Справа № 1413/1199/2012

2/1413/317/2012

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

29.08.2012 року Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого –судді           Біцюка А.В.,

секретар           Шадорська С.О.,

за участю

позивача                               ОСОБА_1,

відповідача                               ОСОБА_2,

представника відповідача          ОСОБА_3,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відповідача таким що втратив право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом в якому просила визнати ОСОБА_2 втратившим право користування житловим будинком №33 по вул.8-го Березня в с.Каширівка Казанківського району Миколаївської області (далі –Будинок) в зв’язку з переїздом його на інше місце проживання.

Свій позов позивачка обґрунтувала тим, що Будинок вона придбала в колгоспі ім.Дзержинського Казанківського району Миколаївської області в 1988 році. З 1989 року по 2012 рік перебувала з відповідачем у шлюбі. Відповідача зареєстровано в Будинку з її згоди з 1994 року. В 1997 році отримала свідоцтво про право власності на Будинок. В 2009 році її сім’я з відповідачем фактично розпалась і він добровільно залишив сім’ю і з того часу в будинку не проживає, але виписатись з Будинку не бажає. Відповідно до положень ст.107, 150 ЖК України просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав зазначених в ньому.

В судовому засіданні відповідач та його представник проти позову заперечили з тих підстав, що Будинок спочатку був колгоспним, а пізніше в 1990-1991 роках був викуплений в колгоспу за сімейні гроші, тобто він є спільною сумісною власністю подружжя, як придбаний в шлюбі. Відповідач зазначив, що позивачка створює різні перепони для того, щоб мав можливість користуватись Будинком. Додав, що будинок був фактично збудований заново на початку 90-х років.

Суд заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, приходить до наступного висновку.

Правлінням колгоспу ім.Дзержинського 30 січня 1989 року ОСОБА_4 ОСОБА_5 передано житловий будинок. (а.с.22)

14 жовтня 1989 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4. (а.с.7)

Згідно з книгами погосподарського обліку Каширівської сільської ради з кінця 1989 до членів домогосподарства по вул.8-го березня 33 входили: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6. (а.с.42)

З липня 1988 року по липень 1991 року ОСОБА_1 працювала в Каширівському відділенні зв’язку, а з липня 1991 по червень 1996 року працювала в колгоспі ім.Дзержинского (а.с.43-44)

Згідно свідоцтва на право власності на жилий будинок, виданого головою виконкому Каширівської сільської ради 21.07.1997 року, ОСОБА_1 на праві власності належить в цілому жилий будинок в с.Каширівка по вул.8-го Березня №33. (а.с.9)

Як вбачається з технічного паспорту на Будинок до його складу входять житловий будинок побудований в 1976 року, та літня кухня, чотири сараї, погреб, гараж, вбиральня, які побудовані в 1990 році (а.с.31-33).

Сторони визнали ту обставину, що Будинок був придбаний в колгоспу за грошові кошти в 1990-1991 році.

Згідно ст. ст. 22 і 28 Кодексу про шлюб та сім’ю України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно ст. 155 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не можуть бути в них вилучені, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою)

Сукупність наведених вище доказів в їх взаємозв’язку вказує на те, що Будинок був придбаний у власність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час шлюбу та оформлений на позивачку, а тому він є спільною сумісною власністю позивачки та відповідача. Відповідно до положень ст.155 ЖК відповідач як співвласник будинку не може буди позбавлений права користування належним йому будинком.

Правова підстава зазначена у позові на обґрунтування вимоги, не може застосовуватися до правовідносин що виникли між позивачем та відповідачем стосовно житла придбаного в шлюбі, оскільки ст.107 ЖК України регулює правовідносини, що випливають із договорів житлового найму, і не стосуються стосунків між співвласниками житла, як в даному випадку.

Враховуючи викладене підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 10, 88, 209, 212, 213 –215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_2 таким що втратив право користування житловим будинком №33 по вул.8-го Березня в с.Каширівка Казанківського району Миколаївської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя :