УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/2344/11
Категорія 48
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Талько О.Б.
суддів Зарицької Г.В.
Євстаф’євої Т.А.
при секретарі Трохимчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,за апеляційною скаргою відповідача на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 19 липня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому просила ухвалити рішення про стягнення з відповідача на свою користь аліментів на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, однак не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
Посилалась на те, що відповідач є батьком дітей, які в даний час проживають з нею, однак не надає матеріальну допомогу на їх утримання.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 19 липня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 13 квітня 2011 й до 30 березня 2027 року, тобто до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з відповідача на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на ту обставину, що суд безпідставно відмовив йому у прийнятті зустрічного позову про виключення з актових записів про народження дітей даних про батька.
Відповідач зауважив, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, не врахував ту обставину, що він не є батьком дітей, оскільки з квітня 2008 року між ним та позивачкою були припинені шлюбні стосунки.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.180, ч.3 ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 29 жовтня 2008 року. Сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком яких записаний відповідач, що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
В даний час малолітні діти проживають з матір'ю і перебувають на її утриманні.
Відповідач являється працездатною особою, добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
З огляду на вищезазначене, та, враховуючи інтереси малолітніх дітей, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що сторони не досягли домовленості щодо утримання дітей, а тому з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з моменту звернення позивачки з заявою про стягнення аліментів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 209, 303,307,308, 313-315,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 19 липня 2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча
Судді