Справа № 0503/8239/2012
2/0503/3372/2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
19.11.2012
Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Шевченко Л.В.,
за участю секретаря - Івашко К.В.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача -не з??явилася
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.07.2007 року з відповідачкою уклали шлюб, який був зареєстрований виконкомом Сіверської міської ради Артемівського району Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 2007 року липня місяця 07 числа зроблено запис за № 24 та видано свідоцтво про одруження НОМЕР_1. Від шлюбу мають дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя не склалося, подружніх стосунків не підтримують, домашнього господарства разом не ведуть. Спільне проживання фактично припинилося з 2009 року.
Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, по підставах викладених у позові.
Відповідачка -ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним, шляхом направлення судової повістки за місцем її реєстрації рекомендованими поштовими повідомленнями № 8451103258589 викликалася у судове засідання відповідно на 22.10.2012 року, поштове повідомлення повернуто до суду з приміткою «вручено особисто». Відповідно до ст.74 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, сторони у справі 07.07.2007 року уклали шлюб, який був зареєстрований виконкомом Сіверської міської ради Артемівського району Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 2007 року липня місяця 07 числа зроблено запис за № 24 та видано свідоцтво про одруження НОМЕР_1. Мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя не склалося, подружніх стосунків не підтримують, домашнього господарства разом не ведуть. Позивач зазначив, що подальше сумісне життя і збереження сім?ї не можливе та є таким, що суперечить його інтересам.
У позовній заяві позивач зазначає, що спорів майнового характеру між подружжям не виникало. Місце проживання дитини між сторонами узгоджено, дитина проживатиме з матір'ю -ОСОБА_2.
Частиною 2 статті 106 Сімейного кодексу України (надалі СК України) визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
У відповідності з ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам хоч одного із них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Сторони припинили подружні відносини, спільного господарства не ведуть, подальше сумісне життя і збереження сім'ї сторони вважають неможливим, та таким що суперечать їх інтересам.
Отже, аналізуючи всі обставини справи, судом встановлено, що дана заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права. А також враховуючи наявність стійкого волевиявлення сторін, яке спрямоване на припинення сімейних відносин, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати в сумі 107,30 грн. з відповідача.
Керуючись ст.ст.3, 4, 6, 8, 10, 88, 209, 224, 294 ЦПК України, ст.ст.105, 106, 109, 112 Сімейного кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, укладений 07.07.2007 року та зареєстрований виконкомом Сіверської міської ради Артемівського району Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 2007 року липня місяця 07 числа зроблено запис за № 24.
Стягнути з відповідача -ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 107,30 грн.
Після оформлення розірвання шлюбу в органах РАЦС відповідачці залишити прізвище «ОСОБА_2».
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Л. В.Шевченко