Справа № 117/4438/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. м.Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Афанасьєва М.С.,

при секретарі - Плешановій О.В.

захисника - ОСОБА_1

представника потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Калінінського району Ташкентської області УзбССР, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей 09.01.2000, 23.10.2001 та 28.04.2006 років народження, непрацюючого, раніше судимого: 15.02.2012р. Сакським міськрайонним судом АР Крим за ст.125 ч.1 КК України до 140 годин громадських робіт, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 21.08.2011 року близько 20.00 години на дворі домоволодіння АДРЕСА_2, під час сварки, що виникла на із-за конфлікту між ОСОБА_4 та жінкою ОСОБА_5 схопив за одяг ОСОБА_6 в області груди, почав трясти та відштовхнув її на землю. Після цього він накинувся на ОСОБА_7 - доньку ОСОБА_6, та коли остання намагалася відтягти ОСОБА_3 від своєї доньки, він наніс їй удар кулаком в область лівого ока. В результаті зазначених дій ОСОБА_5 ОСОБА_6 були завдані тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що 21.08.2011 року близько 20.00 години він знаходився на вулиці біля свого дому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В цей час він побачив, що між його дружиною ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виникла конфліктна ситуація. Він підійшов до них та став також ругатися з ОСОБА_6Після цього ОСОБА_6 почала хватати його руками та він відштовхнув її. Після цього вийшла ОСОБА_7 та почала його царапати та хватати. Він от штовхнув її теж від чого вона впала на землю. Також ОСОБА_6 намагалася вдарити його в область паху, а він відштовхнув її. Потім ОСОБА_6 ОСОБА_7 стали бросати в нього камінці один з яких попав йому в голову. ОСОБА_6 в ході конфлікту в обличчя він не бив а тільки відштовхнув її. Також ОСОБА_5 пояснив що намагався примиритися, але ОСОБА_6 не хоче.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованого злочину, його віна підтверджується сукупністю зібраними у ході судового слідства доказів, у тому числі показаннями потерпілої та свідків.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 21.08.2011 року вона перебувала на вулиці біля свого дому. Мимо проходила ОСОБА_8 з дитиною та собакою, яка забігла до неї в город, але та її вигнала. Вона зробила зауваження ОСОБА_8 та на тлі цього в них виникла сварка, після чого ОСОБА_8 пішла додому. Увечері того ж дня, коли вона пішла за коровою, ОСОБА_3 схопив її за грудь, почав трясти, на що вона закричала. На крики вибігла ОСОБА_7 та попросила не торкати її(ОСОБА_6), тоді ОСОБА_3 відштовхнув її(ОСОБА_6) та почав бити ОСОБА_7 ОСОБА_3 сів на неї та однією рукою став бити її головою о землю, а іншою рукою душив. ОСОБА_7 вдалось вирватись та вони разом пішли додому. Не дійшовши до калитки дому, ОСОБА_3 наздогнав її та вдарив кулаком у ліве око, від чого вона впала на правий бік. Після цього він став наносити удари ОСОБА_7. На крики вибігла її донька - ОСОБА_9 та сказала, що викличе міліцію, тоді ОСОБА_3 почав уходити. Він схопив каменя та кинув у ногу ОСОБА_7. Наступного дня вона та ОСОБА_7 написали заяву до міліції та взяли направлення на судово-медичне обстеження.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 21.08.2012 року вона з дочкою приїхали на відпочинок до ОСОБА_6 Того ж вечора вона разом з ОСОБА_7 перебирали на городі лук, а дорогою за городом йшла дружина ОСОБА_3 з собакою. Собака забігла до них у город, а ОСОБА_7 її вигнала, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали сваритися. Потім вона пішла додому, а ОСОБА_7 залишилася на вулиці. О 21.00 годині вона, з ОСОБА_7 та дітьми вечеряли. Раптом ОСОБА_7 побігла на вулицю, а вона залишилась з дітьми. Приблизно через 15-20 хвилин вона почула крики, вибігла на вулицю та побачила, що ОСОБА_7 лежить на каменях під воротами, а ОСОБА_3 сидить на ній зверху та душить її. Вона та ОСОБА_6 почали відтягувати ОСОБА_3 від ОСОБА_7, після чого він вдарив кулаком ОСОБА_6 у око та вона впала на землю. Тоді вона сказала, що викличе міліцію та ОСОБА_3 почав уходити та кидати камені.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 21.08.2012 року вона знаходилася у своєї матері ОСОБА_6. У вечірній час ОСОБА_6 пішла за коровою та через деякий час вона почула крики, вибігла на двір та побачила, як ОСОБА_3 смикає ОСОБА_6 за руку та кричить на неї. Вона підбігла та сказала, щоб ОСОБА_3 не чіплявся до її матері, на що він відштовхнув ОСОБА_6 та вдарив її. Від удару вона впала на спину, а він сів на неї та однією рукою бив її о землю, а іншою душив. Їй вдалося вирватись, після чого вона з і своєю матір'ю пішли додому. Біля калитки ОСОБА_3 наздогнав їх та почав знову бити. Він вдарив ОСОБА_6 кулаком в око, від чого вона впала на землю. У двір вибігла ОСОБА_9 та сказала, що викличе міліцію, після чого ОСОБА_3 почав уходити та кинув каменя. Наступного ранку вона та її матір написали заяву до міліції та отримали направлення на судово-медичне обстеження.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 21.08.2012 року він прцював на АЗС «Пребрежна». Увечері йому подзвонила його дружина ОСОБА_7 та сказала, що її та ОСОБА_6 побив ОСОБА_3 та те, що вони не могли додзвонитися у міліцію. Наступного ранку о 08.00 годині він під'їхав до міліції, де зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та відвіз їх для проходження судово-медичного обстеження.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 21.08.2012 року вона йшла з магазину зі своїм сином. На вулиці вона побачила ОСОБА_6 та зробила їй зауваження з приводу того, що та кинула крюк в її сина та поранила йому ногу. ОСОБА_6 не слухала її та почала кричати і ображати її. ОСОБА_3 підійшов до них, а ОСОБА_6 схопила його за волосся та почала кидати в нього камені. На крики з дому вибігла дочка ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та почала кидати камені у ОСОБА_3. Після цього підійшла ОСОБА_12 та також кидала камені у ОСОБА_3 Наступного дня вона та її чоловік звернулись до травматолога.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснил, що 21.08.2012 року у денний час він знаходився на городі та бачив, як ОСОБА_3 сварився з ОСОБА_6, після чого вибігла ОСОБА_7 та ОСОБА_12, які накинулись на ОСОБА_3 та почали його бити. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кидали у ОСОБА_5 камені. Конфлікт тривав близько 10 хвилин.

Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_14.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що 21.08.2011 року вона знаходилась в дому в с. Митяєве. У 20-30 годин того дня до неї по телефону дзвонила ОСОБА_7 пояснила що її та ОСОБА_6 побив ОСОБА_5 та просила визвати міліцію

Віна підсудного також підтверджується письмовими матеріалами кримінальної справи.

- матеріалом про відмову в порушенні кримінальної справи;

- довідкою від 22.06.2012 року відповідно до якої ОСОБА_6 22.08.2011 року було оглянуто в Сакському відділенні СМЄ , про що було складено акт №415;

- висновком судово-медичної експертизи №72 від 30.08.2012 року відповідно до якого у ОСОБА_6 мав місце синець в області навколо ока зліва, що відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили розладу здоров'я, виникли від дії тупого предмету, в строк, що не суперечить 21.08.2011 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненому злочині, та вважає що його дії правильно кваліфіковані за ст.125 ч.1 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження. Данні обставини підтверджуються як показаннями потерпілої так і показаннями свідків які були допитані в судовому засіданні, та зібраними у ході судового слідства письмовими доказами. Крім того, сам факт конфлікту та безпосередньо участь у ньому підсудного та потерпілої підтверджується також вироком Сакського міськрайонного суду від 17.04.2012 року та вироком Сакського міськрайонного суду від 15.02.2012 року.

Суд критично ставиться до показань підсудного ОСОБА_5, наданим в ході судового засідання, та розцінює їх як спосіб захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання, оскільки вони спростовуються як показаннями потерпілої та свідків так і письмовими матеріалами справи.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом'якшують й обтяжують покарання.

Так, підсудним був вчинений злочин невеликого ступеня тяжкості, на обліку в лікарів нарколога й психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, судимий 15.02.2012р. Сакським міськрайонним судом АР Крим за ст.125 ч.1 КК України до 140 годин громадських робіт. Також суд враховує думку потерпілої з приводу призначення підсудному покарання.

Пом'якшуючі покарання обставині відсутні.

Обтяжуючі покарання обставини відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим призначити покарання у виді штрафу.

Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст.1168 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до п.9 Постанови пленуму ВС України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в залежності від характеру та розміру страждань, яки були заподіяна позивачу, характеру немайнових потер.

При визначенні суми моральної шкоди, суд враховує характер та ступень витриманих у зв'язку з тілесними пошкодженнями потерпілим душевних страждань та хвилювань, тяжкість вимушених змін в його житті, виходячи з вимог розумності та справедливості, та вважає що цивільний позов заявлений потерпілої в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково у сумі 1000 гривень.

Цивільний позов в частині відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2000 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.

Речові докази у справі відсутні.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 327, 332-335 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України й призначити йому покарання за ст.125 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишити колишнім у виді підписки про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, та витрати на надання правової допомоги потерпілій у сумі 2000 гривень.

Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в Апеляційний суд АР Крим через Сакський міськрайонний суд АР Крим.

Суддя Афанасьєв М.С