Справа  № 2-140/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І  м  е  н  е  м          У  к  р  а  ї  н  и

9 червня 2008 року                           Теребовлянський районний суд в складі :

                                                            головуючого                       Малярчука В.В.

                                                            при  секретарі                     Зіньковська Н.Д.                                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах”, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Бучацького відділення № 6354 ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових виплат пов'язаних з неналежним виконанням договору добровільного страхування та стягнення відсотків по кредиту,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах”, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Бучацького відділення № 6354 ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових виплат пов'язаних з неналежним виконанням договору добровільного страхування та стягнення відсотків по кредиту, у якому просить стягнути з відповідача ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” на користь позивача ОСОБА_1 92981 грн. 00 коп. матеріальних збитків, завданих неналежним виконанням договору добровільного страхування, 22277 грн. 05 коп. відсотків по кредитному договору № 151 від 26 квітня 2005 року, 300 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження та 400 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи, 6628 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, також державне мита, необхідне для звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді в дохід держави, посилаючись на мотиви викладені ним у позовній заяві.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” позов визнав частково, не заперечив проти стягнення з ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” 92981 грн. 00 коп. матеріальних збитків, завданих неналежним виконанням договору добровільного страхування, пов'язаних з цим судових витрат, однак не визнав позову у частині стягнення з ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” 22277 грн. 05 коп. відсотків по кредитному договору № 151 від 26 квітня 2005 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, так як вважає, що вказаний позов є безпідставним оскільки, Договором добровільного страхування засобу наземного транспорту, серія АСО 006373 від 4 травня 2005 року не передбачено обов'язку страховика щодо сплати чи погашення відсотків по договору кредиту, а ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” по умовах договору страхування та згідно чинного законодавства відповідає перед страхувальником лише за реальні збитки, які були завдані майну страхувальника внаслідок ДТП. Тому, просить суд у вказаній частині позову позивача до відповідача відмовити, у зв'язку  з безпідставністю вказаних позовних вимог.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Бучацького відділення № 6354 ВАТ «Державний ощадний банк України» пояснив суду, що 26 квітня 2005 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладеного кредитний договір № 151, згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит на придбання транспортного засобу - автобуса “ПАЗ 4234”, який повинен бути застрахований. Після укладення кредитного договору та настання ДТП ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” здійснило страхову виплату ОСОБА_1 на загальну суму 49 829,89 грн.(платіжні доручення : № 475 від 24 березня 2006 року, № 482 від 28 березня 2006 року, № 536 від 27 квітня 2006 року та № 569 від 3 травня 2006 року), яка була використана на погашення кредитних зобов'язання ОСОБА_1 Жодних угод та договорі між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” не укладалося.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, третьої особи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлено наступне :

Згідно договору добровільного страхування засобу наземного транспорту, серія АСО 006373, від 4 травня 2005 року ОСОБА_1 застрахував у страховика ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» на загальну страхову суму 142810 грн. 00 коп. майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом  НОМЕР_1, на випадок ДТП, стихійного лиха, неправомірного заволодіння транспортним засобом та неправомірних дій третіх осіб. Даний договір набрав чинності 5 травня 2005 року.

9 листопада 2005 року на автошляху “Бучач-Тернопіль” відбулася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої не з вини позивача ОСОБА_1 було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, власником якого є позивач ОСОБА_1 

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 16 Закону України “Про страхування”, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно звіту Тернопільської філії ПП «Автоексперт» № 245 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автобуса “ПАЗ 4234” , реєстраційний номер 00834 ТЕ, що належить ОСОБА_1, майнова шкода, завдана останньому в результаті пошкодження 9 листопада 2005 року автобуса “ПАЗ 4234” становить 50 929 грн.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 9 листопада 2005 року та страхового акту, складеного страховиком 28 лютого 2006 року, відповідно до якого сума страхової виплати складає 49 829,89 грн., ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» здійснило страхову виплату страхувальникові на загальну суму 49 829,89 грн.(платіжні доручення : № 475 від 24 березня 2006 року, № 482 від 28 березня 2006 року, № 536 від 27 квітня 2006 року та № 569 від 3 травня 2006 року).

Відповідно до частини 1 статті 990 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 25 Закону України “Про страхування”, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Однак, згідно розділу “Додаткова робота” Загальних положень звіту Тернопільської філії ПП «Автоексперт»  № 245 про визначення вартості матеріального збитку, стан об'єкта оцінки визначався шляхом візуального обстеження, спостережень, вивчення необхідної спеціальної документації. Вартість об'єкта визначалася виходячи з припущення оцінювача про відсутність невидимих дефектів та пошкоджень об'єкта оцінки.

Вказана обставина щодо візуального (неповного) обстеження пошкоджень об'єкта оцінювання - автобуса НОМЕР_1, підтверджується також дефектною відомістю огляду технічного стану ДТЗ від 29 листопада 2005 року, складеною Тернопільською філією ПП «Автоексперт», показами позивача, а також не заперечувалася у судовому засіданні представником відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах».

Так, згідно висновку експерта № 550 від 15 квітня 2008 року судової автотоварознавчої експертизи по факту дорожньо-транспортної пригоди, вартість матеріальних збитків, завданих власникові автобуса НОМЕР_1 внаслідок його пошкоджень при ДТП становить 182378 грн. 00 коп. Залишкову вартість автобуса НОМЕР_1 встановити не представляється можливим, тому що автобус зруйнований - відновленню не підлягає. Транспортний засіб НОМЕР_1 не експлуатується, відновлювальні роботи не проводилися, а також заміна вузлів і агрегатів не проводилася.

Також про те, що транспортний засіб НОМЕР_1 не експлуатувався, відновлювальні роботи не проводилися, а також заміна вузлів і агрегатів не проводилася підтверджують довідка № 1461 від 3 березня 2008 року, видана Теребовлянським РВ УМВСУ в Тернопільській області, згідно якої автобус НОМЕР_1 в період з 10 листопада 2005 року по 26 січня 2007 року знаходився на зберіганні на штраф-майданчику Теребовлянського РВ УМВСУ в Тернопільській області та довідка № 33 від 5 березня 2008 року, видана ВАТ “Бучацьке АТП - 16139”, згідно якої автобус НОМЕР_1 знаходиться на зберіганні на території АТП в закритому боксі з 26 січня 2007 року по даний час.

Так, згідно до підпункту “г” пункту 1.1. Договору добровільного страхування засобу наземного транспорту, серія АСО 006373 від 4 травня 2005 року, страховик зобов'язаний при наявності страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування протягом 30 днів з дня подання страхувальником усіх документів згідно з їх переліком, зазначеним у пункті 2.1. цього Договору.

Таким чином, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Однак, на час розгляду справи у суді відповідачем ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” після настання страхового випадку не з вини ОСОБА_1 добровільно не здійснена страхова виплата позивачу ОСОБА_1 у розмірі 92917 грн. 11 коп., що дорівнює різниці між страховою сумою за договором добровільного страхування засобу наземного транспорту, серія АСО 006373 та здійсненою ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” частковою страховою виплатою (92917 грн. 11 коп. = 142810 грн. 00 коп. - 49 829 грн. 89 коп.), так як, згідно до підпункту “а” пункту 2.6. Договору добровільного страхування засобу наземного транспорту, серія АСО 006373 від 4 травня 2005 року, розмір страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб визначається виходячи з розрахованого обсягу шкоди з урахуванням страхової суми і обсягу відповідальності страховика за цим Договором (враховуючи проведені виплати страхового відшкодування на день страхового випадку).

За вказаних обставин слід стягнути з відповідача ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” в користь позивача ОСОБА_1 матеріальних збитків у розмірі 92917 грн. 11 коп., завданих неналежним виконанням договору добровільного страхування.

Натомість, позивачем ОСОБА_1 у судовому засіданні не представлено жодних доказів, які б свідчили про підставність його позовних вимог щодо стягнення з відповідача ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” в його користь 22277 грн. 05 коп. відсотків по кредитному договору № 151 від 26 квітня 2005 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, так як Договором добровільного страхування засобу наземного транспорту, серія АСО 006373 від 4 травня 2005 року та Законом України “Про страхування” не передбачено обов'язку страховика щодо сплати, погашення відсотків по договору кредиту, а також суду у судовому засіданні не представилося можливим встановити обставини, які б свідчили про обов'язок відповідача ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” перед позивачем ОСОБА_1 по сплаті відсотків по кредитному договору № 151 від 26 квітня 2005 року.

Також, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У зв'язку з чим, вказані позовні вимоги суд вважає безпідставними і у цій частині позову позивачу слід відмовити.

Також, судові витрати, пов'язані із проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 300 грн. 00 коп. та судові витрати, пов'язані із проведенням автотоварознавчої експертизи у розмірі 400 грн. 00 коп. слід стягнути з відповідача ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” в користь позивача ОСОБА_1

Розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, вказаний у позові із 6628 грн. 00 коп. слід зменшити, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням складності справи та часу затраченого при розгляді справи у суді до 3000 грн. 00 коп. і стягнути з відповідача ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” в користь позивача ОСОБА_1

Також, з відповідача ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах”  слід стягнути 929 грн. 17 коп. державного мита, необхідного для звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді в дохід держави.

Таким чином, суд вважає, що позов слід задоволити частково, стягнувши з відповідача в користь позивача матеріальних збитків у розмірі 92917 грн. 11 коп., завданих неналежним виконанням договору добровільного страхування, у задоволені позову позивача до відповідача про стягнення відсотків по кредиту - відмовити, у зв'язку з безпідставністю вказаного позову, також стягнути з відповідача у користь позивача 300 грн. 00 коп.  судових витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження та 400 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи, 3000 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, стягнути з відповідача в дохід держави 929 грн. 17 коп. державного мита та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 84, 86, 88, 179 Цивільного процесуального кодексу України, п. 1 ч. 2 ст. 22, ст. 979, п. 3 ч. 1 ст. 988, ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 16, п. 3 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 25  Закону України “Про страхування”, п.п. “г” п. 1.1., п.п. “а” п. 2.6. Договору добровільного страхування засобу наземного транспорту, серія АСО 006373 від 4 травня 2005 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” в користь ОСОБА_1 матеріальних збитків у розмірі 92917 грн. 11 коп., завданих неналежним виконанням договору добровільного страхування.

У задоволені позову ОСОБА_1 до ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах”, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Бучацького відділення № 6354 ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення відсотків по кредиту - відмовити, у зв'язку з безпідставністю вказаного позову.

Стягнути з ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” в користь ОСОБА_1 300 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження та 400 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи.

Стягнути з ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” в користь ОСОБА_1 3000 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката.

Стягнути з ЗАТ “Страхова компанія “Інкомстрах” 929 грн. 17 коп. державного мита, необхідного для звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди та 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у суді в дохід держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                            В.В.МАЛЯРЧУК