003 року між відкритим акціонерним товариством "Луцьке автотранспортне підприємство №10754" та Захарчуком Віталієм Володимировичем було укладено договір купівлі-продажу.
Згідно умов даного договору товариство "Луцьке автотранспортне підприємство №10754"продав, а ОСОБА_1 купив 53/100 частини будівлі контрольно-пропускного пункту /В-3/, а саме: приміщення з 2-1 по 2-10 загальною площею 708,4 кв.м. та 24/100 частини будівлі мийки механічної /Б-2/, а саме: 1-й поверх - приміщення з 1 по 14 площею 106,4 кв.м., ІІ-й поверх з 15 по 24 площею 115,9 кв.м., загальною площею 222,3 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2005р. по справі №7/44-92 встановлено, що стороною даного договору купівлі-продажу є підприємець ОСОБА_1, а не громадянин ОСОБА_1
Волинським обласним бюро технічної інвентаризації 17 жовтня 2003 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості - 53/100 частини будівлі контрольно-пропускного пункту /В-3/ та 24/100 частини будівлі мийки механічної /Б-2/, що знаходяться по АДРЕСА_1, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок
Луцька міська рада рішенням за №14/18.13 від 29.12.2003р. "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1" надала ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень на АДРЕСА_1 загальною площею 0,24 га за рахунок земель комунальної власності при виконанні умов, визначених власником землі або землекористувачем, державним інспектором по використанню і охороні земель міста та іншими державними виконавчими органами при погодженні місця розташування об'єкта.
Управлінням земельних ресурсів м. Луцька розроблено проект відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень в м. Луцьку по АДРЕСА_1 площею 0,3010 га.
Позивач листом від 11 червня 2004 року звернувся до відповідача - ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство НОМЕР_1" про погодження меж на плані відведення земельної ділянки. Однак, товариство "Луцьке автотранспортне підприємство №10754" лист-вимогу залишило без відповіді.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Враховуючи, що об'єкти нерухомого майна - 53/100 частини будівлі контрольно-пропускного пункту /В-3/ та 24/100 частини будівлі мийки механічної /Б-2/, що знаходяться по АДРЕСА_1 належать на праві власності підприємцеві ОСОБА_1, знаходиться на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні ВАТ "Луцьке АТП 10754", а тому позивачу не може бути відмовлено у погоджені меж відведення земельної ділянки згідно розробленого плану.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Ухвалами від 23.10.2006р. та 06.11.2006р. суд зобов'язував відповідача надати суду копію довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій та письмові пояснення на позовну заяву згідно ст. 59 Господарського процесуального кодексу України. Однак, відповідачем вимоги суду не виконанні.
У відповідності до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення наділений правом стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Судом неодноразово витребовувались у відповідача документи та письмові пояснення на пред'явлені позовні вимоги, однак вимоги суду були проігноровані та документи не надані, а тому суд вважає за необхідне накласти штраф в розмірі 500 грн. за невиконання ухвал суду.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 103, 120, 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство №10754" погодити підприємцю ОСОБА_1 межі відведення земельної ділянки для обслуговування виробничих приміщень в АДРЕСА_1 згідно розробленого проекту.
3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство НОМЕР_1" (м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, код ЄДРПОУ 05482280) на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) 85 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство №10754" (м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, код ЄДРПОУ 05482280) в дохід Державного бюджету 500 грн. штрафу.
Суддя Шумом Миколою Сергійовичем