АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ1
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М., Фадєєнко А.Ф.
при секретарі - Петренко Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Арм Груп - Україна ", перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування арешту, виключення майна з акту опису і арешту, визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИЛА:
12.02.2011 року, ОСОБА_2, звернувся із позовом про виключення майна з акту опису, і уточнивши вимоги просив: скасувати арешт будинка АДРЕСА_1; виключити з акту опису та арешту майна спірний будинок й визнати за ним право власності на будинок по АДРЕСА_1.
Позов обгрунтовано тим, що 07.11.2008 року між ним і ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, який нотаріально посвідчений. За цим договором ОСОБА_3, у забезпечення грошового зобов'язання за договором позики, передав спірний будинок в іпотеку. Відповідач не виконав грошового зобов'язання до 07.11.2009 року, крім того, у листопаді 2009 року знову запозичив кошти - 350000 гривень, а у липні 2010 року - 200000 гривень.
У січні 2011 року позивачу стало відомо про накладення арешту на предмет іпотеки.
Посилаючись на те, що він, як заставодержатель за зареєстрованою іпотекою набуває переважного права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки перед заставодержателями незареєстрованих іпотек, позивач просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3, не приймав участь у судовому засіданні у суді першої інстанції.
Представники третіх осіб заперечували проти задоволення позову.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.11.2011 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи й неправильне застосування закону.
У засіданні колегії суддів: представник апелянта (позивача) скаргу підтримав. Позивач, відповідач і представники третіх осіб у засідання колегії суддів не з'явились.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
За змістом ст.308 ЦПК України,апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає
2
рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд, відмовляючи у позові виходив з того, що розмір основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою відповідно до договору іпотеки від 07.11.2008 року становить 100000 гривень і будь-які інші відносини між позивачем та відповідачем, зокрема, появ'язані із поверенням боргу у сумі на суму 350000 гривень й 200000 гривень на підставі розписок, не мають пріоритету порівняно із вимогами третьої особи - ТОВ "Арм Груп-Україна", які виникли на підставі судового рішення й виданого 23.06.2010 року виконавчого листа.
Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону - ст.ст. 4, 18 ч.2, 19,33 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 43, 50 ч.1, 52, 54 ч.ч.3,6,8 Закону України "Про виконавче провадження".
Встановлено, що на підставі іпотечного договору між позивачем і відповідачем від 07.11.2008 року, з метою забезпечення грошового зобов'язання у сумі 100000 гривень, відповідач передав позивачу в іпотеку на строк до 07.11.2009 року будинок по АДРЕСА_1 , вартістю 261731 гривень (а.с.7-9).
У встановлений строк (до 07.11.2009 року), борг у сумі 100000 гривень, відповідач не повернув.
Вартість предмета іпотеки (261731 гривень) значно перевищила суму грошового зобов'язання (100000 гривень).
Позивач, відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", після спливу строку виконання відповідачем грошового зобов'язання, у встановленому законом порядку, не поставив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Разом з тим, 07.11.2009 року, відповідач видав розписку про отримання від позивача позики у сумі 350000 гривень, а 10.07.2010 року видав розписку про отримання позики у сумі 200000 гривень (а.с. 38,39).
До іпотечного договору від 07.11.2008 року у частині розміру грошового зобов'язання (100000 гривень), відповідно до ст. 19 Закону України "Про іпотеку", зміни не вносились.
З грудня 2010 року на примусовому виконанні у першому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2010 року про стягнення, зокрема з ОСОБА_3, на користь ТОВ "АРМ Груп-Україна" - 4283407,22 гривень (а.с.47).
Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що лише зареєстрована іпотека має пріоритет стосовно інших вимог іпотекодавця, при цьому, переважне право позивача (іпотекодержателя) на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки (по зареєстрованому грошовому зобов'язанню на суму 100000 гривень), не є перешкодою для задоволення вимог іншого кредитора відповідача - ТОВ "АРМ Груп- Україна", оскільки вартість предмета іпотеки перевищує грошове зобов'язання по іпотечному договору (261731 гривень в іпотечному договорі від 07.11.2008 року і 500000 гривень за попердньою оцінкою державного виконавця від 31.01.2011 року, а.с.5-12).
Правильним також є висновок суду, що скасування арешту й визнання права власності на спірний будинок за позивачем, зважаючи на те, що вартість предмета іпотеки значно вище зареєстрованої іпотеки (100000 гривень), суттєво вплине на права іншого кредитора - ТОВ "АРМ Груп-Україна", незважаючи на те, що останній і не є заставодержателем.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов грунтовного висновку про відмову у позові.
Доводи представника апелянта про те, що : суд взяв до уваги заперечення і пояснення третіх осіб у справі, які мають особисту упереджену зацікавленість й немотивовано залучив до участі у справі як третю особу ТОВ "АРМ Груп-Україна"; суд не взяв до уваги те, що грошова сума, яка стягнута на підставі судового рішення у справі за позовом ТОВ
"АРМ Груп-Україна" забезпечена договором застави, а предмет застави знаходиться у
3
розпорядженні іншої особи; державний виконавець під час примусового виконання порушує строки, не проводить експертну оцінку майна, тобто діє неправомірно; суд не взяв до уваги, що позивач і відповідач визнали як вартість майна так і збільшення суми боргу; суд фактично захистив інтереси лише юридичної особи - безпідставні.
За змістом ст. ст.26 ч.1, 27 ч.1, 35 ч.1 ЦПК України, у справах позовного прорвадження особами, які беруть участь у справі є також треті особи і їх представники, при цьому, особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, давати пояснення і заперечення проти доводів і міркувань інших осіб. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.
ТОВ "АРМ Груп-Україна", залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача на підставі мотивованої ухвали суду від 12.05.2011 року (а.с.43).
Обставини, які стосуються вимог ТОВ "АРМ Груп-Україна", зокрема до ОСОБА_3, як до поручителя за договором купівлі-продажу (і розстрочки) №15-11\07-3 від 15.11.2007 року, не є предметом розгляду даної справи.
Не є предметом розгляду даної справи також дії (бездіяльність) державного виконавця у виконавчому прорвадженні відповідно до виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2010 року.
Наявність боргових розписок на суму 350000 гривень і 200000 гривень, зважаючи на те, що до іпотечного договору не вносились зміни у частині розміру грошового зобов'язання, не є підставою для ствердження, що боргові зобов'язання мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями відповідача.
Згідно зі ст. ст. 30, 31 ч.1 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, при цьому, позивачем та відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Сторони мають рівні процесуальні права й обов'язки.
Доводи апелянта про те, що суд захистив інтереси юридичної особи і не захистив інтереси позивача, як фізичної особи, з врахуванням встановленого, не заслуговують на увагу.
Ствердження апелянта, що суд, зважаючи на доводи юридичної особи у даній справі, неправильно послався на Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, є помилковими, оскільки суперечать практиці Європейського Суду з прав людини.
Інших, правових доводів, апеляційна скарга не містить.
Підстави для зміни або скасування рішення суду, відсутні.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові, рішення суду відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
А.Ф. Фадєєнко
1 Головуючий у першій інстанції Петренко В.С. Справа № 22ц1590\1917\2012 Доповідач Ващенко Л.Г. Категорія 56 ЦП
---------------
------------------------------------------------------------
---------------
------------------------------------------------------------