АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1

_____________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Фадєєнко А.Ф.

при секретарі - Орловій С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю і виселення,

ВСТАНОВИЛА:

23.09.2011 року, ОСОБА_2, звернулась із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення відповідачки із належної позивачці частини домоволодіння по АДРЕСА_1.

Позов обгрунтовано тим, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2000 року за позивачкою визнано право власності й виділено у натурі 13\16 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 \син позивачки виділено у натурі 3\16 частин спірного домоволодіння, а саме: у житловому будинку під літерою "А" жилу кімнату 2-6 площею 15,3 м2, а також господарську будівлю під літерою "Е".

Відповідачка, дружина ОСОБА_3, вселившись у спірне домоволодіння разом зі своїм сином від першого шлюбу, займала належну ОСОБА_3 жилу кімнату, однак у подальшому, без згоди позивачки, зайняла кімнату площею 11,2 м2 і стала користуватись іншими приміщеннями у будинку, які належать позивачці.

Позивачка, посилаючись на те, що відповідачка порушує її право власності, неправомірно перешкоджає у володінні і користуванні власністю, через що вона вимушена проживати у знайомих, просила позов задовольнити.

Відповідачка позов не визнала.

Третя особа ОСОБА_3 заперечував проти позову.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2011 року позов задоволено: суд усунув перешкоди позивачці у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_1 із займаних приміщень, які складають 13\16 частини домоволодіння по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі апелянтка (відповідачка), просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У засіданні колегії суддів: позивачка і її представник скаргу не визнали.

Апелянтка (відповідачка) і третя особа у засідання колегії суддів не з'явились.

Колегія суддів дійшла висновку, що апелянтка і третя особа зловживають своїми процесуальними правами виходячи із наступного.

Апеляційна скарга подана 26.12.2011 року. З 04.01.2012 року справа знаходиться у

2

провадженні апеляцінйого суду Одеської області. 23.02.2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження апеляційної інстанції, а 01.03.2012 року справа призначена до розгляду у судове засідання на 29.03.2012 року. У подальшому, 29.03.2012 року і 26.04.2012 року, у зв'язку із неявкою апелянтки та третьої особи, розгляд справи відкладався. Надіслані апелянтці і третій особі на 26.04.2012 року судові повістки, повернуті апеляційному суду без вручення, оскільки зазначені особи не отримують судові повідомлення. На 07.06.2012 року суд двічі, 27.04.2012 року і 11.05.2012 року, надіслав апелянтці і третій особі судові повістки, однак останні знову не з'явились за отриманням судових повідомлень.

З грудня 2011 року, з часу подачі апеляційної скарги, тобто більше як 6 місяців, апелянтка не цікавиться розглядом своєї апеляційної скарги, судові повідомлення про явку у судове засідання не бажає отримувати. Третя особа, чоловік апелянтки, також ухиляється від отримання судових повідомлень.

Наведене свідчить про те, що апелянтка і третя особа, всупереч ст.27 ч.3 ЦПК України, зловживаючи правами, недобросовіно здійснюють свої процесуальні права й не виконують свої процесуальні обов'язки.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд, задовольняючи позов виходив з того, що права позивачки, як власника частини домоволодіння порушуються відповідачкою, оскільки остання, без згоди позивачки, займає частину домоволодіння, що належить позивачці. При цьому суд зазначив, що жодних домовленостей між сторонами з приводу проживання відповідачки у частині домоволодіння, яка належить позивачці, не укладалось.

Рішення суду відповідає обставинам справи і вимогам закону - ст.ст. 356, 358, 391 ЦК України 150, 156 ЖК України.

Встановлено, що на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2000 року за позивачкою визнано право власності на 13\16 частин домоволодіння, а за ОСОБА_3 визнано право вланості на 3\16 частин домоволодіння. Домоволодіння поділено у натурі і позивачці виділено у користування у літері "А": по квартирі №1 приміщення: 1-1 кухня площею 5.3 м2;1-2 жиле площею 7,9 м2;1-3 жиле площею 15,2 м2; тамбур площею 3,5 м2; ганок площею 1,8 м2; ганок площею 0,5 м2; по квартирі №2 : ванна 2-1 площею 5,3 м2; вбиральня площею 0,8м2; 2-3 кухня площею 4,8 м2; 2-4 коридор площею 2,2 м2; 2-5 жила площею 11,2 м2, а з надвірних споруд: літера "Г" літня кухня, літера "Д" сарай; литера "И" вбиральня, літера "Ж" сарай, літера "З" сарай, літера "К" котельня, літера "Л" сарай, літера "М" навіс, літера "Р" навіс й сантехобладнання. ОСОБА_3 виділено у натурі у літері "А" приміщення по квартирі №2 : 2-6 жиле площею 15,3 м2 і надвірна споруда під літерою "Е" сарай (а.с.7-9).

Належні позивачці 13\16 частин домоволодіння, у встановленому законом порядку, з 27.06.2000 року зареєстрвоані за позивачкою (реєстрова книга ОМБТІ та РОН №1, під №2863 на стор. 134, а.с.6,13-15).

Відповідачка ОСОБА_1, з 01.07.2002 року, зареєстрована на 3\16 частинах домоволодіння, що належать ОСОБА_4 і складаються із жилого приміщення площею 15,3 м2 ( домова книга, а.с.37,38, 38 зворот).

Між позивачкою і відповідачкою тривалий час існує конфлікт з приводу користування спірним домоволодінням, позивачка неодноразово зверталась до органів міліції щодо перешкод, які чинить відповідачка позивачці, як власнику 13\16 частин будинка, у володінні і користуванні належним їй майном.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

3

Доводи апелянтки про те, що: суд не переконався у тому, що позивачка дійсно є власником домоволодіння; належна її чоловіку кімната є кутовою і пройти до неї можливо лише за умови проходу через приміщення, які знаходяться у користуванні позивачки; до

подачі позову між нею і позивачкою не існувало спору з приводу користування жилим будинком; рішення суду фактично унеможливлює сумісне проживання у шлюбі її і ОСОБА_4; ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення від 22.05.2000 року за нововиявленими обставинами - безпідставні і не заслуговують на увагу.

Суду першої і суду апеляційної інстанції надані належні й допустимі докази на підтвердження того, що позивачка є власником 13\16 частин домоволодіння, яке поділено у натурі із визначенням конкретних приміщень у житловому будинку та господарських споруд.

Відповідачка зареєстрована у 3\16 частинах спірного домоволодіння.

Всупереч ст. 60 ЦПК України, відповідачка не надала суду доказів на підтвердження того, що між нею і позивачкою мала місце домовленість про те, що відповідачка може користуватись частиною домоволодіння із визначенням конкретних приміщень, які належать позивачці.

Право власності позивачки на частину домоволодіння не залежить від того, які сімейні стосунки існують або будуть існувати між сином позивачки і відповідачкою.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2012 року, ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2000 року (а.с.60).

Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.

Підстави для зміни або скасування рішення суду, відсутні.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, рішення суду відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

А.Ф. Фадєєнко

1 /Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М. Справа №22ц1590\3213\2012 Доповідач Ващенко Л.Г. Категорія 5 ЦП

---------------

------------------------------------------------------------

---------------

------------------------------------------------------------