АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М., Фадєєнко А.Ф.
при секретарі - Орловій С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, прокурора Київського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 і Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконавчого комітета Одеської міської ради про визнання права власності, за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2, третя особа: Київська районна адміністрація Одеської міської ради про приведення об'єкта у первісний стан і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про зобов'язання привести домоволодіння у первісний стан, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
12.07.2005 року, ОСОБА_2, звернувся із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, і, остаточно уточнивши вимоги, просив визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості по АДРЕСА_1 під літерою "А" загальною площею 294,8м2, а також гараж під літерою "Б", огорожу під № 1-3 та мостіння під позначкою "І".
Позов обгрунтовано тим, що у 1997 році, на підставі договорів купівлі-продажу від 02.06.1997 року та від 27.06.1997 року, позивач придбав 5\6 і 1\6 частини житлового будинка по АДРЕСА_1.
У 2005 році, з метою поліпшення житлових умов, позивач розпочав реконструкцію спірного житлового будинка, у зв'язку з чим звернувся до компетентних органів для отримання дозволу на розробку проекта будівництва, Однак дозвіл на розробку проекта та на проведення будівельних робіт так і не отримав, оскільки у цьому безпідставно, на його думку, перешкоджала ОСОБА_1 Незважаючи на відсутність необхідних дозвільних документів щодо реконструкції будинка, позивач здійснив реконструкцію, внаслідок чого будинок з одноповерхового перетворився у двоповерховий із мансардою і збільшився із 59,1 м2 до 294,8 м2.
На підставі рішення Одеської міської ради від 21.04.2005 року, 20.12.2005 року позивач отримав державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0592 га по АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що реконструкція здійснена на земельній ділянці, яка належить на праві власності і відповідно до будівельних та інших технічних й санітарних норм, співвласник суміжного домоволодіння безпідставно не давала згоду на проведення реконструкції, позивач просив позов задовольнити.
21.09.2005 року, Одеська міська рада, звернулась із позовом про зобов'язання Халіма
2
А.А., за власний рахунок, привести самовільно реконструйовану частину домоволодіння відповідно до проекта забудови і технічної документації, зареєстрованої у КП "ОМБТІ та РОН" з тих підстав, що реконструкція домоволодіння здійснена без затвердженої у встановленому законом порядку, проектної документації і без дозволу на здійснення будівельних робіт.
Позовні вимоги ОСОБА_2 і позовні вимоги Одеської міської ради, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2005 року об'єднані в одне провадження (а.с.45 т.1).
19.02.2009 року, ОСОБА_1, звернулась із позовом прор зобов'язання ОСОБА_2 привести домоволодіння у первісний стан, відповідно до проекта забудови й стягнути з ОСОБА_2, на відшкодування завданої моральної шкоди 5000 гривень, посилаючись на те, що внаслідок здійсненної реконструкції порушуються її права, як власника суміжного житлового будинка і земельної ділянки.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.07.2010 року, позов ОСОБА_2 задоволено, а позови Одеської міської ради і ОСОБА_1 залишені без задоволення.
Суд визнав за ОСОБА_2 право власності на об'єкт нерхомості (домоволодіння) по АДРЕСА_1, який складається з житлового будинка під літ."А" площею 294,8м", житловою 119,9 м2, гараж літ."Б", огорожу №1-3, мостіння "І".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду у частині задоволення позову ОСОБА_2 і про відмову у вимогах про зобов'язання привести самовільно реконструйовану частину домовлодіння відповідно до проекта забудови скасувати, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права (а.с.262 т.2).
Прокурор, який діє в інтересах ОСОБА_1, у скарзі просить рішення суду у частині задоволення вимог ОСОБА_2 й про відмову у вимогах про зобов'язання привести самовільно реконструйовану частину домоволодіння відповідно до проекта забудови скасувати з тих підстав, що воно не грунтується на законі й постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.255-258 т.2).
Одеська міська рада у скарзі просить рішення суду у частині задоволення вимог ОСОБА_2 і про відмову у вимогах про зобов'язання привести самовільно реконструйовану частину домоволодіння відповідно до проекта забудови скасувати, посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.267-270 т.2).
У засіданні колегії суддів: представник прокурора Київського району і ОСОБА_1, свої скарги і скаргу Одеської міської ради підтримали; представник ОСОБА_2 скарги не визнала. ОСОБА_2, представники Одеської міської ради (далі-ОМР), виконавчого комітета Одеської міської ради (далі-ВК ОМР) і Київської районної адміністрації Одеської міської ради (далі-Київська РА ОМР), у засідання колегії суддів не з'явились.
Рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову ОСОБА_2 і у частині відмови у позові ОМР та ОСОБА_1 про зобов'язання привести самовільно реконструйовану частину домоволодіння відповідно до проекта забудови підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення на підставі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України.
Згідно зі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
ОМР і ОСОБА_4 просили зобов'язати ОСОБА_2, за свій рахунок, привести у первісний стан самовільно реконструйовану частину домоволодіння по АДРЕСА_1, відповідно до проекта забудових і технічної документації, зареєстрованої у КП "ОМБТІ та РОН" з тих підстав, що реконструкція здійснена без затвердженої, у встановленому законом порядку, проектної документації і без дозволу на проведення робіт з реконструкції, Крім того, ОСОБА_1 зазначала, що внаслідок самочинної
3
реконструкції порушуються її права, оскільки руйнується житловий будинок, а на земельній ділянці нічого не росте (а.с.49-51,226 т.1).
За змістом ст. 9 ч.1 Закону України "Про архітектурну діяльність", реконструкція об'єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм та правил.
Відповідно до ст. 23 ч. ч. 1, 2, 4 Закону України "Про планування і забудову територій", забудова територій полягає у розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонта, упорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі-будівництво). Розміщення об'єктів містобудування здійснюється згідно із затвердженою містобудівною документацією, регіональними і місцевими правилами забудови. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні об'єкта містобудування.
Дозвіл на виконання будівельних робіт є документом,що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земельних робіт. Подання документів до інспекції держархбудконтролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником \замовником (п.п.1.1,1.2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітета будівництва, архітектури і житлової політики України №273 від 05.12.2000 року).
За змістом ст. 376 ч.ч.1,2,5 ЦК України, житловий будинок вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований або будується без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Встановлено, що за договорами купівлі-продажу від 02.06.1997 року і від 27.06.1997 року, ОСОБА_2 став власником домоволодіння по АДРЕСА_1, який мав загальну площу 59,1 м2 і складався з 3\х житлових кімнат площею 37,4 м2 . Зазначений розмір домовлодіння існував станом на 27.04.2000 року (а.с.6-11,17-24 т.1).
У 2005 році ОСОБА_2 звернувся до Управління архітектури та містобудування виконавчого комітета Одеської міської ради про надання йому дозволу на замовлення проекта реконструкції спірного домоволодіння і отримав відповідний дозвіл, однак цей дозвіл не давав йому права на ведення будівельних робіт (а.с.15 т.1).
ОСОБА_2, без належно затвердженого проекта та без належного дозволу, ігноруючи приписи компетентних органів про припинення самочинного будівництва, розпочав реконструкцію будинка АДРЕСА_1 у м. Одесі, внаслідок чого одноповерховий будинок перетворився у двоповерховий із мансардою і збільшився у розмірі з 59,1 м2 до 294,8 м2 (а.с.31,53,55-57,100-112,136 т.1, а.с.162-215 т.2).
Згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку від 20.12.2005 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0592 га по АДРЕСА_1 (а.с. 150 т.2).
ОСОБА_1 є власником будинка АДРЕСА_2 і стверджує, що самочинна реконструкція, здійснена ОСОБА_2, суттєво порушує її права, оскільки позбавляє можливості належним чином користуватись житловим будинком та земельною ділянкою (а.с.226 т.1, а.с.13 т.2).
За висновком судової будівельно-технічної експертизи №2015\2016 від 14.02.2007 року, під час реконструкції житлового будинка АДРЕСА_1, до житлового будинка виконана добудова у направленні до правої бокової межі, у зв'язку з чим розмір житлового будинка склав 15,84 х 9,69 м (до реконструкції 9,05 х 6.07 м). Внаслідок
4
реконструкції збудовано 2 поверх та мансарда і висота будинка становить 8,9 м (до реконструкції 3,7 м), відстань від бокової стіни житлового будинка до розподільчого паркана із ділянкою №26-а склала 0,73 м, що не відповідає п.3.25 ДБН 360-92, а відстань від стіни будинка №26 до стіни будинка №26-а становить 1,56 м, що не відповідає п.2.10 ДБН 79-92 та п. 3.25 ДБН 360-92. Експерт зазначила, що дійсно має місце погіршення рівня природнього освітлення та інсоляції приміщень житлового будинка АДРЕСА_2, зокрема затемнення викликано будівництвом двоповерхового будинка, збудованого уздовж задньої межі житлового будинка №26-а, а також реконструкція житлового будинка АДРЕСА_1. Негативним фактором для житлового будинка №26-а є також нависання края покрівлі житлового будинка №26 у безпосередній близкості із загальною розподільчою огорожею, Крім того, експерт звернула увагу на те, що протипожежний розрив між будинками до реконструкції відповідав п. 3.25 ДБН 360-92 Додаток 3.1, а після реконструкція будинка №26, протипожений розрив не відповідає вимогам п. 3.25 ДБН 360-92 Додаток 3.1 (а.с.91-99
т.1).
Наведене свідчить про те, що будівельні роботи по реконструкції будинка АДРЕСА_1 у м. Одесі здійснені без належного дозволу і без належно затвердженого проекта, тобто має місце самочинне будівництво, внаслідок якого порушені будівельні норми (п. 2.10 ДБН 79-92, п. 3.25 ДБН 360-92), крім того має місце погіршення рівня природнього освітлення та інсоляції приміщень житлового будинка №26-а (власник ОСОБА_1.), а також негативний фактор для житлового будинка №26-а у вигляді нависання края покрівлі житлового будинка №26 у безпосередній близкості із загальною розподільчою огорожею.
За таких обставин, вимоги ОМР і ОСОБА_1 у частині зобов'язання ОСОБА_2 привести частину домоволодіння у первісний стан, відповідно до проекта забудови і технічної документації станом на 2000 року (до початку реконструкції), є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Колегія суддів, за недоведіністю вимог, відмовляє ОСОБА_2 у позові про визнання права власності на самочинно реконструйований житловий будинок.
Ствердження ОСОБА_2 про те, що : зменшення протипожежного розрива настало з вини попереднього власника будинка №26-а; він є власником земельної ділянки і як власник, має право на належній йому земельній ділянці зводити будь-які споруди, безпідставні.
Беззаперечно встановлено, що реконструкція будинка АДРЕСА_1 у м. Одесі здійснена самочинно.
За змістом ст. 375 ч.3 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.
Встановлено, що самочинна реконструкція здійснена, зокрема, із порушенням будівельних норм, а також порушує права власника будинка №26-а - ОСОБА_1
У встановленому законом порядку, житловий будинок АДРЕСА_1 у м. Одесі, після його реконструкції, не зданий в експлуатацію (ст. 331 ч.2 ЦК Укрїани).
Правовстановлюючі документи на домоволодіння №26-а за 1993 рік (з 2000 року власник ОСОБА_1.), у встановленому законом порядку, не скасовані й не визнані незаконними (а.с.12-14 т.2).
Набуваючи у 1997 році у власність домоволодіння №26 по вул. Офіцероській у м. Одесі, ОСОБА_2не відмовився від його придбання з тих підстав, що відстань між бідинком №26 і будинком №26-а не відповідає будівельним нормам.
Посилання ОСОБА_2 на те, що він, як і ОСОБА_1, має рівне право на поліпшення своїх житлових умов, не заслуговують на увагу, оскільки у даному випадку має місце зловживання ОСОБА_2 своїми правами, які полягають у тому, що він здійснив самочинне будівництво, крім того, у встановленому законом порядку, не здав в експлуатацію житловий будинок після його реконструкції і під час реконструкції порушив будівельні норми та права суміжного власника житлового будинка - ОСОБА_1
Приймаючи до уваги, що суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову
5
ОСОБА_2 і про відмову у позоваї ОМР та ОСОБА_1, висновки суду у цій частині не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення позовів ОМР та ОСОБА_1 і про відмову у позові ОСОБА_2
Рішення суду першої інстанції у частині відмови ОСОБА_1 у позові про відшкодування моральної шкоди, ні прокурор, ні ОСОБА_1 не оскаржили, зокрема апеляційна скарга прокурора і апеляційна скарга ОСОБА_5 не містять будь-яких доводів з приводу незаконності рішення суду першої інстанції про відмову у позові про відшкодування моральної шкоди (а.с.255-258,262 т.2).
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, прокурора Київського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_1, Одеської міської ради - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2010 року у частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання права власності і у частині відмови у позовах виконавчого комітета Одеської міської ради та ОСОБА_1 про приведення об'єкта у первісний стан - скасувати.
Позов Одеської міської ради і позов ОСОБА_1 у частині зобов'язання привести домоволодіння у первійсний стан - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2, за свій рахунок, привести самовільно реконструйовану частину домоволодіння по АДРЕСА_1, відповідно до проекта забудови і технічної документації станом на 27 квітня 2000 року, зареєстрованої у комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості".
Відмовити ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 і виконавчого комітета Одеської міської ради про визнання права власності на жилий будинок по АДРЕСА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
А.Ф. Фадєєнко
1 Головуючий у першій інстанції Сватаненко В.І. Справа № 22\1590\3122\2012 Доповідач Ващенко Л.Г. Категорія 6 ЦП
---------------
------------------------------------------------------------
---------------
------------------------------------------------------------