У Х В А Л А

Іменем України

16.10.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Фазикош Г.В., Власова С.О.

з участю секретаря : Чучки Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08 вересня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 08.09.2011 року задоволено позовні вимоги.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Мотивує її тим, що рішення суду є необґрунтованим, оскільки ухвалено в порушення вимог норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача в особі Артимич М.М. заперечив, вимоги апеляційної скарги й просив відхилити таку.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, тоді як повідомлялись в належний спосіб про час та місце судового розгляду.

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що сторонами укладено між собою договір № 726/04-Ф від 27 серпня 2004 року, згідно умов якого, ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 40000 Доларів США зі сплатою 15 % річних за користування кредитом. У забезпечення зобов'язань позичальника укладено 27.08.2004 року договір поруки за № б/н із ОСОБА_3. Від виконання умов кредитного Договору, відповідачка ухилялась, що призвело до утворення заборгованості по кредиту.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводом апеляційної скарги є те, що висновок суду першої інстанції стосовно наявності заборгованості за кредитним договором ґрунтується виключно на розрахунку, який надав позивач. Проте такий не підтверджується бухгалтерськими документами та не може слугувати допустимим доказом.

Проте такий довід апеляційної скарги не спростовує висновків суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Звертаючись у суд із вищенаведеним позовом, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Закарпатської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" долучило до позовної заяви розрахунок заборгованості в простій формі, а.с. 10. Та в ході судового розгляду, позивач подав суду розширений розрахунок заборгованості по кредиту із зазначенням: дати нарахування; суми нарахованого тіла кредита; дату погашення кредиту; суму сплаченого тіла кредиту; суму заборгованості кредита; залишок по кредиту, а.с. 35. У такому же порядку значиться розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом, окрім графи "Залишок по кредиту", а.с. 36-37.

Подані апелянтом копії квитанцій по сплаті тіла кредиту, відповідають даті й сумам їх сплати, що відображено в розрахунку заборгованості по тілу кредиту. Та у квитанціях за березень, квітень, травень і червень 2005 року окрім сплати тіла кредиту значиться й сплата відсотків за користування кредитом, а.с. 65-66.

За цих обставин при визначенні заборгованості по тілу кредиту станом на 23.03.2010 року з урахування всіх здійснених апелянткою платежів і було визначено суму в розмірі 20941,33 дол.США.

Відповідно до вимог статей 10, 60 і 179 ЦПК України на відповідачу лежить обов'язок із приводу доказування й подання доказів та вимагання дослідження таких із приводу того, що вимоги позивача не відповідають кредитному договору.

Окрім твердження, що позивач нарахував більшу суму тіла кредита ніж сплачено відповідачем, апелянтом не надано розрахунку на підтвердження цієї обставини. Таким чином, зазначена обставина не знайшла свого ствердження, а доказів зворотного, колегія суддів не здобула.

Та виходячи з вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла до думки, що доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеного й висновків суду першої інстанції, та у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : _________________ Судді : _________________

_________________