КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2012 р. Справа№ 5011-55/8779-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Дикунської С.Я.
Калатай Н.Ф.
при секретарі: Кравчук О.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Макарович О.В.
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Менеджмент Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополіс Реаліті Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,
в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен банк Аваль»
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополіс Реаліті Груп»
2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Менеджмент Груп»
третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза»
про визнання недійсними договорів купівлі продажу
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року задоволено позов Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач 1 та відповідач 2 звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просять оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року прийнято апеляційні скарги до провадження та призначено до розгляду 19.11.2012 року.
14 листопада 2012 року від представника позивача надійшли відзиви на апеляційні скарги.
Через канцелярію суду, 16.11.2012 року, від представників відповідача 1 та 2 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи
В судове засідання 19.11.2012 року з'явився представник позивача. Представники відповідача 1, 2 та третьої особи у зазначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційних скаргах та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, а також об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
26 жовтня 2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (який в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" укладено кредитний договір №012/21-02/123, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" надано кредит в сумі 1 110 739,29 дол. США для рефінансування поточної заборгованості за кредитом у ВАТ "Промінвестбанк" та придбання нерухомого майна, під 13% річних строком до 26.10.2016 року.
10 липня 2007 року між ТОВ "Укрбізнесвіза" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено додаткову угоду №012/21-02/123/14 до кредитного договору №012/21-02/123 від 26.10.2006 р., згідно з якою позичальнику збільшено суму кредиту до 1 094 929,07 дол. США та знижено відсоткову ставку до 12%.
30 грудня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Укрбізнесвіза" укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №012/21-02/123 від 26.10.2006 року, згідно з якою змінено Графік сплати процентів та повернення кредиту.
26 жовтня 2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено кредитний договір №014/21-02/124, згідно з яким Балабану І.К. надано кредит в сумі 689 260,30 дол. США для рефінансування поточної заборгованості за кредитом у ВАТ "Промінвестбанк" та на споживчі цілі, під 13% річних строком до 26.10.2016р.
15 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено додаткову угоду №014/21-02/124/2 до кредитного договору №014/21-02/124 від 26.10.2006 року, якою збільшено суму кредиту до 600 000 дол. США.
25 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено додаткову угоду №014/21-02/124/2 до кредитного договору №014/21-02/124 від 26.10.2006 року, якою зменшено фіксовану проценту ставку до 12% річних.
09 липня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено додаткову угоду №014/21-02/124/13 до кредитного договору №014/21-02/124 від 26.10.2006 року, якою збільшено суму кредиту до 689 260,30 дол. США.
30 грудня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/21-02/124 від 26.10.2006 року, якою змінено графік сплати процентів та повернення кредиту.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальників за вказаними кредитними договорами та додатковими угодами до них, що можуть бути укладені в майбутньому, 27.10.2006 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Укрбізнесвіза" укладено договір іпотеки за реєстровим №5993, на підставі якого ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" передано в заставу належні нежилі приміщення ТОВ "Укрбізнесвіза", а саме з №1 по №22, вітрини (групи приміщень №57), з №1 по №7, №9, №11, з №13 по №20, з №23 по №34 (групи приміщень №58), (літера А) загальною площею 1 133 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50.
Відповідно до п. 4.1.4 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язанням з боку третіх осіб, не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди не від іпотекодержателя.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Рішенням господарського суду м. Києва від15.02.2010 у справі № 53/48 за позовом ПП "Легіон-2004" до TOB "Укрбізнесвіза" визнано за ПП "Легіон-2004" право власності на 9/10 частин нежилих приміщень з № 1 по № 22, вітрини (групи приміщень № 57), з № 1 по № 7, № 9, № 11, з № 13 по № 20, що становить 544,90 кв.м, та з № 23 по № 34 (групи приміщень № 58), що становить 659,70 кв.м, які знаходяться по бульв. І. Лепсе, 50 (літера А) в м. Києві, загальною площею 1 204,60 кв.м; виділено в натурі ПП "Легіон-2004"як окремі об'єкти нерухомого майна 9/10 частин груп нежилих приміщень №57 та №58, що знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50, а саме:з групи приміщень № 57 - групу приміщень № 59, загальною площею 544,9 кв.м, та з групи приміщень № 58 - групу приміщень№ 60, загальною площею 659,7 кв.м.
На користь ПП "Легіон-2004" КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" виділено з групи приміщень № 57 та № 58 групи приміщень № 60 та № 61, а не № 59 та № 60, як про це вказано в рішенні господарського суду м. Києва у справі № 53/48.
03 листопада 2010 між ПП "Легіон-2004" та TOB "Акрополіс Реаліті Груп" укладено Договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень № 61 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50 загальною площею 544,90 кв. м та належить продавцю на підставі рішення господарського суду м. Києва від 15.02.2010 у справі № 53/48.
Також, 03.11.2010 між ПП "Легіон-2004" та TOB "Акрополіс Реаліті Груп" укладено Договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень №60 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50 загальною площею 659,70 кв. м та належить продавцю на підставі рішення господарського суду м. Києва від 15.02.2010 у справі № 53/48.
09 грудня 2010 між TOB "Акрополіс Реаліті Груп" та TOB "Еліт Менеджмент Груп" укладено Договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень №61 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. 1. Лепсе, 50 загальною площею 544,90 кв. м.
Також, 09.12.2010 між TOB "Акрополіс Реаліті Груп" та ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" укладено Договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень № 60 літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50 загальною площею 659,70 кв. м.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. у справі №53/48 задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", рішення Господарського суду міста Києві від 15.02.2010р. скасовано, в задоволенні позовних вимог ПП "Легіон-2004" відмовлено в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив визнати укладені між відповідачами договори купівлі-продажу недійсними.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.1999 р.).
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2012р. у справі №5/254 за позовом ПАТ "Райфайзен Банк Аваль"в особі Київської регіональної дирекції до ПП "Легіон-2004", ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп", ТОВ "Еліт Менеджмент Груп", КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Познякової С.В. про зобов'язання вчинити дії суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав іпотекодержателя у випадку, коли іпотекодавець самостійно не вчиняє дії, спрямовані на повернення предмету іпотеки, що незаконно вибув з його володіння, є позов про визнання недійсними правочинів щодо відчуження особами, які не мали на те відповідних правових підстав, переданого в іпотеку майна.
З врахуванням того, що при укладенні оспорюваних договорів купівлі-продажу ПП "Легіон-2004" не було власником нерухомого майна, що було предметом договорів, тобто розпорядилось майном на власний розсуд, без наявності на це права, чим порушило права позивача, як заставодержателя, суд дійшов вірного висновку про недійсність договорів купівлі-продажу від 09.12.2010р. укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" щодо відчуження групи нежилих приміщень № 60 та № 61, що виділені з групи нежилих приміщень № 57 та № 58 по бул.І.Лепсе, 50 в м.Києві в силу приписів ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянтів у зв'язку з їх необґрунтованістю, недоведеністю та тим, що вказані позиції спростовуються наявними матеріалами справи.
Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Менеджмент Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополіс Реаліті Груп».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Менеджмент Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополіс Реаліті Груп» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2012 року у справі № 5011-55/8779-2012 без змін.
Матеріали справи № 5011-55/8779-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г.
Судді Дикунська С.Я.
Калатай Н.Ф.