УХВАЛА
Справа №: 22-ц/0190/7259/2012Головуючий суду першої інстанції:Чорна О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.
"19" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМакарчук Л.В.
СуддівГорбань В.В., Летягіної О.В.
При секретаріЩегловій Н.Г.
ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 вересня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
18 червня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 400 000 грн., 3-х% за користування безпідставно набутими коштами у розмірі 21 402 грн. та судових витрат у розмірі 3219 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 серпня 2010 року ОСОБА_6 передав відповідачу у якості завдатку за наступну передачу права власності на цілісний майновий комплекс ТОВ «Агроінтел» 400 000 грн., про що ОСОБА_7 була складена розписка. Оскільки ОСОБА_7 не має відношення до ТОВ «Агроінтел», не мав ніяких майнових або корпоративних прав у цьому товаристві, тобто він не мав повноважень на укладання договору завдатку, то отримані ним 400 000 грн. він зберігає у себе безпідставно. До даного часу відповідачем ця сума не повернута. Також позивач вважає, що оскільки з 03 червня 2010 року відповідач безпідставно утримує у себе 400 000 грн., то він в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України, зобов'язаний сплатити йому 3% річних, що складає 21 402 грн.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 05 вересня 2012 року позов представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 400 000 грн., судові витрати у розмірі 3219 грн., а усього 403 219 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки вважає, що при ухвалені рішення судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Вважає недоведеним сам факт передачі йому грошей, а розписка про отримання ним грошей не підтверджує факту укладання договору завдатку та не є борговою розпискою. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду в частині, в якій позовні вимоги задоволені.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, повідомленого про час та місце розгляду згідно з вимогами ст. 74 - 76 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення безпідставно набутої суми у розмірі 400000 грн. на підставі ст.1212 ЦК України, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. Відмовляючи у стягненні 3% річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, від безпідставно набутої суми, суд виходив з того, що до спірних правовідносин ч.2 ст.625 ЦК України не може бути застосована, оскільки між сторонами відсутні грошові зобов'язання.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 червня 2010 року ОСОБА_7 написав розписку про те, що він отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 400 000 грн., у якості частки залогу (застави) за цілісний майновий комплекс ТОВ «Агроінтел».(а.с.21).
З відповіді приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 25.05.2012 року за вих.№ 43/01-16 вбачається, що договір купівлі -продажу корпоративних прав між ТОВ «Агроінтел» та ОСОБА_6 нею не посвідчувався. Нею посвідчені договори купівлі - продажу часток у статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінтел» між ОСОБА_6 як покупцем та фізичними особами - продавцями ОСОБА_10, ОСОБА_11 03.08.2010 року за рестровим №3001, №3004. (а.с.42).
Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом зникла.
Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають за наявності таких вимог:
по-перше, необхідно, щоб одна особа набула /зберегла/ майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна на одній стороні є результатом відповідного зменшення майна на іншій;
по-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої особи відбулось без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Доказів того, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладався договір купівлі - продажу частки майнового комплексу ТОВ «Агроінтел» або часток у його статутному капіталі, в матеріалах справи не міститься та не надано сторонами в ході розгляду справи, як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.
Із Статуту ТОВ «Агроінтел» вбачається, що учасниками товариства є ОСОБА_11, частка якої у статутному капіталі становить 250000 грн. або 50% у відсотковому вимірі, та ОСОБА_10, частка якого також 250000 грн. або 50%. (а.с.8-9).
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що між сторонами не виникло будь-яких договірних відносин щодо відчуження майна або корпоративних прав ТОВ «Агроітел», відповідач не є співвласником цього товариства та не наділений відповідними повноваженнями щодо відчуження майна товариства або корпоративних прав його засновників (власників).
При цьому, договір застави цілісного комплексу ТОВ «Агроінтел» між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не укладався, що підтвердили сторони в ході судового розгляду справи у суді першої інстанції.
Отже, з урахуванням вказаних вимог чинного законодавства та всіх матеріалів справи, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 має всі правові підстави вимагати від ОСОБА_7 повернення отриманої ним суми - 400000 грн., яку він отримав як частку залога (задатку) за цілісний майновий комплекс ТОВ «Агроінтел», оскільки відповідач в силу приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України є таким, що набув спірні кошти без достатньої правової підстави, а тому зобов'язаний повернути їх позивачу.
Висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача отриманої ним суми від позивача є обґрунтованими та апелянт цих висновків суду не спростував.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не отримував грошей від ОСОБА_6 як такі, що спростовуються написаною ним власноручно розпискою.(а.с.21).
Згідно з вимогами ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Проте, доказів того, що ОСОБА_7 не отримував від позивача грошей, в матеріалах справи не міститься.
Суд, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, які надали сторони на засадах змагальності (ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України), дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, відповідач не надав доказів, які б спростовували висновки суду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам, згідно зі ст.212 ЦПК України, та постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 05 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.