Справа № 22а- 585 2006 р Категорія-26.

Головуючий у 1-й інстанції-Тенета Р.В. Доповідач - Шашкіна С.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2006 року колегія суддів Судової палати у .цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Шашкіної С.А. Суддів: Бермеса І.В., Мойсюка М.І. При секретарі: Дунчюс С.В. з участю представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львова адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 29 червня 2006 року,-

встановила :

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 29 червня 2006 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2 до Франківського районного суду м.Львова про визнання незаконним акту органу державної судової влади.

Ухвалу оскаржили позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликаються на її неправильність, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України всі правовідносини, що виникають в державі, підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції. Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на справедливий судовий розгляд неунередженим і безстороннім судом. Просить ухвалу скасувати і розглянути позовну заяву по суті.

Вислухавши доповідача, пояснення передставника апелянтів на підтримання скарги, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали немає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовною заявою до відповідача - Франківського районного суду м.Львова, посилаючись на те що одраг державної судової влади в особі судді Франківського районного суду м.Львова незаконно порушив проти них цивільну справу за позовом ОСОБА_4 про виселення без надання іншого житлового приміщення, оскільки позовна заява ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, т.я. не містить ціни позову, державне мито оплачено як за немайнову вимогу, витрати па інформаційно-технічне забезпечення не сплачені. Однак суд постановив ухвалу про порушення цивільної справи, призначив попереднє судове засідання, яке провів з порушенням вимог ст. 130 ЦПК України. Просили скасувати ухвалу від 28 квітня 2006 р. і встановити термін позивачці для виправлення недоліків" її неповної заяви.

В судовому засіданні представник позивачів уточнив, що в позовній заяві, яку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили розглянути судом першої інстанції, ставилось питання про визнання незаконним ухвали судді про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4,  дій суду при пр веденні попереднього судового засідання  та призначення цивільної справи до розгляду у судовому засіданні з тих підстав, що судом прийнята до розгляду неналежно оформлена позовна заява, бон сплати у належному розмірі судових витрат.

Ухвалою судді Франківського районного суду м.лвьова від 5 квітня 2006р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення і призначено попереднє судове засідання на 28 квіти і 2006р., а ухвалою суду від 12 травня 2006р. па підставі ст.ст. 130, 156 ЦПК України справа призначена до судового розгляду у судове засідання.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справи, суд вірно виходив з того, що питання оскарження дій суду при розгляді цивільної справи врегульовані цивільним процесуальним законодавством. Зокрема, згідно із ч.2 ст. 293 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. За таких обставин суд обгрунтовано постановив ухвалу про відмову у відкритті проваження в адміністративній справі, оскільки дана позовна заява до районного суду не підлягає розгляду адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Покликання представника апелянтів в засіданні колегії суддів про те. що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом першої інстанції, який повинний прийняти рішення про скасування ухвал іншого районного суду у цивільній справі є без підставними, оскільки між позивача і районним судом існують не приватні, а публічні правовідносини щодо здійснення судом правосуддя. Його ж покликання на ухвалу судді Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської.області від 7 червня 2006 року ( а.с.2). в якій є покликання на вимоги ст. 107,108 ЦПК України, не свідчить про те, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки КАС України не містить норм, що встановлює порядок визначення підсудності справ, у яких однією із сторін є суд або суддя, відтак відповідно до ч.7 ст.9 КАС України судом застосовано закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Покликання у скарзі  на  незаконність відмови у   розгляді спірних правовідносин судом  не свідчить про незаконність ухвали, оскількі; цивільним процесуальним законом чітко передбачена процедура оскарження рішень і дій суду при розгляді цивільних справ,, а   отже   такі   підлягають   оскарженню   шляхом   включення   відповідних   доводів   до апеляційної скарги па рішення суду по справі.

Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 199 ч.І п.1, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1,ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Личаківськогг районного суду м.Львова від 29 червня 2006 року-без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий         

Судді: