РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/3753/12
15.11.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Шаратова Ю.А.,
при секретарі Уржумовій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 20 000,00 грн. в рахунок компенсації спричиненої матеріальної шкоди, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн., а всього 23 000,00 грн.
15.11.2012 позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зменшила вимогу про стягнення суми матеріальної шкоди з урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи, та остаточно просить суд стягнути солідарно з відповідача 7 502,00 грн. в рахунок компенсації спричиненої матеріальної шкоди, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн., а всього 10 502,00 грн. З урахуванням того, що зменшення розміру позовних вимог протягом усього часу розгляду справи є правом позивача відповідно до частини другої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, судом прийнято вказану заяву до розгляду.
Представники позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Позовні вимоги із посиланням на статті 319, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, обґрунтовані завданням матеріальної та моральної шкоди позивачу в наслідок залиття 25.04.2012 року квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. При цьому, позивач вказує, що залиття її квартири відбулося із квартири НОМЕР_1, яка знаходиться на один поверх вище та належіть ОСОБА_2
Відповідач - ОСОБА_2 до судового засідання не з'явились, надала суду клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 15.11.2012 у зв'язку із її відрядженням до міста Києва /а.с. 74/. Проте, оскільки в обґрунтування вказаного клопотання відповідачем не надано жодних доказів воно не підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі наступних правових норм та встановлених обставин справи.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування квартири від 05.11.1997 реєстровий номер 8-С-1561 /а.с. 6/.
25.04.2012 квартиру, що належить позивачу було залито із квартири НОМЕР_1, яка знаходиться на один поверх вище, про що комісією у складі майстра ЖЕД № 7 ОСОБА_3, жильцями квартир: НОМЕР_2 - ОСОБА_4, № НОМЕР_3 ОСОБА_2, № НОМЕР_4 - ОСОБА_6, складено акт від 25.04.2012, затверджений начальником ЖЕД № 7 Штирковою Л.П. /а.с. 8/. Окрім того, факт залиття квартири позивача підтверджується Актом від 11.05 2012, складеному внаслідок повторного виходу на місце майстра ЖЕД № 7 ОСОБА_3, затвердженим начальником ЖЕД № 7 Штирковою Л.П. /а.с. 7/. Згідно із вказаними актами о 5-30 годин ранку 25.04.2012 із квартири АДРЕСА_2, з невідомих причин, трапилось залиття квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5. При цьому, слюсар з аварійної служби чи с ЖЕД № 7 в квартиру АДРЕСА_2, не викликався, заявка не подавалась, протікання припинилось. В наслідок залиття в квартирі АДРЕСА_1, встановлені такі пошкодження: в кімнаті, коридорі намок лінолеум; намоклі шпалери і відстали від стін коридору і суміжної стіни зали; намокла стеля в коридорі, залі, ванній; перекосилися та погано зачиняються подвійні дерев'яні двері в коридорі на вході, а також в санвузлі і в кімнаті; по всьому периметру коридору на стелі жовті плями; в коридорі шпалери покоробилися, в жовтих підтіканнях та відстали від стін; у коридорі на вході в квартиру і вході в кімнату під лінолеумом волога підлога; в кухні жовта пляма на стелі над мийкою; в санвузлі жовто-сірі плями на стелі і стінах, місцями наявне здуття, відвалився шматок штукатурці на ванною, на масляних панелях ванної кімнати видні сліди підтікання у вигляді смуг; в кімнаті жовті плями на стелі, стінах, відійшли шпалери від стіни, починаючи з дозової коробці та на протилежній стіні в місці мебельній стінці. Окрім того, в акті від 11.05.2012 також зазначено, що на стук голос із-зі дверей квартири НОМЕР_1 чоловічий голос відповів, що вже закрив кран.
Відповідно до статті 177 Житлового кодексу Української РСР громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, а також повинні провадити за свій рахунок поточний ремонт жилих приміщень, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян. Окрім того, обов'язок власника та наймача квартири проводити за власні кошти її ремонт, встановлений також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572.
З огляду на те, що утримання в належному стані обладнання водопостачання та водовідведення у середині квартирі є обов'язком її власника (наймача), суд дійшов висновку про те, що залиття квартири позивача 25.04.2012 відбулось з вини відповідача - ОСОБА_2 в наслідок невиконання нею цього обов'язку.
В судовому засіданні, яке відбулось 24.07.2012, відповідач ОСОБА_2 не заперечувала факт залиття із належної їй квартири АДРЕСА_2, квартири позивача, однак була незгодна із розміром матеріальної шкоди.
Відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи від 22.10.2012 № 31-0519, свіжі сліди залиття, знайдені в кв. АДРЕСА_1, виникли в наслідок потрапляння води із квартири НОМЕР_1 через стояки водопровідних та каналізаційних труб, вентканал, стики пліт перекриття. При цьому вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири складає 7 502,00 грн. /а.с. 41-70/.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 7 502,00 грн.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, душевні страждання, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги те, що позивачу завдано моральну шкоду у виді душевних страждань у зв'язку із відсутністю можливості вести звичайний спосіб життя, виникненням нервової обстановки в сім'ї позивача, керуючись принципами розумності і справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Отже, підлягають стягненню з ОСОБА_2 витрати позивача зі сплати судового збору (а.с. 1, 2, 3) у розмірі 536,50 грн., а також витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1 500,00 грн. /а.с. 78-79/.
Керуючись, статтею 11, частиною першою, пункту 2 частини другої, частиною третьою статті 23, частиною першою статті 1166, частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України, статтею 177 Житлового кодексу Української РСР, пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, статтями 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7 502 (сім тисяч п'ятсот дві) гривні та моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень, а всього 10 502 (десять тисяч п'ятсот дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 50 (п'ятдесят) копійок та витрати за проведення експертизи у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя